• Посилання скопійовано

Уточнення з ПДВ: окремі акценти

Нова форма УР діє з квітня 2017 року1. Хоча оновлена форма звітності та УР не зазнали значних змін і бухгалтери, як правило, без проблем здійснюють уточнення задекларованих показників звітності, все ж таки є деякі моменти, на які хотілося б звернути увагу.

Рядок 18.2

Чинна форма УР містить досить цікавий рядок 18.2:

18.2   сума, яка включається до коригуючого реєстру щодо зменшення залишку сум податкових зобов'язань, несплачених до бюджету за звітний період, який уточнюється,
що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі (при від'ємному значенні гр. 6 р. 18)** залишок податкових зобов'язань, несплачений до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, на момент подання уточнюючого розрахунку  

1 Форма затверджена в редакції наказу Мінфіну від 23.02.2017 р. №276.

Алгоритму заповнення цього рядка Порядок №21 не передбачає. Текст назви рядка говорить про те, що цей рядок має бути заповнено у разі, коли УР зменшує суму ПДВ до сплати в бюджет, але, увага!, заповнюється цей рядок лише у разі, коли на момент подання УР платник ПДВ має несплачену суму ПЗ з ПДВ. Таке зауваження є й у листі ДФСУ від 24.04.2017 р. №10174/7/99-99-15-03-01-17.

У довідковій комірці ряд. 18.2 слід зазначити суму несплаченого ПДВ за період, який уточнюється, а безпосередньо в ряд. 18.2 — суму з гр. 6 ряд. 18 на сплату ПЗ з ПДВ (ця сума має бути в межах суми довідкової комірки ряд. 18.2). Якщо на момент подання УР сума узгоджених ПЗ уже сплачена, ряд. 18.2 треба залишити незаповненим.

Норми п. 5 розд. VI Порядку №21 регламентують алгоритм виправлення значення ряд. 21 декларації, яке в наступних звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2. У такому разі УР подається за один звітний період, коли мають місце відповідні зміни. В УР значення графи 6 рядка 21 УР (як збільшення, так і зменшення) має бути враховано у рядку 16.2 декларації за той звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Якщо ж усе-таки має місце вплив зміни на значення рядка 18 чи рядка 20.2, УР треба подати за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (п. 6 Порядку №21). Суму штрафу 3% і недоплати слід сплатити до моменту подання УР. Відповідно до п. 7 р. VI Порядку №21, суму самостійно нарахованого ПДВ і штрафу відображають у гр. 6 ряд. 18.1 УР.

Рядок 7 vs 4.1 (4.2)

Раніше коригування «умовних» ПЗ, нарахованих згідно з п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ, відображалися в ряд. 7, де мали місце і коригування інших ПЗ. Чинна форма декларації з ПДВ передбачає відображення таких коригувань через рядки 4.1 (4.2). Суть зводиться до того, що у разі коли вони були відображені у ряд. 4.1 (4.2), то і їх коригування має бути здійснено саме через ці рядки. Але враховуючи, як часто слід коригувати звітність через окремі нововиявлені обставини, звичайно, не будуть поодинокими випадки, коли треба буде внести правки до вже відкоригованих даних. Тож виникає запитання: в якому рядку робити такі коригування?

Аналіз норми п. 1 розд. IV Порядку №21 дає підстави стверджувати, що виправляти треба все-таки виходячи з оновленої форми УР та алгоритму його заповнення: «...Платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку». Тож, виходячи з такого твердження, навіть якщо попередні правки умовно нарахованих ПЗ проводилися через «загальнокоригувальний» рядок 7, то з оновленням форми декларації з ПДВ та УР виправлення треба робити вже в ряд. 4.1 (4.2).

Наприклад, підприємство в грудні 2016 р. нарахувало ПДВ у межах п. 198.5 ПКУ на суму 1500 грн (ряд. 4.1 декларації з ПДВ) у зв'язку з невиробничим призначенням об'єкта, в лютому 2017 р. функціональне призначення об'єкта змінилося з невиробничого на виробничий, тому було зроблено коригування в ряд. 7 на суму 1500 грн. У травні 2017 року цей об'єкт ОЗ знову став невиробничим, як наслідок, у ряд. 4.1 слід зробити коригування на суму 1500 грн.

Сплата ПДВ до бюджету

Відповідно до чинної редакції п. 25 Порядку №5691, розрахунок із бюджетом у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ПКУ та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунку до відповідного бюджету.

1 Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569.

А оновлена з 1 січня 2017 року редакція п. 200.2 ПКУ визначає, що для перерахування ПДВ до бюджету ДФС надсилає Казначейству реєстр платників із зазначенням суми ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Держказначейство перераховує суми податку до бюджету. Крім того, новацією 2017 року є те, що податківці мають право надсилати Казначейству уточнені реєстри. Розрахунки з бюджетом ведуться з електронних рахунків у СЕА ПДВ (п. 200-1.2 ПКУ).

На сьогодні п. 25 Порядку №569 не відображає новацій 2017 року, бо регламентує сплату сум штрафних санкцій та пені з ПДВ з поточного рахунку платника ПДВ безпосередньо до бюджету, минаючи ПДВ-рахунок.

У проекті постанови КМУ, що має внести зміни до Постанови №569, ідеться про поширення його дії і на п. 20. Передбачається, що у разі подання УР, які передбачають збільшення суми ПДВ до сплати до бюджету, податківці повинні не пізніше ніж наступного робочого дня після надання таких УР надіслати Казначейству реєстр платників ПДВ, де буде відображена уже збільшена сума ПДВ до сплати. Якщо ж подаватимуться УР на зменшення суми ПДВ до сплати у межах залишку узгоджених ПЗ, не сплачених до бюджету, податківці наступного робочого дня після подання таких УР повинні надіслати Держказначейству коригуючий реєстр — на його підставі Казначейство коригуватиме інформацію у вже раніше надісланих реєстрах.

Отже, на сьогодні всі донарахування за УР оплачуємо на ПДВ-рахунок, і звідти Казначейство цю суму перерахує до бюджету, пеню сплачуємо одразу до бюджету (минаючи ПДВ-рахунок). Щодо штрафу за донарахування, здійснені самим платником ПДВ, то наразі це питання залишається відкритим. Судячи з проекту змін до Постанови №569, сплачувати самостійно нарахований штраф треба безпосередньо до бюджету.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор

До змісту номеру