У зв'язку з тим що з 14 квітня 2014 року на території Донецької та Луганської області проводиться антитерористична операція (далі — АТО), були запроваджені спеціальні обмеження у господарській діяльності підприємств, які зареєстровані на цій території або співпрацюють із резидентами території проведення АТО, до її закінчення.
Зону АТО визначено розпорядженням КМУ
Перелік №1275-р, яким визначено населені пункти, що належать до зони АТО, набрав чинності з дати прийняття — 02.12.2015 р. Але зверніть увагу: такий перелік може час від часу змінюватися. Тож за цим треба стежити.
Відповідно до Закону №1669, цей перелік, зокрема, використовується для застосування мораторію на проведення перевірок суб'єктів господарювання, особливостей державної реєстрації юридичних та фізичних осіб — підприємців, дії ліцензій та документів дозвільного характеру, звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, звільнення від виконання обов'язків щодо нарахування, сплати та звітування з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.
Розгляньмо ці обмеження докладніше.
Обмеження реєстраційних дій
Створення та ліквідація суб'єктів господарювання в Україні підлягає державній реєстрації. Не є винятком і ті суб'єкти господарювання, які мають місцеположення (місце проживання) в зоні АТО. Але:
— реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб — підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія зони АТО, здійснюються щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців держреєстраторами територіальних органів Мін'юсту в областях та місті Києві;
Зверніть увагу!
Статтею 4 Закону №1669 передбачено можливість припинення юридичних осіб, що перебувають у зоні АТО, але зазначено, що порядок такого припинення має визначатися КМУ. Проте й досі такого порядку немає, що унеможливлює відповідні реєстраційні дії.
— реєстрація фізосіб, які переселилися із зони АТО в період її проведення, підприємцями здійснюється держреєстраторами за адресою тимчасового проживання;
— реєстраційні дії, пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) та керівників юридичних осіб, що перебувають у зоні АТО, на період проведення АТО забороняються. Однак: у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження, проведення таких реєстраційних дій є можливим — за умови що документи подаються у паперовій формі особисто засновниками (учасниками) та керівником такої юридичної особи приватного права.
Мораторій на проведення перевірок
Органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення АТО на час її проведення забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні АТО.
Виняток становлять позапланові перевірки суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених КМУ критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику. На сьогодні ці критерії затверджені постановою КМУ від 29.02.2012 р. №306.
Дія ліцензій та дозволів
Ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території АТО, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення АТО.
Отже, переоформлювати ці ліцензії та дозволи юрособам та фізособам-підприємцям на території України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, не треба.
Скасування плати за користування комунальним та державним майном
Орендна плата за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, розташованим у зоні АТО, скасовані.
Крім Закону №1669, певні обмеження були встановлені Законом №1797, і стосуються вони вже питань оподаткування. Цим законом до підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ було додано пункт 38, яким установлюються певні особливості справляння податків та зборів (останні зміни до цього пункту були внесені Законом №1989, але діють вони з 01.01.2017 р.!).
Зверніть увагу!
Ці особливості діють не в зоні АТО як такій, а на тимчасово окупованій території або в населених пунктах на лінії зіткнення — під час проведення АТО. Зазначені території багато в чому збігаються, але не повністю, тож користуватися для застосування п. 38 підр. 10 р. ХХ ПКУ Переліком №1275-р недоречно.
Тимчасово окуповані території для дії податкових обмежень визначаються постановою ВРУ від 17.03.2015 р. №254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями». А перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та перелік населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, встановлені розпорядженням КМУ від 07.11.2014 р. №1085-р.
Мораторій на штрафи та пеню за ПКУ
На період проведення АТО для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14.04.2014 р. була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01.01.2017 р. не змінили свого місцезнаходження (місця проживання) із зазначених територій на іншу територію України:
1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14.04.2014 р. грошових зобов'язань;
2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 — 101 ПКУ.
Проте відлік строку давності, визначений статтею 102 ПКУ, зупиняється на період, протягом якого до таких платників податків не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87 — 101 ПКУ.
Отже, якщо на початок проведення АТО СГ із зазначених зон мав недоплату з податків, протягом АТО, в разі якщо такий СГ не змінив податкової адреси на підконтрольну Україні територію, штрафи, пеня та інші каральні заходи застосовуватися не будуть.
Але це не означає, що таких заходів не буде в принципі ніколи — така пільга діятиме тільки під час проведення АТО, а після її закінчення стягнення недоплати відбуватиметься в загальному порядку (зі строку давності період проведення АТО випадає). Таке саме поновлення стягнення відбувається і в разі зміни податкової адреси суб'єктом господарювання на підконтрольну Україні територію.
А що ж стосовно податків з діяльності, яка триватиме в зоні АТО під час її проведення? ПКУ наразі не встановлює звільнення від їх сплати, тобто такі податки треба платити.
Ба більше. Під час нарахування (виплати) фізособам-підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є не підконтрольна Україні територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати ПДФО та військовий збір з цього доходу.
Утім, є певні винятки — щодо філій, представництв, відокремлених чи структурних підрозділів юридичної особи, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, за умови якщо місцезнаходженням самої юридичної особи є інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення. Зазначені особи звільняються від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності цих філій, представництв, підрозділів, за весь період проведення АТО. Тобто якщо певний підрозділ юрособи уповноважений сплачувати податки та збори самостійно, але цього не робить, сама юрособа за це не несе жодної відповідальності!
Якщо, навпаки, юрособа перебуває на тимчасово окупованій території, але має філії, представництва, підрозділи на підконтрольній території України, такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи повинні перебувати на обліку як окремі платники податків і зборів та сплачувати податки і збори на умовах та в порядку, визначених ПКУ.
Звільнення від плати за землю
Суб'єкти господарювання звільнені від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в зоні АТО. Це передбачено ст. 6 Закону №1669, але не тільки в ній.
Пунктом 38.7 підр. 10 р. ХХ ПКУ встановлено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14.04.2014 р. до 31 грудня року, в якому завершено АТО.
А нараховані та сплачені за період проведення АТО суми плати за землю вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню!
Звільнення від податку на нерухомість (відмінну від земельної ділянки)
Звільнення від сплати цього податку як за об'єкти житлової, так і за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, встановлено для суб'єктів господарювання на період з 14.04.2014 р. до 31 грудня року, в якому завершено проведення АТО.
А ось ті, хто помилково сплатять (або сплатили до внесення змін до ПКУ) цей податок під час проведення АТО, отримали надміру сплачену суму податку на нерухомість — і така переплата не підлягає поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовується на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертається у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Єдиний податок для четвертої групи платників
Згідно з пунктом 38.8 підр. 10 р. ХХ ПКУ, в період проведення АТО земельні ділянки, що розміщені на тимчасово окупованій території, не є об'єктом оподаткування. З цього випливає відсутність необхідності нарахування єдиного податку для четвертої групи не тільки на момент публікації цього пункту, а й зі самого початку АТО (14.04.2014 р.) і до 31 грудня року, в якому АТО буде завершено. Як же бути тим, хто справно платив та нараховував податкові зобов'язання? Вони визнаються надміру сплаченими і підлягають поверненню.
Також у разі місцезнаходження всіх земельних часток платника податку на окупованих територіях чи територіях проведення АТО такий платник звільняється від надання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва для отримання такого статусу в році, наступному за роком, у якому буде завершено АТО.
ТМЦ і ОЗ у зоні АТО
Наслідки списання ТМЦ та необоротних активів унаслідок їх руйнації, псування або крадіжки в зоні АТО ви можете подивитися, наприклад, у листі ДФС від 06.01.2016 р. №157/6/99-99-19-02-02-15. Вони відтоді не дуже змінилися.
Але зверніть увагу: за п. 38.10 підр. 10 р. ХХ ПКУ необоротні активи, що були придбані до 14.04.2014 р. та станом на 01.01.2017 р. розміщувалися на території АТО, з метою оподаткування вважаються тими, що є виробничими у розумінні ПКУ та призначалися для використання у господарській діяльності.
Що робити, щоб не подавати звітність
СГ із зони АТО, які не мають можливості вчасно подавати звітність, можуть звернутися до органу ДФС за своїм місцем обліку із заявою про продовження граничних термінів подання звітності. Про це ДФСУ зазначала в листі від 18.06.2015 р. №5837/М/99-99-17-02-02-14.
Така заява складається в довільній формі, в ній треба стисло та чітко зазначити, що вчасно подати звітність було неможливо через обставини непереборної сили (п. 102.6 ПКУ*). До заяви обов'язково слід додати сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) на території проведення АТО (ст. 10 Закону №1669). Граничний строк подання заяви — 30 к. д. з дати закінчення дії обставин непереборної сили, але оскільки АТО ще триває, щоб не наражатися на штрафи, варто подати таку заяву скоріше.
* Чинний порядок застосування п. 102.6 ПКУ затверджено постановою ДПАУ від 24.12.2010 р. №1044 (зверніть увагу, що на сайті ДФСУ ще з березня 2017 р. розміщено проект нової редакції цього порядку).
Порядок подання податкової та фінансової звітності
Щодо фінансової звітності, то особливості порядку її подання юрособами із зони АТО встановлені постановою КМУ від 29.12.2014 р. №718, яка вносила зміни до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.
Змінами передбачено, що у разі коли організація діяльності органів державної статистики, органів Казначейства та інших органів, до яких подається фінансова звітність, припинена (порушена) у зв'язку з тимчасовою окупацією території та/або проведенням АТО, підприємства, розміщені на такій території, подають фінансову звітність після відновлення звичайної діяльності зазначених органів або відповідним органам у населених пунктах, на території яких такі органи здійснюють повноваження в повному обсязі.
Отже, такі юрособи мають вибір: або дочекатися завершення АТО (або відновлення контролю на території, на якій є їх місцезнаходження), або не чекати та подати фінзвітність на підконтрольній території (якщо відповідні органи державної влади були переміщені на підконтрольну територію, звісно, що подавати фінзвітність варто саме до них).
Щодо податкової звітності, то органи ДФС із непідконтрольних територій були переміщені (наприклад, Луганська ОДПI ГУ ДФС у Луганській області нині розміщена у м. Лисичанську, а ГУ ДФС у Донецькій області — у м. Маріуполі), і КМУ постановою від 4 листопада 2015 р. №892 реорганізував їх (органи ДФС із непідконтрольних території були приєднані до інших). Отже, подавати податкову звітність наразі є куди, й обов'язок із подання такої звітності поширюється і на суб'єктів господарювання із зони АТО.
Ще один момент — більшість видів податкової звітності складається на підставі первинних документів, виняток становить лише податкова звітність з податку на прибуток, де головним підтвердним документом є фінзвітність (ст. 44 ПКУ). Але оскільки бухгалтерський облік, а отже, і складання фінзвітності, базуються на первинних документах, то на платника податків покладається обов'язок їх зберігання. Що зробити в зоні АТО не так і просто.
Тому пп. 38.11 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ передбачає: до завершення АТО застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Вони поширюються на платників податків/податкових агентів, які станом на 01.04.2017 р. змінили своє місцезнаходження (місце проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення АТО згідно з ПКУ. I платник податків/податковий агент не може застосовувати ці спеціальні правила щодо податкових (звітних) періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України.
А правила такі: платник податків/податковий агент за місцем свого обліку подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення (або втрату) первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості — із зазначенням реквізитів).
Зверніть увагу!
Втрата документів, не пов'язана з проведенням АТО, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту. I податківці не просто отримують повідомлення, а ще й аналізують заявлені в ньому обставини і приймають рішення, застосовувати це повідомлення чи ні.
Якщо таке повідомлення подано, то дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у ньому, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або ПК з ПДВ та/або суми від'ємного значення ПДВ минулих податкових (звітних) періодів.
I найцікавіше: після подання до контролюючого органу цього повідомлення щодо такого платника податків запроваджується мораторій на проведення будь-яких податкових перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів! I у податкових (звітних) періодах, наведених у такому повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
Сплата податків та ЄСВ
Наведено в листі ДФСУ від 18.06.2015 р. №5837/М/99-99-17-02-02-14 й роз'яснення щодо порядку сплати суб'єктами господарювання із зони АТО податків та зборів, а також ЄСВ.
Платники податків, у яких у зв'язку з проведенням АТО є ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) або немає можливості їх сплати, мають право на отримання відстрочення (розстрочення) таких грошових зобов'язань (податкового боргу). Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу), та документів, що підтверджують ці обставини, наведено у Переліку №1235.
Крім цього, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний. Для цього платник податків повинен звернутися до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою. У заяві слід зазначити суми податків та зборів, що підлягають списанню. Списується безнадійний податковий борг платників податків відповідно до Порядку №577.
А ось відомості, наведені в цьому листі щодо ЄСВ, уже застаріли. На час його складання платники ЄСВ, які перебували на обліку в органах ДФС, розташованих на території АТО, на період її проведення звільнялися від зобов'язання своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати ЄСВ і подавати відповідну звітність. Але з 1 січня 2016 р. із Закону №1669 було вилучено пп. 11.4.8, в якому це було прописано. Тож на сьогодні законодавством не передбачено особливих умов для платників ЄСВ із зони АТО.
Нормативна база
- Закон №1669 — Закон України від 02.09.2014 р. №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
- Закон №1797 — Закон України від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
- Закон №1989 — Закон України від 23.03.2017 р. №1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
- Перелік №1235 — Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1235.
- Перелік №1275-р — Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений розпорядженням КМУ від 02.12.2015 р. №1275-р.
- Порядок №577 — Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. №577.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»