Багато платників ПДВ, що за підсумками 2017 року здійснили річний ПДВ-перерахунок, ще й досі не змогли зареєструвати РК. Чим це загрожує і якими будуть наслідки в СЕА ПДВ, — це предмети нашого сьогоднішнього дослідження.
Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН та вплив РК на СЕА ПДВ
Хоча багато платників ПДВ сумлінно намагалися безліч разів зареєструвати розрахунок коригування, створений на підставі річного перерахунку ПДВ, частину з них спіткала невдача через неправильне його заповнення. Як же насправді треба було заповнити такий розрахунок коригування, податківці не пояснили.
Строки для реєстрації минули, за незареєстрованими розрахунками коригування є всі підстави отримати штраф від податківців. На жаль, навіть тим сумлінним платникам ПДВ, які здійснили безліч спроб зареєструвати розрахунок коригування до зведених податкових накладних за наслідками річного перерахунку, загрожує штраф за ст. 120-1 ПКУ — від 10% до 50% залежно від строків прострочення реєстрації.
Якщо за підсумками річного перерахунку ПДВ має місце розрахунок коригування із «+», тобто податкові зобов'язання мали би збільшитися, після подання декларації за грудень з'явився показник ∑ Перевищ, бо в системі ЄРПН сума ПДВ за зареєстрованими податковими накладними та розрахунками коригування є меншою, ніж сума ПДВ, відображена у декларації за грудень 2017 року. Подавши декларацію за грудень, бухгалтери спостерігали зменшення реєстраційного ліміту саме на показник ∑ Перевищ. Коли розрахунок коригування все ж таки буде із запізненням зареєстровано, за грудень 2017 року автоматично буде здійснено перерахунок показників ∑ Перевищ (у бік зменшення) та ∑ Наклвид (у бік збільшення) і системні показники системи електронного адміністрування ПДВ датою реєстрації матимуть правильне значення.
У ситуації, коли за підсумками річного перерахунку ПДВ має місце розрахунок коригування із «-», тобто податкові зобов'язання мали би зменшитися, то датою подання звітності за грудень 2017 р. показник ∑ Перевищ матиме від'ємне значення (сума податкових зобов'язань за даними звітності з урахуванням проведеного перерахунку у бік зменшення є меншою сумою, ніж сума ПДВ у зареєстрованих грудневих податкових накладних та розрахунків коригування), тому в реєстраційному ліміті цей показник не відобразиться. Датою, коли матиме місце факт реєстрації розрахунку коригування із перерахунку, автоматично зменшиться показник ∑ Наклвид на суму ПДВ за таким розрахунком коригування, і, як наслідок, збільшиться реєстраційний ліміт.
Як РК впливає на звітність
Якщо за підсумками річного перерахунку ПДВ платник має збільшити свої податкові зобов'язання, то це він зробить у рядку 4.1 (4.2) декларації з ПДВ. Факт відсутності реєстрації розрахунку коригування із «+» жодним чином не впливає на показники декларації за грудень 2017 р. А якщо мова йде про розрахунок коригування із «-», то логічно було би припустити, що зменшити свої податкові зобов'язання платник зможе лише після реєстрації зменшуючого розрахунку коригування.
Не може не дивувати відповідь податківців, розміщена в ЗIР1. Вони пояснюють, що результати перерахунку сум податкових зобов'язань за приписами п. 199.4 ПКУ мають бути відображені у податковій звітності за останній податковий період року незалежно від факту реєстрації в ЄРПН відповідного розрахунку коригування. Напрочуд лояльна позиція.
1 Підкатегорія 101.23, відповідь на запитання: «В податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду відображається перерахунок сум податкових зобов'язань на підставі розрахунку коригування, складеного за результатами перерахунку, передбаченого п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного терміну реєстрації?».
Отже, незалежно від того, чи відбулася реєстрація розрахунку коригування за підсумками річного перерахунку, платник ПДВ має можливість відобразити результати перерахунку (незалежно від його результату), не чекаючи факту реєстрації розрахунку коригування.
Як треба було заповнити РК
Податківці ні наприкінці року, ні на початку січня, коли неможливо було зареєструвати розрахунок коригування за підсумками перерахунку ПДВ, не надали жодного роз'яснення, як саме слід заповнити розрахунок коригування, щоб він пройшов реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Лише поодиноким бухгалтерам вдалося вчасно зареєструвати розрахунок коригування, тож саме їхні рекомендації лягли в основу алгоритму заповнення розрахунку коригування.
У шапці розрахунку коригування проставляються відмітки щодо того, що цей розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем), та про те, що цей розрахунок коригування сформовано до зведеної податкової накладної. Код причини (08 чи 09) має відповідати коду типу причини зі зведеної податкової накладної, до якої складено конкретний розрахунок коригування. У полях «Постачальник (продавець)» та «Отримувач (покупець)» зазначаються платник ПДВ — постачальник, IПН продавця — унікальний індивідуальний податковий номер платника ПДВ, що здійснює перерахунок, а в частині IПН покупця — умовний IПН «600000000000».
Щодо розділу А, то тут заповнюють рядки I, II, IV (або III та V у разі, коли йдеться про коригування «медичного» ПДВ за ставкою 7%). Сума числових показників із графи 13 розділу Б переноситься до рядка IV (V) розділу А, а далі у рядку II (III) відображають суму коригування податкових зобов'язань залежно від ставки (20% чи 7%). Усі рядки розділу А заповнюються із відповідним знаком («+» чи «-»).
У розділі Б треба:
у графі 1 зазначити конкретний рядок тієї зведеної податкової накладної, до якої складають розрахунок коригування;
у графі 2 — «коригування податкових зобов'язань згідно з п. 199.4 ПКУ»;
у графу 3 переносяться дані з графи 2 зведеної податкової накладної: номери та дати податкових накладних, розрахунків коригування, отриманих від контрагентів, до яких застосовували частку використання товарів, послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях протягом 2017 року. Рядків має бути заповнено стільки, скільки їх було заповнено в податковій накладній від контрагента;
графи 4.1, 4.2, 4.3 залишаються незаповненими;
у графі 5 — «грн.», бо у підсумку річного перерахунку визначається сума податкових зобов'язань, яку треба або збільшити, або зменшити, саме тому тут має бути зазначено гривневий еквівалент;
графи 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 залишаються незаповненими;
у графі 13 потрібно ігнорувати назву цієї графи і заповнювати її розрахунковою величиною, яка обраховується як добуток від множення числового значення графи 10 зведеної податкової накладної на різницю між часткою використання в неоподатковуваних операціях 2017 року і цим же показником за 2016 рік: якщо частка 2017 року є більшою, ніж частка 2016 року, то в графі 13 має стояти числове значення із «+», а якщо меншою, то «-»;
графу 14 залишають незаповненою.
Поліна ПАЛАМАРЧУК, «Дебет-Кредит»