• Посилання скопійовано

Відрядна оплата праці і нарахування ЄСВ

Як нараховується заробітна плата та ЄСВ працівнику при невиконанні ним місячної норми праці або наявності браку?

Основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці) не може бути нижчою за мінімальну заробітну плату1. Стаття 3 Закону про оплату праці зазначає, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією за будь-якою системою оплати праці. Мало того, згідно зі ст. 3-1 цього закону, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. У 2017 році це 3200 грн.

Системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників (ст. 6 Закону про оплату праці та ст. 96 КЗпП). Якщо є можливість точного обліку обсягу виконаних робіт, як форму оплати праці доцільно застосовувати відрядні розцінки.

Суть відрядної форми заробітної плати полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої працівником продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо установлених норм часу (виробітку) і розцінок з урахуванням складності та умов праці. Отже, у цьому разі розмір заробітної плати залежить від результату роботи кожного працівника. Розцінка визначається шляхом ділення тарифної ставки (окладу), яка відповідає виконуваним роботам, на норму виробітку (норму часу). А мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) згідно зі ст. 6 Закону про оплату праці встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. У 2017 році це 1600 грн.

Враховуючи вимогу ст. 3-1 Закону про оплату праці, при мінімальній тарифній ставці не менше ніж 1600 грн заробітна плата працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчою за 3200 грн.

Тоді виникають запитання:

1) чи проводити доплату до розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), якщо заробітну плату розраховано пропорційно при невиконанні працівником місячної норми або наявності браку;

2) чи повинен роботодавець доплачувати ЄСВ до мінімального страхового внеску2?

1 Це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці (ст. 3 Закону про оплату праці).

2 Сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (ч. 5 п. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Доплата до рівня не нижче ніж МЗП залежить від причини невиконаної норми. Слід аналізувати причини, чи є в цьому вина самого працівника (додатково див. https://news.dtkt.ua/labor/compensation/42081). Порядок оплати праці при невиконанні норм виробітку встановлено ст. 111 КЗпП та ст. 21 Закону про оплату праці.

А от доплата ЄСВ, на жаль, не залежить від факторів невиконання норм. Відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати — саме це є базою для ЄСВ. Проте база нарахування ЄСВ за повний календарний місяць згідно з ч. 5 ст. 8 Закону не може бути меншою від МЗП (за винятком нарахування заробітної плати не за основним місцем роботи та для працюючих інвалідів).

Згідно зі ст. 111 КЗпП, при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Але у ст. 111 КЗпП є уточнення, що місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки. Тут слід пам'ятати про встановлений законодавством мінімальний розмір тарифної ставки — не менше ніж 1600 грн у 2017 році. Але також треба взяти до уваги нову вимогу ст. 3-1 Закону про оплату праці — не нижче ніж 3200 грн.

Розглянемо вищесказане докладніше на прикладах.

Приклад 1 Доплата до рівня МЗП. На швейному підприємстві встановлена місячна тарифна ставка — 2000 грн (установленого законодавством мінімуму тарифної ставки дотримано),

норма виробітку — 5 од. готової продукції (1 од. = 400 грн).

Працівник за 22 р. д. виготовив 4 од. готової продукції, причиною недотримання норми є доставка неякісної сировини із запізненням. Враховуючи технологічні причини невиконання норми, заробітна плата повинна нараховуватися пропорційно до виконаної норми праці і не менше від двох третин тарифної ставки — це 1333,33 грн. Але нарахована заробітна плата не може бути нижчою за МЗП, тому слід провести доплату до рівня мінімальної:

3200 - (4 х 400 грн) = 1600 грн, це доплата до розміру МЗП.

Працівнику нараховується заробітна плата у розмірі:

1600 грн (за фактично виготовлені вироби) + 1600 грн (доплата до рівня МЗП) = 3200 грн.

База нарахування ЄСВ — 3200 грн.

Приклад 1 (продовження). Нарахування ЗП за фактом. На швейному підприємстві встановлена місячна тарифна ставка 5000 грн, норма виробітку — 5 од. готової продукції (1 од. = 1000 грн).

Працівник за 22 р. д. виготовив 4 од. готової продукції, причиною недотримання норми є доставка неякісної сировини із запізненням. Враховуючи технологічні причини невиконання норми, заробітна плата повинна нараховуватися пропорційно до виконаної норми праці і не менше від двох третин тарифної ставки — це 3333,33 грн. Ця сума мінімального обмеження є більшою ніж МЗП, тому доплата не проводиться.

Працівнику нараховується заробітна плата у розмірі:

(4 х 1000 грн) = 4000 грн (за фактично виготовлені вироби).

База нарахування ЄСВ — 4000 грн.

Приклад 2 Доплата до рівня МЗП. На швейному підприємстві встановлена тарифна ставка — 2000 грн (встановленого законодавством мінімуму тарифної ставки дотримано),

норма виробітку — 5 од. готової продукції (1 од. = 400 грн).

Працівник за 22 р. д. дотримав норму і виготовив 5 од. готової продукції, з них 2 од. з браком. Причиною є доставка неякісної сировини. Навіть враховуючи наявність браку, що стався не з вини працівника, заробітна плата не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки — це 1333,33 грн і меншою за МЗП. Адже за ст. 21 Закону про оплату праці розмір заробітної плати може бути нижчим за МЗП при невиконанні норм виробітку та з вини працівника.

Працівнику нараховується заробітна плата у розмірі:

2000 грн (тарифна ставка) + 1200 грн (доплата до рівня МЗП) = 3200 грн.

База нарахування ЄСВ — 3200 грн.

При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи, на це також вказує ст. 111 КЗпП. Згідно зі ст. 21 Закону про оплату праці, якщо невиконання норм пов'язане з виготовленням браку та з інших, передбачених чинним законодавством причин (прогул, недотримання трудової дисципліни, правил та інструкцій), які мали місце з вини працівника, розмір заробітної плати може бути нижчим за мінімальну заробітну плату або нижчим за встановлену трудовим договором (якщо вона є більшою за МЗП).

Приклад 3 Нарахування ЗП за фактом. На швейному підприємстві встановлена тарифна ставка — 2000 грн, норма виробітку — 5 од. готової продукції (1 од. = 400 грн).

Працівник за 22 р. д. виготовив 3 од. готової продукції, причиною недотримання норми є зафіксований факт прогулу. Враховуючи причини невиконання норми, заробітна плата може бути нижчою за МЗП.

Працівнику нараховується заробітна плата у розмірі:

3 х 400 грн= 1200 грн за фактично виконану роботу.

Але базою нарахування ЄСВ буде 3200 грн, враховуючи законодавчу вимогу про мінімальний розмір.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру