Чимало підприємств недооцінюють важливість ведення військового обліку на підприємстві. Обов'язковість його ведення встановлено абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону про оборону та абз. 13 ч. 1 ст. 21 Закону про мобілізацію. Поговоримо, у чому полягають ключові моменти такого обліку.
Ключові моменти військового обліку
Відповідно до п. 1.3 Iнструкції №660, ведення військового обліку на підприємстві полягає в організації обліку основних відомостей щодо військовозобов'язаних.
Військовозобов'язані
Норми ч. 9 ст. 1 Закону про військову службу до складу військовозобов'язаних відносять:
допризовників — осіб, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовників — осіб, приписаних до призовних дільниць;
військовослужбовців — осіб, які проходять військову службу;
військовозобов'язаних — осіб, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервістів — осіб, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Iноземці та особи без громадянства не можуть бути військовозобов'язаними (ч. 6 ст. 1 Закону про військову службу).
Кількість працівників для ведення військового обліку визначається кількістю військовозобов'язаних та призовників на підприємстві (п. 12 Положення №377). Якщо на підприємстві від 500 до 2000 військовозобов'язаних та призовників, то за ведення їхнього обліку має відповідати одна особа. На більшості ж підприємств немає навіть і 500 осіб — у такому разі обов'язок з ведення військового обліку покладається на одного із працівників відділу кадрів підприємства, якому встановлюється доплата у розмірі до 50% посадового окладу. Але це лише за умови, що трудові обов'язки такого кадровика не включають ведення військового обліку. У разі коли така згадка в посадовій інструкції все ж таки є, такий кадровик просто виконує свої функціональні обов'язки. У листі від 12.09.2013 р. №1033/13/84-13 Мінсоцполітики пояснює, що 50% — це максимальний розмір доплати, але він може бути і меншим: конкретний розмір доплати до посадового окладу працівника, на якого покладено такі обов'язки, визначається керівником залежно від фактичної кількості військовозобов'язаних і призовників у межах затвердженого фонду оплати праці.
У чому полягає військовий облік? Персональний облік військовозобов'язаних та призовників ведеться на підставі таких документів (п. 3.5 Iнструкції №660):
— військовий квиток чи тимчасове посвідчення — для військовозобов'язаних;
— посвідчення про приписку до призовної дільниці — для призовників.
На підставі цих документів заповнюється типова форма первинного обліку №п-2 «Особова картка працівника». Потрібно не просто пересвідчитися, що такі документи є, але й зробити ксерокопії усіх заповнених сторінок. Якщо документи конкретної людини не в порядку, слід порадити привести їх до ладу і надати підприємству, адже відповідальною за ведення обліку на підприємстві (навіть якщо правопорушення сталося з вини працівника) залишається посадова особа підприємства.
На підставі цих відомостей потрібно заповнити розділ II особової картки військовозобов'язаного працівника. Норми п. 40 — 42 Порядку №921 зазначають, яку саме інформацію внести, а п. 44 описує, як зберігати картки у розрізі окремих груп. На військовозобов'язаних, заброньованих за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу, особові картки виділяються окремо у кожній із чотирьох груп. Особові картки тих, хто знятий із військового обліку за віком чи станом здоров'я, зберігаються у загальній картотеці підприємства.
Відповідно до п. 14 Порядку №921, потрібно у 7-денний строк інформувати відповідні районні (міські) військкомати про призначення, переміщення та звільнення осіб, відповідальних за ведення на підприємстві військового обліку. У той же самий 7-денний строк роботодавці мають надіслати до військкомату інформацію про прийняття чи звільнення військовозобов'язаних та призовників (п. 37 Порядку №921). Форма повідомлення є довільною. Повідомлення складається окремо на кожного працівника, прийнятого та/або звільненого з підприємства за місцем реєстрації самого підприємства. Певна річ, часто місце роботи не відповідає місцю реєстрації працівника. Законодавство не містить жодної вказівки, як діяти в такому разі. Обережним можна порадити надсилати таке повідомлення за місцем реєстрації і працівника, і підприємства.
I це ще не все. Якщо має місце факт зміни сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади військовозобов'язаних та призовників, то роботодавець має у 5-денний термін внести зміни до особових карток працівників. Про всі зміни щомісяця до 5-го числа необхідно повідомляти військові комісаріати для внесення змін до облікових даних. Для подання звіту використовують форму бланка, наведену в додатку 1 до Iнструкції №660.
До 1 грудня поточного року потрібно подавати до військових комісаріатів списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць. I це також має робити роботодавець щодо своїх працівників.
Заключним етапом військово-облікової процедури є періодична звірка особових карток, списків військовозобов'язаних, списків призовників із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць та звірка особових карток працівників з обліковими даними військових комісаріатів (п. 46 Порядку №921).
Очевидно, це можна робити один раз на рік. Необхідно заздалегідь узгодити дату звірки особових карток з військкоматом за місцем реєстрації підприємства, в установлену дату передати під підпис його представнику особові картки типових форм (№П-2 або №П-2 ДС) та зафіксувати її проведення у журналі обліку звірок особових карток військовозобов'язаних та призовників з обліковими даними військкоматів (додаток 7 до Порядку №921).
Окрему увагу звертаємо на той факт, що на фізичну особу — підприємця або іншу самозайняту особу законодавство не покладає обов'язку ведення військового обліку. Не встановлено й відповідальність таких осіб за прийняття на роботу громадян без військового квитка. Як відомо, перевірку наявності у громадян військово-облікових документів під час прийняття на роботу передбачено нормами п. 3.4 Iнструкції №660. Однак цей обов'язок поширюється тільки на підприємства, установи, організації. Так само і статті 14 та 34 Закону про військову службу встановлюють відповідні обов'язки також лише для підприємств, організацій, установ. Тож, на наше переконання, фізособа-підприємець або інша самозайнята особа не несе адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку або прийняття на роботу осіб, які не перебувають на військовому обліку.
Відповідальність
Порушення у сфері ведення/неведення військового обліку супроводжуються не надто суттєвими штрафами, що накладаються на посадових осіб підприємств (див. табл.). Але якщо на підприємство надійде запит із військкомату, а документів на конкретну людину не виявиться, штрафи будуть вже відчутнішими для кишені (ст. 210-1 КпАП). Розглядати такі справи та застосовувати адміністративні стягнення уповноважені саме військкомати (ст. 235 КпАП).
Таблиця
Розмір штрафних санкцій за порушення ведення військового обліку на підприємстві
|
№ з/п
|
Вид порушень
|
Підстава для застосування згідно з КпАП
|
Особи, на яких накладається штраф
|
Розмір штрафу
|
|
1.
|
Неподання до військових комісаріатів списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць |
На керівників або інших посадових осіб, відповідальних за військово-облікову роботу |
Перше порушення:
1 — 3 н. м. д. г. (17 — 51 грн). Повторне протягом року: 3 — 7 н. м. д. г. (51 — 119 грн) |
|
|
2.
|
Прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку | На керівників або інших посадових осіб підприємств і навчальних закладів | ||
|
3.
|
Незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик до військових комісаріатів, перешкоджання їхній своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці | |||
|
4.
|
Несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик до військових комісаріатів | На керівників або інших посадових осіб, відповідальних за військово-облікову роботу посадових осіб житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власників будинків | ||
|
5.
|
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію | На посадових осіб, відповідальних за військово-облікову роботу (порушення приписів ст. 16 Закону про оборону) |
Перше порушення:
30 — 100 н. м. д. г. (510 — 1700 грн) Повторне протягом року: 100 — 300 н. м. д. г. (1700 — 5100 грн) |
Нормативна база
- КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- Закон про військову службу — Закон України від 25.03.92 р. №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу».
- Закон про мобілізацію — Закон України від 21.10.93 р. №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
- Закон про оборону — Закон України від 06.12.91 р. №1932-XII «Про оборону України».
- Iнструкція №660 — Iнструкція з організації ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затверджена наказом Міноборони від 15.12.2010 р. №660.
- Положення №377 — Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників, затверджене постановою КМУ від 09.06.94 р. №377.
- Порядок №921 — Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою КМУ від 07.12.2016 р. №921.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор