У листі від 16.03.2018 р. №118/0/22-18 (див. «ДК» №19/2018) Мінсоцполітики погрожує у разі недоплати авансу штрафом у розмірі трьох мінімальних зарплат, що діятимуть на момент виявлення порушення.
Фінансова відповідальність роботодавця
Насамперед з'ясуймо, звідки взявся саме цей розмір штрафу. Мінсоцполітики нагадує, що абзацом 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, зокрема, в разі:
— порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць;
— виплату їх не в повному обсязі.
Враховуючи діючий розмір мінімальної зарплати, у 2018 році такий штраф становитиме 3723 х 3 = 11169 грн.
Зверніть увагу, що цей штраф застосовується як у випадку затримки виплати зарплати більш як на місяць, так і за виплату зарплати не в повному обсязі. Отже, якщо аванс виплачено не в повному обсязі (менше, ніж встановлено законом або домовленістю із працівниками), роботодавця чекає штраф.
Адмінштрафи на посадових осіб або ФОП
Крім фінансових санкцій, Мінсоцполітики погрожує адміністративними санкціями за ст. 41 КУпАП. А саме: за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-СПД накладається штраф від 30 до 100 н. м. д. г. Тобто від 510 грн до 1700 грн суми адмінштрафу кожному.
Правила виплати авансу
То що ж робити, щоб цього уникнути? Виконувати приписи ст. 115 КЗпП та Закону про оплату праці. Вони досить прості.
Правило №1: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені самим роботодавцем та трудовим колективом.
Такі строки визначаються колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за їхньої відсутності — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).
Але зарплата не може виплачуватися рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 к. д., та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Правило №2: розмір зарплати за першу половину місяця визначається так само (тобто за домовленістю між роботодавцем та працівниками).
Її розмір встановлюється колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за їхньої відсутності — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).
У листі від 09.12.2010 р. №912/13/155-10 (див. «ДК» №30/2011) Мінсоцполітики роз'яснювало, що першою половиною місяця вважається 15 к. д. Отже, зарплата за першу половину місяця (15 к. д.) має виплачуватись у період з 16 до 22 числа, а за другу — з 1 до 7 числа.
Але у кожному разі сума такого авансу не може бути меншою за оплату за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Якщо працівник з якоїсь причини не працював у першій половині місяця (чи іншій частині місяця, за який виплачується аванс) або працював лише частково, аванс він отримає лише пропорційно до фактично відпрацьованого за першу половину місяця робочому часу!
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»