Затверджено порядок ввезення ліків і медвиробів, що звільнені від ПДВ
! Імпортерам лікарських засобів та медвиробів
КМУ затвердив порядок ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування ПДВ.
Зокрема, установлено, що ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту лікарських засобів, медичних виробів здійснюється підприємствами, установами, організаціями в порядку та на умовах, установлених Митним кодексом, іншими законодавчими актами, а також на виконання відповідних угод (договорів), укладених між МОЗ і спеціалізованими організаціями.
Імпортери подають МОЗ не пізніше ніж протягом 10 робочих днів до дня ввезення на паперовому та електронному носії:
— заяву про видачу довідки, що підтверджує ввезення лікарських засобів, медичних виробів на митну територію України відповідно до угод (договорів);
— засвідчену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту), відповідно до якого планується таке ввезення;
— лист-зобов'язання щодо ввезення таких лікарських засобів, медичних виробів виключно для їх постачання на митній території України в рамках виконання угоди (договору);
— завірені копії сертифікатів якості (сертифікатів аналізу, протоколів аналізу тощо), виданих виробником на серії лікарських засобів, що пропонуються до ввезення.
Своєю чергою, МОЗ протягом 5 робочих днів з дати отримання документів видає імпортеру довідку, що підтверджує ввезення лікарських засобів, медичних виробів на митну територію України відповідно до угод або надсилає обґрунтовану відмову у письмовій формі.
Постанова Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. №1153 чинна з 06.01.2016 р.
Порядок підтвердження статусу для отримання пільги з військового збору
! Особам, які беруть учать в АТО
Кабмін затвердив порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.
Установлено, що підтвердження статусу здійснюється на підставі витягів з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення особи до проведення АТО та наказів оперативного штабу з управління АТО про прибуття (вибуття) таких осіб до складу сил, які беруть безпосередню участь в АТО.
Зазначені документи командири (начальники) військових частин, керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу або працюють безпосередні учасники АТО, подають до бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. №1161 чинна з 12.01.2016 р.
Оновлено порядок повернення надміру сплачених податків
! Платникам ПДВ
Мінфін затвердив новий Порядок взаємодії територіальних органів ДФСУ, місцевих фінансових органів та територіальних органів Казначейства у процесі повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
Дія цього Порядку не поширюється на:
1) відшкодування ПДВ;
2) повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я відповідних органів ДФС, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів до/або під час митного оформлення, та грошової застави;
3) повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя;
4) повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів;
5) виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум здійснюється виключно на підставі заяви платника податку. Винятком є лише повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку.
Заява подається до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Наказ Мінфіну від 15.12.2015 р. №1146
набере чинності з дня опублікування
(станом на 12.01.2016 р. не опублікований)
Оновлено форми первинного обліку у сфері закупівлі молочної сировини
! Молокопереробним підприємствам
Мінагрополітики затвердило нові форми первинного обліку у сфері закупівлі молочної сировини, а також інструкції щодо їх заповнення. Отже, у новій редакції викладено:
1) спеціалізовану товарну накладну на перевезення молочної сировини (форма №1-ТН (МС)). Ця накладна оформлюється на кожну відвантажену партію сировини і для кожного вантажоодержувача окремо;
2) прийомну квитанцію на закупівлю молочної сировини (форма №3-ПК (МС));
3) акт про розходження кількісних або якісних показників молочної сировини між даними суб'єкта господарювання і молокопереробного підприємства;
4) прийомно-розрахункову відомість про закупівлю молочної сировини від суб'єкта господарювання;
5) прийомно-розрахункову відомість про видачу грошей за закуплену молочну сировину від фізичних осіб;
6) прийомно-розрахункову відомість про видачу грошей за закуплену молочну сировину від фізичних осіб (у разі неможливості визначення якісних показників молока);
7) реєстр про закупівлю молочної сировини.
Наказ Мінагрополітики від 01.12.2015 р. №457
набере чинності з дня опублікування
(станом на 12.01.2016 р. не опублікований)
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю у 2016 році — 544 грн
! Безробітним
Фонд соцстраху на випадок безробіття встановив з 1 січня 2016 року:
1) мінімальний розмір допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», — 544 гривні;
2) якщо розмір допомоги по безробіттю менший за 80% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, допомога по безробіттю такій особі виплачується у розмірі 80% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Постанова ФСС НВБ від 04.12.2015 р. №77
офіційно не оприлюднена, але застосовується з 01.01.2016 р.
Акциз на роздріб: методика нарахування
! Роздрібним торговцям підакцизними товарами
ДФСУ роз'яснила методику нарахування 5% акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
Так, акцизний податок з роздрібних продажів нараховується на вартість (роздрібну ціну продажу) з ПДВ підакцизних товарів та не включається до бази оподаткування ПДВ таких операцій.
Сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів (ПЗа) обчислюється за формулою:
ПЗа = ФРЦ : 105 х 5,
де ФРЦ — фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку.
Сума податкового зобов'язання з ПДВ (ПЗпдв) становитиме:
ПЗпдв = (ФРЦ - ПЗа) : 120 х 20.
Також податківці зазначили, що роз'яснення порядку відображення у фіскальних чеках РРО акцизного податку залежно від модифікації РРО (лист ДФСУ від 31.01.2015 р. №3121/7/99-99-22-07-03-17) залишається незмінним.
Лист ДФСУ від 31.12.2015 р. №48131/7/99-99-19-03-03-17
Повернення надміру сплаченого ПДВ — лише на рахунок у СЕА
! Платникам ПДВ
ДФСУ повідомила, що до Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань будуть внесені зміни, запропоновані Держказначейством.
Водночас податківці вважають за необхідне внести зміни до підпункту 1 пункту 6 цього Порядку в частині врахування вимог пункту 43.4 ПКУ з урахуванням змін, унесених Законом №909-VIII, а саме: у разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Лист ДФСУ від 05.01.2016 р. №7/99-99-19-03-01-18
Перерахунок ПДФО мобілізованому: відображаємо у формі №1ДФ
! Податковим агентам з ПДФО
ДФС у Тернопільській області зазначила: у разі повернення коштів з державного бюджету у межах компенсації середнього заробітку мобілізованого працівника роботодавець проводить перерахунок на повернення податку і зазначає результати перерахунку у податковому розрахунку за формою №1ДФ у періоді, в якому було проведено таке повернення.
Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Коригування показників розділу I:
— для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації треба повторити всі графи такого рядка і у графі 9 зазначити «1» — на вилучення рядка;
— для введення нового або пропущеного рядка треба повністю заповнити всі його графи і у графі 9 зазначити «0» — на введення рядка;
Коригування показників розділу II:
підрозділ «Військовий збір»:
— для вилучення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення» треба повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Крім того, податківці нагадують, що неподання, подання з порушенням установлених строків податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень (за повторні дії — 1020 гривень).
Ці штрафи не застосовуються, якщо недостовірні відомості або помилки виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
Лист ДФС у Тернопільській області від 30.12.2015 р. №2021/10/19-00-17-01-22-1/12033
Перевищення ціни придбання сільгосптоварів над фактичною ціною
! Сільгосппідприємствам
ДФСУ нагадує, що згідно з пунктом 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ платники податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації з ПДВ з позначкою «0110» (далі — декларація 0110), подають декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123» (далі — декларація 0121 — 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму.
У рядку 1.1 декларації 0121 — 0123 зазначаються тільки операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених/наданих сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.
Враховуючи зазначене, податкові зобов'язання, що виникли у сільськогосподарського підприємства — суб'єкта спеціального режиму оподаткування у зв'язку з постачанням сільськогосподарських товарів/послуг, відображаються у рядку 1.1 декларації 0121 — 0123 виходячи з їх договірної ціни.
При цьому сума перевищення ціни придбання/собівартості самостійно виготовлених сільськогосподарських товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відображається в декларації 0110.
Лист ДФСУ від 28.12.2015 р. №27863/6/99-95-42-01-16-01
Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку
! СГД
Верховний суд України зазначив, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
При цьому договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав й обов'язків.
З огляду на це договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Таким чином, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків і руху його капіталу.
Постанова ВСУ від 15.12.2015 р. у справі №21-4266а15
Як відобразити у декларації з ПДВ коригування митної вартості імпортних товарів?
! Імпортерам
ДФСУ розглянула питання щодо порядку відображення в податковій декларації з ПДВ за рішенням суду коригування (зменшення) митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, та повідомила.
У разі коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, та включення сплаченої при ввезенні таких товарів суми ПДВ до складу податкового кредиту змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або контролюючим органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв'язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набрання рішенням суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення контролюючого органу відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 12.1 податкової декларації з ПДВ зі знаком «мінус».
Аркуш коригування складається посадовою особою митниці ДФС, якою здійснювався випуск товарів за МД, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митниці ДФС інформації про повернення сум митних платежів.
Лист ДФСУ від 22.12.2015 р. №27404/6/99-99-19-03-02-15
Заява зі скаргою на постачальника — підстава для документальної перевірки
! Платникам ПДВ
Державна фіскальна служба наголошує: у разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання декларації за звітний період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН.
До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
При цьому заява зі скаргою не є підставою для покупця товарів/послуг на включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною, незареєстрованою продавцем в ЄРПН.
Лист ДФСУ від 28.12.2015 р. №12219/Ч/99-99-19-03-02-14
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»