Зміни до порядку електронного адміністрування ПДВ1 продиктовані змінами до ПКУ з 1 січня 2016 року й орієнтовані переважно на сільгосппідприємства та усунення низки старих неточностей.
Електронні рахунки для спецрежимників
Як ми знаємо, на 2016 рік запроваджується перехідний етап у застосуванні сільгосппідприємствами спецрежиму ПДВ, а саме — розподіл нарахованого ПДВ у пропорції, яка залежить від конкретних здійснених операцій, а саме від виду товарних позицій, що постачаються (п. 209.2 ПКУ):
— при постачанні зернових та технічних культур: 85% — до держбюджету, 15% — залишається у розпорядженні сільгоспвиробника;
1 Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569 (див. «ДК» №03/2016). Зміни внесено постановою КМУ від 30.12.2015 р. №1177, яка готується до опублікування 22.01.2016 р. і з того ж дня має набрати чинності.
— при постачанні великої рогатої худоби та молока: 20% — до держбюджету, 80% — залишається у розпорядженні сільгоспвиробника;
— при постачанні іншої продукції сільгоспвиробників: 50% — до держбюджету, 50% — залишається у розпорядженні сільгоспвиробника.
Зазначимо, що при визначенні виду товарних позицій, що постачаються сільгоспвиробниками, слід керуватися класифікацією товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД (п. 209.19 ПКУ).
Спецрежимникам станом на 5 січня 2016 року мали би відкрити додаткові електронні рахунки (п. 5 Порядку №569). По суті, сільгосппідприємствам додатково до звичайних електронних рахунків відкриваються ще три додаткові електронні рахунки (п. 4 Порядку №569), які відрізняються один від одного залежно від видів діяльності, які здійснює підприємство.
Сільгосппідприємствам, які відповідають п. 209.18 ПКУ, додаткові електронні рахунки не відкриваються. Нагадаємо, за приписами п. 200-1.2 ПКУ ці додаткові рахунки призначаються для перерахування коштів до держбюджету та на їхні спецрахунки, відкриті в установах банків та/або казначействі. Як відкриття, так і закриття додаткових електронних рахунків здійснюється без участі платників ПДВ, виключно на підставі реєстрів податківців, надісланих казначейству:
не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку — для відкриття електронних рахунків;
не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації платника податку суб'єктом спецрежиму — для відкриття додаткових електронних рахунків.
Реквізити спецрахунку обов'язково мають бути зазначені у звітності з ПДВ (п. 23 Порядку №569). Важливо пам'ятати, що з 1 січня 2016 р., згідно з оновленою редакцією ст. 200-1 ПКУ, в обрахунку показника ∑ ПопРах не враховуються суми, зараховані на електронні рахунки платників з додаткових електронних рахунків.
Суб'єкти спецрежиму та сільськогосподарські підприємства ведуть окремий облік операцій у межах ст. 209 ПКУ. Від'ємне значення різниці між ПЗ та ПК звітного періоду (ряд. 24 декларації) у розрізі конкретних операцій зі ст. 209 ПКУ переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 20.1 декларації наступного звітного періоду). А от додатна різниця між ПЗ та ПК за такими операціями в розрізі окремих видів діяльності, визначених в п. 209.19 ПКУ, протягом одного операційного дня після зарахування на відповідні власні додаткові електронні рахунки господарюючих суб'єктів підлягає перерахуванню до бюджету та на спецрахунок у тих розмірах, що визначені для цього виду діяльності нормами п. 209.2 ПКУ. Розрахунки з бюджетом проводяться окремо в межах кожного виду діяльності. Якщо спецрежимник у звітному періоді проводить діяльність за іншими операціями, не в межах спецрежиму, розрахунки з бюджетом проводитимуться через електронний рахунок, без залучення додаткових електронних рахунків. Слід зауважити, що на електронні рахунки (у тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти зі спецрахунків.
Після анулювання спецрежимного статусу, у разі коли коштів для погашення задекларованих у декларації ПЗ на додаткових електронних рахунках недостатньо, розрахунки з бюджетом здійснюються:
до державного бюджету — з власного поточного рахунку на електронний рахунок;
на спеціальний рахунок — з власного поточного рахунку на спеціальний рахунок.
Складові реєстраційного ліміту
Усі складові показники реєстраційного ліміту завдяки змінам тепер обліковуватимуться наростаючим підсумком з 1 липня 2015 р. — з дати завершення тестового режиму СЕА. У п. 13 Порядку №569 чітко сказано, що показник ∑ Накл обраховується автоматично, хоча ні для кого не секрет, що зафіксовано чимало втручань у ручному режимі в обрахунок цього показника (зокрема, суттєві затримки в актуалізації суми ∑ Накл після поповнення електронного рахунку), які ніяк інакше, крім як скаргою на податківців, виправити не змусиш.
З 1 січня 2016 р. до складу формули реєстраційного ліміту додано показник ∑ Овердрафт, що за своєю суттю є сумою середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані спецрежимником. Протягом перших шести робочих днів щокварталу цей показник перераховуватиметься і збільшуватиме реєстраційний ліміт. Для тих платників ПДВ, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками ПДВ менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також для тих, хто зареєстрований вже після 1 січня 2016 року, — таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців. Тобто перший показник ∑ Овердрафт у формульному обрахунку новостворених платників ПДВ знайде своє відображення тільки через рік їхньої роботи.
Показник ∑ НаклВид тепер міститиме загальну суму ПДВ за виданими платником ПН та РК, дата виникнення ПЗ за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 року, а також РК, виписаними та зареєстрованими після 1 липня до ПН, складених до 1 липня (раніше йшлося про 1 лютого 2015 р.).
Для тих платників ПДВ, які застосовують касовий метод у межах п. 187.10 ПКУ, під час розрахунку показника ∑ Накл беруть участь суми ПДВ із ПН, складених після 1 липня 2015 р., але право на включення таких сум ПДВ до складу ПК виникло тільки після цієї дати. Підставою для цього є податкові декларації за звітний період, у якому платник податку, що застосовує касовий метод податкового обліку, включає суми ПДВ до ПК (з урахуванням вимог п. 198.6), тобто до показника ∑ Накл такі «перехідні» суми потраплять саме після подання декларації з ПДВ, де такі суми відобразяться у складі ПК з ПДВ.
Показник ∑ Відшкод відтепер формуватиметься не просто як загальна сума ПДВ, заявлена платником до БВ з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок, а як задеклароване від'ємне значення за операціями, проведеними після 1 липня 2015 року, і заявлене в декларації та УР за ці періоди. Так само, як і раніше, показник ∑ Відшкод може коригуватися за наслідками податкових перевірок.
Перерахунок до бюджету чи на власний поточний рахунок
На момент подання декларації аналізується сума, яка підлягає перерахуванню до бюджету (ряд. 25.1). Повернення коштів з електронного рахунку на поточний може здійснюватися за мінусом задекларованих ПЗ з ПДВ. Крім того, перерахування коштів на поточний рахунок може здійснюватися за відсутності перевищення суми ПДВ у виданих ПН, складених та зареєстрованих у звітному податковому періоді, над сумою задекларованих ПЗ. Сума такого повернення має зменшити показник ∑ ПопРах. Повернення коштів на поточний рахунок можливе тільки у разі, якщо значення ∑ ПопРах не призведе до від'ємного значення результуючого показника формульного обрахунку.
Якщо протягом 10 р. д. після закінчення граничного строку для самостійного погашення ПЗ з ПДВ відповідне перерахування не було здійснене, сума, на яку зменшено показник ∑ ПопРах, підлягає сторнуванню.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор