• Посилання скопійовано

Не «1С»-ом єдиним...

Так називалася рубрика нашого додатка «Автоматично з «Дебетом-Кредитом», де розглядалися альтернативи програмі «1С». Повна її назва була «Не «1С»-ом єдиним жива бухгалтерія». Тепер вона знов актуальна.

Що сталося?

На момент виходу цієї статті навряд чи залишиться хоч один бухгалтер, який не в курсі, що сталося. Та все ж для протоколу: Указом Президента України від 15.05.2017 р. №133/2017 введено в дію Рішення РНБО від 28.04.2017 р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Відповідно до Указу санкції застосовуються до 468 юридичних осіб (а також 1228 фізичних). Під санкції потрапили, зокрема, розробники і деякі з дистриб'юторів бухгалтерських програм «1С» та «Парус».

Що це означає?

Насамперед це не означає, що більше не можна користуватися цими програмами. Санкції не стосуються кінцевих споживачів, мало того, вони не стосуються франчайзі «1С» (а от регіональні представництва «Паруса» під них усе-таки потрапили). Тому всі розмови, що з 1 червня не можна буде користуватися «1С», що будуть якісь перевірки від СБУ на предмет використання цієї програми, чи то серед усіх підприємств, чи то тільки серед бюджетних, що користувачі «1С» не зможуть брати участі в держзакупівлях, а також інші чутки, які активно поширюються, зокрема, на форумі «Дебету-Кредиту», — позбавлені підстав.

А от що це означає, то це те, що сама материнська компанія «1С» не матиме можливості отримувати платежі від франчайзі (принаймні якийсь час, поки не буде зареєстрована альтернативна юридична особа саме з цією метою).

То що, нічого не змінюється?

Загалом, вирішувати вам. Можна вдати, ніби нічого не сталося, і далі користуватися «1С». Кількість франчайзі «1С» в Україні вимірюється сотнями. Є ціла армія програмістів під «1С». Тому з підтримкою цього програмного продукту проблем не має бути.

А можна поставитися до цієї ситуації як до шансу щось усе-таки змінити в своєму житті. Здорова параноя в бізнесі буває доречною. Чи є нормальною ситуація, що конфіденційна фінансова інформація вашого підприємства проходить через програму, робота якої не до кінця вам зрозуміла, але яка має постійний зв'язок з Iнтернетом і час від час щось стягує із серверів, розташованих у державі, відомій недружнім ставленням до нашої держави?

Є й інші міркування, чому варто все-таки подумати про перехід з «1С» на якусь альтернативну систему. Адже якщо згадати, то своєю популярністю «1С» завдячує не зручності користування. Її поширеність у нас має те саме походження, що й популярність «Віндовз» — просто свого часу вона необмежено поширювалася піратськими шляхами, через торенти і контрафактні диски. А потім, коли стало здаватися, що альтернативи немає, а вітчизняні конкуренти були значною мірою переможені, почалося закручування гайок з авторськими правами.

До питання про зручність — чи можна назвати зручною систему, для опанування якої треба проходити спеціальні курси, ще й за додаткову плату? А звична — ще не означає зручна.

Що ж до зміни звичок і переучування, то бухгалтерам, які працюють з «1С» трохи довше, і так уже доводилося перенавчатися, щонайменше з шостої версії на сьому, а тоді із сьомої на восьму. Та й вітчизняні законодавці не дають впасти в рутину й постійно підкидають щось нове.

То які альтернативи?

Альтернатив дуже багато, можна сказати, на кожен смак. У цій статті ми не ставимо собі за мету розглянути їх усі, як також не прагнемо докладно ознайомитися з можливостями основних конкурентів. На ринку пропонуються як великі системи комплексного управління підприємством, де бухгалтерський облік є лише однією з частин, так і спеціалізовані програми для бухгалтерського обліку, і ще більш спеціалізовані — для обліку в певній галузі або на певній ділянці.

SAP Business One

SAP Business One або SAP ERP (з англ. Enterprise Resource Planning — планування ресурсів підприємства) є відомим у світі програмним комплексом для управління бізнесом малого і середнього рівня. Його розробником є німецька компанія SAP AG. Програма містить 14 модулів: «Адміністрування», «Фінанси», «Можливості», «Продажі», «Закупівлі», «Бізнес-партнери», «Розрахунки», «Запаси», «Ресурси», «Збірки», MRP, «Сервіс», «Персонал», «Звіти». Бухгалтерський облік є лише одним з елементів цієї системи.

Система SAP Business One локалізована в Україні, її дистриб'ютором є компанія «BDO Україна», що входить до «великої п'ятірки» аудиторських компаній світу.

На жаль, програма не з дешевих. Вартість ліцензії SAP Business One становить 9,9 тис. грн, ліцензія на «хмарну» версію — 450 грн на місяць за одного користувача. Однак у «BDO Україна» стверджують, що намагатимуться зменшити ціну, щоб досягти поставленої мети — протягом п'яти років завоювати 60% ринку в сегменті ERP для малого та середнього бізнесу.

Microsoft Dynamics NAV

Про цю програму «Дебет-Кредит» вже розповідав1, тож не будемо повторюватися. Як і попередня, вона теж має європейське коріння — була розроблена датською компанією Navision, яка з 2002 року стала частиною Microsoft. I так само ця програма належить до комплексних рішень керування підприємством — ERP, вона є однією з чотирьох у лінійці програм ERP від Microsoft: Dynamics AX, Dynamics NAV, Dynamics GP та Dynamics SL.

Dynamics NAV та Dynamics AX в Україні поширюють партнери Microsoft, зокрема компанія «Iнновер» (Innoware), компанія OntargIT (тільки Dynamics AX). Щодо цін, то ці системи також не належать до дешевих, однак варто ознайомитися з пропозиціями різних дистриб'юторів: бувають знижки, акції, бонуси.

«Дебет Плюс»

Та перейдімо до вітчизняних продуктів. Одним із найпристосованіших до потреб українського бухгалтера продуктів є система управління підприємством «Дебет Плюс», розроблена однойменним київським ТОВ. Про неї «Дебет-Кредит» теж свого часу писав2.

1 Наприклад: https://news.dtkt.ua/debet-kredit/partner-news/38858.

2 «Доступно та професійно» в «ДК» №30/2007, «Облік ТМЦ за рецептами «Дебет Плюс» у «ДК» №33/2007, «Піратство — мінус, «Дебет плюс» у «ДК» №37/2007, «Звід бухгалтерського балансу» у «ДК» №41/2007.

Програма «Дебет Плюс» має чимало переваг. Так, для ознайомлення з нею можна завантажити безкоштовну версію, причому якщо вона вам підійде, ви можете так само безплатно користуватися нею й далі: обмежень на час користування, обсяг бази та кількість користувачів у безплатній версії немає! Крім того, для безплатної програми можна додатково придбати абонентський супровід. На відміну від багатьох інших бухгалтерських програм, програма «Дебет Плюс» є кросплатформеною, що означає, що вона може працювати не лише в операційній системі Microsoft Windows, а й під Linux, зокрема Ubuntu, та Mac OS. Річ у тім, що написана ця програма популярною мовою програмування Java, яка сама по собі є кросплатформеною.

Крім двох базових конфігурацій «Дебет Плюс V12» та «Дебет Плюс 2000», є спеціалізовані конфігурації «Елеватор, КХП, ХПП», «Сільське господарство», «Хлібозавод, пекарня», «Водоканал, ЖЕК, ОСББ», «Комплексний облік для ЦПМСД (центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги)», «Комплексний облік для органів місцевого самоврядування», «Комплексний облік для територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».

Базова конфігурація «Дебет Плюс 2000» (мережева версія) на 3 робочі місця з компонентами «Зведення бухгалтерського балансу, облік банківських операцій, облік касових операцій», «Облік ТМЦ, складський облік, «Облік основних засобів», «Облік праці та заробітної плати», «Податковий облік» коштує 6610 гривень, а додаткові компоненти: «Віддалений склад» — 1430 грн, «Облік валютних операцій» — 630 грн.

«Акцент»

На відміну від вищезгаданих систем управління підприємством, розробник програми «Акцент», запорізьке (раніше — донецьке) ТОВ «Iмпакт», робить акцент на тому, що ця програма є саме інструментом бухгалтера. Давнім читачам «Дебету-Кредиту» її також не треба представляти, бо про неї дуже багато писалось у рубриці «Не «1С»-ом єдиним»1.

Програма активно розвивається і здобула вже чималу популярність серед українських підприємств. Крім базової конфігурації, пропонуються галузеві рішення «Виробництво» («Акцент:Контур», «Акцент:Кафе»), «Торгівля і склад» («Акцент:Міні-маркет», «Акцент:Касовий реєстратор», «Акцент:Термінал збору даних»), «Сільське господарство» («Акцент:Племінний облік»), а також додатки «Акцент:Клієнт-банк», «Акцент:Iдеал» (облік заробітної плати), «Акцент:Обмін документами», «Акцент:Фортнет» (системи контролю доступу).

Ціна на 1 робоче місце в базовій конфігурації «Акцент 7.4» залежить від типу бази даних, що використовується, і становить від 1800 грн (DAO) до 2700 грн (MSDE) та 3320 грн (SQL). Програма розрахунку заробітної плати «Акцент-зарплата 7.0» коштує 3600 грн у варіанті DAO та 6000 грн у варіанті SQL. Є можливість спробувати роботу з програмою, стягнувши з сайта розробника безплатну пробну версію з обмеженням на час користування. Якщо сподобається, нічого перевстановлювати не доведеться — після придбання ліцензії ви далі працюватимете в тій самій програмі. Якщо ж не хочете встановлювати програму для проби, ознайомитися з роботою в ній можна в режимі віддаленого доступу.

IС-ПРО

Програму IС-ПРО її розробник, київська фірма «Iнтелект-Сервіс», називає комплексним рішенням для автоматизації підприємства. Знову-таки читачам «Дебету-Кредиту» не треба її зайвий раз представляти, бо ми з нею вже ознайомлювалися2.

1 «Бухгалтери! Автоматизуйтеся з українським АКЦЕНТом», «ДК» №37/2002, «Український податковий АКЦЕНТ у роботі бухгалтера», «ДК» №40/2002, «Настройка «АКЦЕНТ — виробництво» — рівноцінний учасник виробничого процесу», «ДК» №43/2002, «З «АКЦЕНТ»Iом облік страхової діяльності зовсім не страшний», «ДК» №52/2002, «В «Акцента» постійно розвивається «Комплекс повноцінності», «ДК» №15/2003, «Вибираємо програму автоматизації обліку. Iнструкція для покупця», «ДК» №43/2003, «Налаштуйся на страхування за допомогою налаштування «Страхування» («Акцент»)», «ДК» №25/2006, «Враховує всі бухгалтерські примхи», «ДК» №12/2008, «Акцент на податкове законодавство», «ДК» №50/2010, «Розрахунок зарплати натисненням однієї кнопки. Чи можливо?», «ДК» №25/2011.

2 «Потрібен електронний підпис», «ДК» №10/2007, «Заповнення податкових накладних», «ДК» №16/2011.

Розробник пропонує дві основні типові конфігурації IС-ПРО: для бюджетних підприємств і для госпрозрахункових підприємств (малого і середнього бізнесу). Є як локальний варіант програми (на одному комп'ютері), так і мережевий. В останньому варіанті можлива робота в мережі з виділеним сервером, в одноранговій мережі (до 3-4 робочих станцій) або в термінальному режимі. Однак типові конфігурації працюють лише в локальному режимі (але в одній базі може вестися облік кількох організацій).

IС-ПРО дозволяє вести бухгалтерський облік, облік договорів, облік коштів, облік взаєморозрахунків, управління запасами, управління закупівлею і продажем, підготовку виробництва, планування виробництва, облік виробництва, калькуляцію витрат і собівартості, управління автотранспортом, облік кадрів і заробітної плати, облік майна підприємства, управлінський аналіз, бюджетне планування й контроль, податковий облік, відносини з клієнтами.

Жертви «1С» в Україні

Не витримали конкуренції з «1С» і перестали підтримуватися такі бухгалтерські програми української розробки:

«Нова бухгалтерія» фірми «Суничні прилуки»;

«Первичка», «Склад» та «Iнспектор» фірми «Альфа Софт»;

«Главбух 2.0» фірми «Комп'ютерна лабораторія»;

«Domino-Бухгалтерія» фірми «Мікроелектронні системи».

«Хепі-Бух»

Програма «Хепі-Бух» фірми «Байт» з Луцька належить до менш відомих. Вона постачається в п'яти базових конфігураціях: підприємство, бюджет, освіта, підприємець, сільське господарство. У варіанті «підприємець» ведеться спрощений фінансовий облік, котрий базується не на бухгалтерських проведеннях, як у варіанті «підприємство», а на постатейному обліку доходів та витрат, що дозволяє користуватися програмою споживачам, не знайомим з бухобліком.

Головне меню програми містить розділи «Журнал операцій і проводок», «Журнал документів», «Рахунки і початкове сальдо», «Банк», «Каса», «Склад», «Розрахунки з працівниками», «Меню аналітичних рахунків», «Меню кількісних рахунків», «Заробітна плата», «Виробництво», «Облік послуг», «Кадри», «Податковий облік», «Автогосподарство», «Довідники», «Вихідні документи».

Iз сайта розробника можна стягнути 30-денну пробну версію, щоправда, з дещо обмеженою функціональністю, розмір дистрибутиву — всього 25,4 МБ. Вартість ліцензії на варіант «підприємство» на 1 — 3 комп'ютери — 2000 грн, за кожен наступний після 3-х — 500 грн, на варіант «підприємець» — 980 грн, причому кількість комп'ютерів не обмежена. До вартості ліцензії входять оновлення та допомога через віддалений доступ протягом року.

iFin

Це не програма, а бухгалтерський сервіс, і знову-таки «ДК» вже знайомив своїх читачів із ним1. Якщо ви користуєтесь цим сервісом, окрема бухгалтерська програма не потрібна. Зауважте, що ваші дані зберігаються не на вашому комп'ютері, а в «хмарі» Microsoft Windows Azure. Безумовно, потрібен постійний і надійний доступ до Iнтернету.

Вартість пакета «Професійний» на рік становить 280 грн для фізосіб і 849 грн для юросіб, пакета «Максимальний» — 1000 грн для фізосіб і 1249 грн для юросіб.

«Iнфо-Бухгалтер»

Якщо ви все-таки хочете користуватися російською програмою, є добра новина — не всі бухгалтерські програми з Росії потрапили під санкції (наразі). Програма «Iнфо-Бухгалтер», з якою «ДК» знайомив читачів ще в 2003 році2, успішно оновлюється відповідно до останніх змін в українському законодавстві.

1 «Онлайн-бухгалтерія для великих та малих, досвідчених та початківців», «ДК» №46/2011.

2 «Бухгалтерія — це просто. Програма «Iнфо-Бухгалтер», «ДК» №51-52/2003, «Професійний податковий облік у програмному комплексі «Iнфо-бухгалтер», «ДК» №37/2008.

Програма «Iнфо-Бухгалтер» на 1 робоче місце коштує 4080 грн, на 5 робочих місць — 6300 грн. До цієї ціни входить абонентське обслуговування та надання оновлень на 6 місяців. Продовження обслуговування та надання оновлень у версії на 1 місце коштує 450 грн на місяць, у версії на 5 місць — 135 грн на місяць за місце, але якщо купувати зразу на півроку-рік, ціна трохи зменшується.

Як і «1С», програма потребує для роботи електронного ключа.

Насамкінець

Українські програмісти заробили репутацію найкращих в Європі. Тому ситуацію, що склалася, слід розглядати не як катастрофу, а як шанс.

Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора

До змісту номеру