Крім зарплат, премій тощо, працівникам на підприємстві може надаватися ще й матеріальна допомога. Природно, що у зв'язку з цим постають запитання: в якому розмірі можна надавати таку допомогу і як її оподатковувати? Відповімо на ці та інші запитання щодо нарахування та оподаткування матеріальної допомоги працівникам.
Єдине місце в чинному законодавстві, де йдеться про матеріальну допомогу працівникам, — це ст. 185 КЗпП. А саме: «Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу». I край! Більше ніде про матеріальну допомогу інформації немає.
Щоправда, ще в ст. 9-1 КЗпП зазначається, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників.
А відповідно до ст. 13 КЗпП та ст. 7 Закону про колдоговори, у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
— встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
— забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
— можуть передбачатися додаткові порівняно з чинними законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
Види матеріальної допомоги
Матеріальна допомога відповідно до усталеної практики та норм законодавства може бути різною. Це важливо пам'ятати, коли йдеться про розмір надання матеріальної допомоги і, звичайно, оподаткування.
Матеріальна допомога поділяється на види за різними критеріями.
За кількістю працівників, яким надається:
— усім або більшості працівників (категорії працівників визначені законодавством або колективним договором чи розпорядженнями керівництва, якщо колдоговору немає);
— окремим працівникам (надається лише певній категорії працівників, визначеній в колективному договорі, чи окремим працівникам (на підставі заяв) за рішенням керівництва).
За періодичністю надання:
— систематична (надається регулярно один раз у визначений проміжок часу);
— одноразова (надається нерегулярно за наявності фінансових можливостей або у випадку настання певних подій у працівника).
За обов'язковістю надання:
— обов'язкова (передбачена законодавством або колективним договором і не залежить від фінансового становища підприємства);
— необов'язкова (виплачується в окремих випадках за рішенням керівництва за наявності фінансових можливостей).
За включенням до фонду оплати праці (ФОП)
— включається до ФОП (належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат ФОП згідно з Iнструкцією №5);
— не включається до ФОП за Iнструкцією №5.
За формою виплати:
— грошова (виплачується працівнику з каси підприємства чи перераховується на його рахунок у банку);
— натуральна (надається в негрошовій формі, наприклад у вигляді послуг з лікування).
За розміром і порядком обчислення:
— залежно від рівня заробітної плати (надається в розмірі посадового окладу (його частини) чи середньомісячного заробітку (його частини);
— залежно від потреби (надається в розмірі, зазначеному в заяві працівника).
За напрямом використання:
— цільова (надається з конкретною метою);
— нецільова (використовується працівником на власний розсуд).
Обчислення суми матеріальної допомоги
Матеріальна допомога (допомога на оздоровлення), як правило, виплачується у розмірі середньомісячної заробітної плати. Розраховують суму такої допомоги відповідно до Порядку №100, якщо інше не передбачено в колективному договорі.
Сума допомоги в розмірі, що дорівнює окладу працівника, як правило, надається для оздоровлення один раз на рік, у місяці надання щорічної відпустки, якщо в колективному договорі не передбачено інших умов.
Схожа ситуація і з матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань. На практиці вона переважно надається в розмірі, що дорівнює посадовому окладу, встановленому працівнику в місяці надання матеріальної допомоги. Але можуть бути ситуації, коли допомога потрібна у більшому розмірі, ніж оклад, тож у колективному договорі може бути передбачено розмір матеріальної допомоги, який може собі дозволити підприємство.
Впорядкування виплати матеріальної допомоги на підприємстві
Як правило, умови та розміри виплат працівникам встановлюються в колективному договорі самостійно з дотриманням норм та гарантій, передбачених чинним законодавством.
Якщо на підприємстві немає колективного договору, роботодавець повинен узгодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, у разі відсутності — з іншим уповноваженим колективом органом (ст. 97 КЗпП, ст. 15 Закону про оплату праці).
Тобто якщо підприємство планує надавати систематичну матеріальну допомогу або ж одноразову всім чи більшості працівників або ж, навпаки, надавати матеріальну допомогу лише «обраним» категоріям працівників, умови та порядок виплати має бути встановлено в колективному договорі.
Зверніть увагу!
Якщо виплата матеріальної допомоги працівникам передбачена в колективному договорі підприємства як обов'язкова, але роботодавець з якихось причин не зробив цього, маємо порушення положення колективного договору і за нього передбачено відповідальність у ст. 18 Закону про колдоговори. Згідно з вищезазначеним, на осіб, які представляють роботодавця чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов'язання щодо колективного договору, угоди, накладається штраф у розмірі до 100 н. м. д. г. (до 1700 грн), і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
На вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу роботодавець зобов'язаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов'язання щодо колективного договору, угоди.
Якщо колективного договору немає, умови надання матеріальної допомоги слід передбачити в інших локальних нормативних актах, наприклад Положенні про соціальне забезпечення або Положенні про матеріальну допомогу.
У колективному договорі або локальних актах передбачають такі умови виплати матеріальної допомоги:
— систематичність;
— розмір надання матеріальної допомоги (в розмірі посадового окладу, відсотків від посадового окладу, в розмірі середнього заробітку або у фіксованій сумі);
— строки виплати матеріальної допомоги;
— умови надання матеріальної допомоги, якщо протягом року оклад у працівників змінюється кілька разів.
Окрім виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, підприємство може виплачувати окремим працівникам на підставі заяви разову матеріальну допомогу у зв'язку із сімейними обставинами, наприклад:
— на оплату лікування;
— на оздоровлення дітей;
— на поховання.
Також є можливість передбачити виплату матеріальної допомоги:
— працівникам, у яких народилася дитина;
— працівникам, які йдуть на пенсію;
— працівникам, які мають неповнолітніх дітей або дитину-інваліда;
— працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, тощо.
Єдиний соціальний внесок
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, базою для нарахування ЄСВ для підприємств є:
— сума нарахованої заробітної плати, що включає:
- основну заробітну плату;
- додаткову заробітну плату;
— інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі).
Визначення видів виплат, що належать до основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску дається в Iнструкції №5 (п. 5 розділу IV Iнструкції №449).
До ФОП як інші заохочувальні та компенсаційні виплати належить матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі (пп. 2.3.3, 2.3.4 Iнструкції №5).
Тобто якщо підприємство виплачує матеріальну допомогу, що має систематичний характер, усім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) і відповідно до нормативно-правових актів чи колективного договору (з поданням заяви працівником або без заяви), така допомога як складова заробітної плати є базою для нарахування ЄСВ.
Матеріальна допомога, яка не включається до ФОП (розділ III Iнструкції №5), а також зазначена в Переліку №1170, не є об'єктом нарахування ЄСВ.
Матдопомога, на яку не нараховується ЄСВ:
— матеріальна допомога одноразового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання (п. 14 р. I Переліку №1170, п. 3.31 Iнструкції №5);
— соціальна допомога і виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором: працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім'ям із неповнолітніми дітьми (п. 1 р. I Переліку №1170, п. 3.4 Iнструкції №5);
— одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з чинним законодавством та колективними договорами (п. 2 р. I Переліку №1170, п. 3.6 Iнструкції №5);
— вартість послуг з лікування працівників, наданих закладами охорони здоров'я (п. 13 р. II Переліку №1170, п. 3.30 Iнструкції №5);
— матеріальна благодійна допомога, виплачена особам, які не перебувають у трудових відносинах із підприємством (п. 3.32 Iнструкції №5).
Тому важливо документально засвідчити і підтвердити, який саме вид допомоги надається.
Податок на доходи фізичних осіб
Матеріальна допомога, що не належить до ФОП
Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, в т. ч. що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року в розмірі, який не перевищує граничний розмір доходу, визначений згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ (у 2017 р. — 2240,00 грн). Суму перевищення оподатковують ПДФО за ставкою 18% (абз. 1 пп. 170.7.3 ПКУ).
У ф. №1ДФ1 суму неоподатковуваної матеріальної допомоги слід відображати з ознакою доходу «169», а суму перевищення з ознакою доходу «126» — як додаткове благо (базою для оподаткування є різниця суми перевищення, без застосування коефіцієнта).
1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Міністерства фінансів від 13.01.2015 р. №4.
Але податківці у 2015 році вже змінили точку зору. Так, у листі ДФСУ від 28.10.2015 p. №22789/6/99-99-17-03-03-15 вони стверджують, що слід застосовувати ознаку «127». Але у жодному нормативному акті чітко не зазначено, з якою саме ознакою доходу треба відображати цю допомогу.
Військовий збір. Відповідно до пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, об'єктом оподаткування ВЗ є доходи, визначені у ст. 163 ПКУ:
— загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
— доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
— іноземні доходи.
Військовим збором має оподатковуватися лише та частина матеріальної допомоги, яка входить до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто сума перевищення над 2240,00 грн у 2017 році.
Матеріальна допомога, що належить до ФОП
Матеріальна допомога, яка має систематичний характер і надається всім або більшості працівників, з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати та включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку й оподатковується ПДФО (див. листи ДПАУ від 22.06.2011 р. №11552/6/17-0715, «ДК» №36/2011, та від 26.03.2011 р. №6005/6/17-0715, «ДК» №28/2011).
У податковому розрахунку за ф. №1ДФ суми цієї допомоги відображають з ознакою доходу «101».
Військовий збір. Матеріальна допомога, яка має систематичний характер і надається всім або більшості працівників, належить до ФОП, тож оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.
Матеріальна допомога на лікування
Не оподатковується ПДФО медична допомога, надана працівникам коштами або майном за рахунок роботодавця, а також за рахунок витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за умови наявності підтвердних документів (пп. 165.1.19 ПКУ). З 1 січня 2017 р. норму поширили також на кошти та майно, надані:
— члену сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення;
— дитині, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку.
Чим підтвердити лікування
До підтвердних документів належать будь-які фінансові документи, виписки з амбулаторних карток. Зокрема, у листі ДПСУ від 11.01.2013 р. №351/6/17-1115 (див. «ДК» №19/2014, коментар. «ДК») та листі ДФСУ від 19.08.2016 р. №18024/6/99-99-13-02-03-15 зазначається, що для підтвердження фактично понесених витрат, пов'язаних із лікуванням і медичним обслуговуванням, слід надавати договори з медичними закладами, платіжні та розрахункові документи.
У податковому розрахунку за ф. №1ДФ суму допомоги на лікування та медичне обслуговування слід відобразити з ознакою доходу «143».
Військовий збір. Така допомога належить до доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу на підставі пп. 165.1.19 ПКУ, тож вона не є об'єктом оподаткування військовим збором.
Приклад 1 Надання працівнику неоподатковуваної нецільової матеріальної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами. У працівника у січні 2017 р. народилася дитина, з цієї нагоди йому виплатили матеріальну допомогу в розмірі 1700,00 грн. Можливість виплати матеріальної допомоги для працівників, у яких народилася дитина, передбачена колективним договором. У розпорядженні керівника зазначено, що це матдопомога одноразового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами. Заробітна плата працівника за січень становить 5000,00 грн.
У лютому 2017 р. працівник знову звернувся до бухгалтерії за матдопомогою у зв'язку із сімейними обставинами, і йому виплатили таку допомогу у розмірі 2000,00 грн. У розпорядженні керівника зазначено, що це матдопомога, яка не включається до ФОП згідно з п. 3.31 Iнструкції №5. Заробітна плата за лютий 2017 р. становить 5000,00 грн.
Відобразимо всі ці дії в бухобліку (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Облік господарських операцій за умовами прикладу 1
|
№
з/п |
Господарська операція
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
|
|
Д-т
|
К-т
|
|||
|
Січень 2017
|
||||
|
1.
|
Нараховано зарплату |
92
|
661
|
5000,00
|
|
2.
|
Нараховано суму нецільової матеріальної допомоги |
949
|
661
|
1700,00
|
|
3.
|
Утримано ПДФО 18% зі суми 5000,00 грн |
661
|
641/ПДФО
|
900,00
|
|
4.
|
Утримано військовий збір 1,5% зі суми 5000,00 грн |
661
|
641/ВЗ
|
75,00
|
|
5.
|
Нараховано ЄСВ 22% на суму 5000,00 грн |
92
|
651
|
1100,00
|
|
6.
|
Виплачено зарплату та матеріальну допомогу працівнику: (5000,00 грн - 900,00 грн - 75,00 грн) + 1700,00 грн |
661
|
301/311
|
5725,00
|
|
Лютий 2017
|
||||
|
1.
|
Нараховано зарплату |
92
|
661
|
5000,00
|
|
2.
|
Нараховано суму нецільової матеріальної допомоги |
949
|
661
|
2000,00
|
|
3.
|
Утримано ПДФО за ставкою 18% зі суми зарплати та оподатковуваної матеріальної допомоги: 6460,00 грн = 5000,00 грн + 1460,00 грн* |
661
|
641/ПДФО
|
1162,80
|
|
4.
|
Утримано військовий збір за ставкою 1,5% зі суми зарплати та оподатковуваної матеріальної допомоги: 6460,00 грн = 5000,00 грн + 1460,00 грн |
661
|
641/ВЗ
|
96,90
|
|
5.
|
Нараховано ЄСВ 22% на суму зарплати 5000,00 грн |
92
|
651
|
1100,00
|
|
6.
|
Виплачено зарплату та матеріальну допомогу працівнику: (6460,00 грн - 1162,80 грн - 96,90 грн) + 540,00 грн |
661
|
301/311
|
5740,30
|
| * Оскільки розмір нецільової допомоги, що не оподатковується ПДФО та ВЗ, становить 2240 грн, то працівник, який у січні вже одержав допомогу у розмірі 1700,00 грн, має право до кінця 2017 р. на неоподатковувану матеріальну допомогу в розмірі 540,00 грн (2240,00 грн - 1700,00 грн). Отже, у лютому матеріальна допомога оподатковується ПДФО та ВЗ у розмірі 1460,00 грн (2000,00 грн - 540,00 грн). | ||||
Приклад 2 Надання працівнику матеріальної допомоги на оздоровлення. Працівникові у лютому 2017 р. надали матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 1700,00 грн. Допомога, згідно з положенням про матеріальну допомогу на підприємстві, є систематичною, тому входить до ФОП як інші компенсаційні виплати. Заробітна плата працівника за лютий 2017 р. становить 5000,00 грн.
Відобразимо оподаткування і виплати в бухобліку в таблиці 2.
Таблиця 2
Облік господарських операцій за умовами прикладу 2
|
№
з/п |
Господарська операція
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
|
|
Д-т
|
К-т
|
|||
|
Лютий 2017
|
||||
|
1.
|
Нараховано зарплату |
92
|
661
|
5000,00
|
|
2.
|
Нараховано суму допомоги на оздоровлення |
92
|
661
|
1700,00
|
|
3.
|
Утримано ПДФО за ставкою 18% зі суми 6700,00 грн |
661
|
641/ПДФО
|
1206,00
|
|
4.
|
Утримано військовий збір за ставкою 1,5% зі суми 6700,00 грн |
661
|
641/ВЗ
|
100,50
|
|
5.
|
Нараховано ЄСВ 22% на суму 6700,00 грн |
92
|
651
|
1474,00
|
|
6.
|
Виплачено зарплату та матеріальну допомогу працівнику: 6700,00 грн - 1206,00 грн - 100,50 грн |
661
|
301/311
|
5393,50
|
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про колдоговори — Закон України від 01.07.93 р. №3356-XII «Про колективні договори і угоди».
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
- Iнструкція №449 — Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449.
Галина КАЗНАЧЕЙ, бухгалтер-експерт