На сайті «ДК» активно обговорюються строки подання до ДФС повідомлення про прийняття на роботу найманих працівників. Зокрема, чи треба його подавати в строк не пізніше дня, що передує дню виходу на роботу?
Зазначений підхід ґрунтується на листах Мінсоцполітики, зокрема листі від 04.08.2015 р. №432/13/155-15 (див. «ДК» №35/2015), де зазначалося, що дата наказу про прийняття на роботу і дата початку роботи не збігаються. Саме таким чином, тобто складанням наказу про прийняття на роботу перед днем, у який працівника буде фактично допущено до роботи, Мінсоцполітики пропонує виконати вимогу ч. 3 ст. 24 КЗпП: подати до ДФС інформацію про зарахування працівника до моменту допуску його до роботи.
Але чи це єдиний спосіб виконати таку вимогу? Гадаємо, ні.
Справді, згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ. Кабмін постановою від 17.06.2015 р. №413 визначив форму повідомлення та встановив, що воно подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Вказівки на конкретну дату і день подання повідомлення, наприклад «не пізніше дня, що передує дню початку роботи», ні КЗпП, ні Постанова №413 не містять. На нашу думку, це означає, що за потреби терміново стати до роботи повідомлення може бути надано навіть того самого дня, коли працівник почне працювати. Відомо, що робочі зміни не завжди починаються о 8-й чи 9-й ранку, коли починає працювати орган ДФС. Робота конкретного працівника може починатися в будь-який час, визначений графіком: і о 10:00 ранку, і о 20:00 вечора. Головне — щоб повідомлення за часом було раніше початку роботи.
Постанова №413 визначає, що одним зі способів подання повідомлення до ДФС є подання його засобами електронного зв'язку з використанням ЕЦП. Це дозволяє зафіксувати не лише дату, а й час подання повідомлення. Так, згідно з п. 7.5 Інструкції, затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. №233, друга квитанція, що є підтвердженням прийняття податкових документів до бази даних податкового органу, містить, зокрема, інформацію про дату та час приймання.
А в разі подання звіту на паперових носіях час подання не фіксується. Тому під час перевірки може виникнути запитання: чи дотримано правило завчасного подання? Доводити це мусить роботодавець. Саме тому паперове повідомлення варто подавати завчасу — принаймні за день до початку роботи.
За електронної форми подання достатньо встигнути до початку роботи. Тобто подати повідомлення цілком можна й того самого дня, але зміна працівника має починатися пізніше фактичного подання.
Якщо працівник працює у ті самі години, що й податковий орган, то треба, щоб повідомлення було надіслане до початку робочого дня (електронні засоби це дозволяють, а певні категорії працівників, приміром директор, можуть мати ненормований робочий час). Інакше працівник не повинен працювати повний робочий день. Приміром, якщо повідомлення подано о 10:30, то цього дня працівник повинен стати до роботи не раніше 10:31. Це має бути зафіксовано у графіку, табелі обліку робочого часу та, за потреби, — в наказі, заяві, інших документах. Так, зокрема, в наказі або резолюції керівника на заяві на прийняття на роботу може бути зафіксовано не лише дату, а й час допуску до роботи, наприклад: «допустити до роботи 12 грудня 2015 р. о 12:00 год.».
Однак для уникнення зайвих спорів при паперовому поданні все-таки варто подавати повідомлення принаймні за день.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор