До 1 березня 2017 року неприбуткові організації мають відзвітувати за підсумками своєї діяльності за 2016 рік. Держрегулятори не надто балують їх докладними роз'ясненнями нюансів заповнення звітності, яку доведеться подавати вперше. Розгляньмо основні ключові моменти такого звіту.
Хто подає звітність
До складу неприбуткових організацій за загальним правилом можуть бути віднесені:
— бюджетні установи;
— громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
— спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
— житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
— об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків;
— професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;
— сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
— інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам пп. 133.4.6 ПКУ.
Чому не віднесені, а лише можуть бути віднесені? Річ у тім, що неприбуткова організація — це певний податковий статус, який присвоюють податківці шляхом внесення до певного Реєстру. Але не кожен неплатник податку на прибуток може отримати цей статус. Норми пп. 133.4.1 ПКУ визначають конкретний перелік вимог, виконання яких дасть можливість отримати організації такий статус:
— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
— її установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
— її установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (внаслідок її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та бюджетні організації;
— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (крім бюджетних організацій)1.
1 Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджений постановою КМУ від 13.07.2016 р. №440.
Головною ознакою статусу неприбуткової організації є внесення юрособи до Реєстру неприбуткових установ та організацій, який адмініструє ДФСУ. I підтверджується такий статус рішенням органу ДФС про таке внесення (саме копію такого рішення неприбуткова організація може надавати своїм контрагентам для підтвердження свого податкового статусу).
Ключові нюанси заповнення звітності
Форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджено наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. №553. I вже стало недоброю традицією, що форма є, а порядку заповнення звіту держрегулятори не розробляють. Тож бухгалтерам доводиться фантазувати і намагатися читати між рядками листів та роз'яснень податківців. Листом від 17.10.2016 р. №33649/7/99-99-15-02-01-17 ДФСУ надала досить обширне роз'яснення з приводу алгоритму заповнення неприбуткового звіту. Певна річ, відкриті запитання все ж залишаються, але так чи інакше спиратимемось саме на нього.
Насамперед звернімо увагу на той факт, що завдяки оновленому п. 46.2 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 ПКУ, подають до податкового органу звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність. Увага: це стосується всіх неприбуткових організацій без будь-яких умов і застережень. Бо на форумах часто можна бачити інформацію, що фінзвітність подається не всіма неприбутковими організаціями або за дотримання якихось певних умов, про які їм повідомляють організації вищого рівня. Наголошуємо, що фінзвітність подається разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. У разі неподання фінзвітності податківці мають право не прийняти і неприбутковий звіт, адже з 01.01.2017 р. фінзвітність є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та його невід'ємною частиною (абз. 2 п. 46.2 ПКУ).
Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації складається із заголовної частини, основної частини та двох додатків, які є невід'ємною частиною звіту: додаток ГД «Iнформація щодо операцій з гуманітарною допомогою» та додаток ВП «Розрахунок податкових зобов'язань за період, за який виявлено помилку(и)».
У заголовній частині слід проставити тип документа (звітний, звітний новий, уточнюючий); звітний (податковий) період, за який він подається, — 2016 рік. Якщо має місце факт порушення вимог п. 133.4 ПКУ і статус неприбутковості втрачається, слід поставити відмітку біля місячного податкового (звітного) періоду.
Кожна неприбуткова організація має визначитися із видом надходжень, які вона отримувала. Відповідно статус таких надходжень визначає і рядок, де слід відобразити такий дохід (рядки 1.1 — 1.16). В оновленому звіті вже немає значення вид неприбуткової організації (за винятком бюджетних установ та пенсійних фондів) — ключовим фактором тепер є суть та вид конкретного надходження. Абсолютно всі доходи, отримані неприбутковою організацією протягом 2016 року, потрібно відобразити в рядках 1.1 — 1.16 звіту.
Де взяти інформацію про доходи
Звідки бухгалтер може отримати інформацію про доходи? Операції надходження коштів підтверджуються банківськими документами (виписка банку, вхідні платіжні доручення), прибутковими касовими ордерами. Якщо йдеться про матеріальну допомогу, то такі надходження підтверджуються також актами, прибутковими накладними, митними деклараціями. Порядок визнання та відображення цільового фінансування і цільових надходжень регламентовано п. 16 — 19 П(С)БО 15. Отримане цільове фінансування визнається доходом тільки протягом тих періодів, в яких були понесені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування (п. 17 П(С)БО 15).
Для обліку доходів слід керуватися правилами визнання таких доходів, установленими НС(П)БО. Так, дохід від реалізації готової продукції, товарів, робіт або послуг треба відображати за приписами п. 8 — 15 П(С)БО 15, а орендну плату — на прямолінійній основі протягом терміну оренди або з урахуванням способу отримання економічних вигід, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди (п. 17 П(С)БО 14).
Підрозділ «Видатки неприбуткової організації» складається з рядків 2.1 — 2.6.3. Показники і доходів, і видатків мають визначатися на підставі даних бухобліку. Для неприбуткових організацій не передбачено жодних особливих відмінностей у відображенні госпоперацій. Відповідно до приписів ст. 9 Закону про бухоблік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Будь-яка господарська операція, яка відбулася і обумовила реальні зміни майнового становища організації, зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, має бути відображена в регістрах його бухгалтерського обліку.
Витрати також відображаються в обліку на підставі відповідних первинних документів (акти виконаних робіт, банківські виписки, касові видаткові ордери тощо). Але зверніть увагу, що витрати формуються тільки в межах статутної діяльності конкретної неприбуткової організації і в момент їх фактичного виникнення незалежно від дати сплати коштів. Тобто до дати фактичної оплати тих чи інших витрат не прив'язуємось.
Усі неприбутківці мають чітко усвідомлювати, що всі доходи мають використовуватися виключно на утримання та фінансування цілей, напрямів діяльності та завдань, які прописані статутом конкретної неприбуткової організації (пп. 133.4.2 ПКУ). Якщо йдеться про отримання гуманітарної допомоги, то її слід розподіляти строго за цільовим призначенням. Доходи не можуть бути розподілені серед засновників, членів та працівників (крім їх зарплати та сплати ЄСВ), членів правління та інших пов'язаних з ними осіб (пп. 133.4.1 ПКУ). Якщо цих умов не дотримуватися, організація втратить неприбутковий статус і за період з початку року до місяця, коли мало місце правопорушення, у строки, передбачені для місячного звітного періоду, має подати звіт, в якому потрібно буде обрахувати податок на прибуток із суми коштів, використаних не за їх цільовим призначенням. А з наступного місяця і до кінця року поквартально потрібно буде подавати декларацію з податку на прибуток. Сума нецільового використання коштів відображається в рядку 3, у т. ч. сума використаної не за цільовим призначенням гуманітарної допомоги — в рядку 3.1 (крім того, потрібно подати додаток ГД). Суми доходів, які були розподілені між засновниками (учасниками), мають знайти своє відображення у рядку 4. З усіх цих сум обраховується податок на прибуток (18%) і зазначається в рядку 6.
Сумлінні неприбуткові організації рядки 3 — 6 цього звіту не заповнюють. Підрозділ «Виправлення помилок» також заповнюється тільки у разі, коли необхідно виправити помилки минулих звітних періодів. Він містить 4 рядки, назви яких досить чітко пояснюють їх суть, тому проблем із їх заповненням виникнути не повинно.
Додатки
Якщо потрібно виправити помилки у звітному чи звітному новому звіті, слід заповнити додаток ВП. Він містить дві таблиці. Таблицю 1 призначено для врахування помилки(ок) у звітному (податковому) періоді, що настає за періодом, у якому виявлено помилку(и), а в таблиці 2 відображаються результати виправлення помилок. За потреби уточнити показники, відображені у розділі I неприбуткового звіту, також може бути поданий уточнюючий звіт або звіт з позначкою «звітний новий», навіть якщо це не приводить до визначення податкових зобов'язань.
А от із заповненням додатка ГД не все так однозначно. Його повинні заповнювати саме отримувачі та набувачі гуманітарної допомоги. Тому для відповіді на запитання, хто повинен заповнювати додаток ГД, слід мати чітке уявлення, що таке гуманітарна допомога.
Яка допомога має статус гуманітарної та хто є її отримувачами і набувачами
Статус гуманітарної набуває цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами, є донорами. А ті, хто отримує допомогу і розподіляє її, називаються отримувачами. Поряд із цим є набувачі гуманітарної допомоги — ті фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається. Тобто не будь-яка допомога може мати статус гуманітарної допомоги. У ланцюгу роботи з гуманітарною допомогою обов'язково мають бути донор, набувач та одержувач. Мало того, гуманітарна допомога має йти від донора до отримувача, і вже потім від отримувача до набувача. Набувач не має права передавати благодійну допомогу далі, бо її призначено саме для нього.
Ключові показники додатка ГД чітко корелюють зі звітом. Відповідно до приміток до додатка ГД сумарне значення графи 9 розділу 2 додатка ГД переноситься до рядка 1.15.2 ГД звіту, а сума значень графи 8 розділу 3 додатка ГД переноситься до рядка 2.6.2 ГД звіту. Сумарне значення графи 7 розділу 4 додатка ГД переноситься до рядка 3.1 ГД у звіті. Зверніть увагу: дані граф розділу 5 додатка ГД мають дорівнювати додатному значенню різниці відповідних граф (розділ 1+ розділ 2) - (розділ 3 + розділ 4) цього додатка.
Слід уважно заповнювати розділ 2 додатка ГД: тут мають бути заповнені дати, номер митної декларації, за якою товари було ввезено на митну територію України, та код товару за УКТ ЗЕД (графи 10 — 12). У разі якщо набувачами гуманітарної допомоги є фізособи, у графі 3 розділу 3 додатка ГД зазначається загальна кількість фізосіб-набувачів, які отримали гуманітарну допомогу у звітному (податковому) періоді; графа 2 розділу 3 у такому разі не заповнюється.
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- П(С)БО 14 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. №181.
- П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
- П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор