Тема цієї статті досить незвична — адже вона несподівано виникла в черзі до державного реєстратора. Річ у тім, що в останні дні грудня 2015 року були неймовірні черги в реєстраційну палату, створені, по суті, двома категоріями госпсуб'єктів та пов'язані виключно з підписанням договорів щодо ЕЦП, а саме:
1) тими, хто мав підтвердити своє місцезнаходження за формою №6;
2) тими, хто мав внести до ЄДР дані головного бухгалтера чи особи, яка відповідає за ведення бухобліку на підприємстві.
Розповімо про це докладніше далі.
Звідки «ростуть ноги», або Нові вимоги ДФС
Щодо згаданих вище перших СГД, які намагалися подати форму №6 для підтвердження відомостей про юрособу, які містяться в ЄДР, то до 31.12.2015 р. держреєстратори приймали ці форми та вносили відомості про підтвердження до ЄДР. Утім, нагадаємо, що з 01.01.2016 р. згадки про такі відомості в ЄДР взагалі немає в Законі №7551, тому й подавати таку форму до держреєстратора не треба. Але проблема стосувалася саме підписання на 2016 рік договору на ЕЦП щодо подання податкової звітності та реєстрації ПН.
Щодо других, то тут несподівано для всіх виникла інша проблема: податківці вимагали внесення такої особи як підписувача до ЄДР до тих договорів, де фігурували відомості про головного бухгалтера чи особу, яка відповідає за ведення бухобліку на підприємстві. Інакше поставало питання щодо неможливості виконання договорів про надання послуг ЕЦП, у т. ч. їх розірвання.
Нагадаємо, що договори про надання послуг ЕЦП2 платники податків підписують з інформаційно-довідковим департаментом ДФС — послуги ЕЦП надаються Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі — АЦСК ІДД).
1 Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
2 Договір про надання послуг ЕЦП, затверджений наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 р. №15 (зі змінами, внесеними наказом ІДД ДФС від 11.09.2015 р. №71), http://acskidd.gov.ua/download/DOGOVIR.pdf.
За змістом договору про надання послуг ЕЦП:
1) реквізити замовника та підписувача, а також кількість ключів ЕЦП, необхідних замовнику, визначаються у реєстраційній картці, яка є підставою для формування посилених сертифікатів;
2) строк чинності посиленого сертифіката не може перевищувати 2 (двох) років з моменту його формування;
3) обслуговування кожного посиленого сертифіката замовника здійснюється виконавцем згідно з регламентом протягом строку чинності посиленого сертифіката. Послуга фіксування часу надається замовнику (підписувачу) цілодобово.
Таким чином, у реєстраційній картці платники податків можуть зазначити як керівника, головного бухгалтера, так і особу (переважно це один із заступників керівника та засновників юрособи, які мають право підпису від імені юрособи), відомості про яку внесені до ЄДР як про особу, яка може підписувати угоди, договори, інші правочини, вчиняти інші юридично значимі дії від імені юрособи без довіреності.
Відомості про особу вносяться до ЄДР шляхом подання таких документів (п. 13 ч. 2 ст. 9, ч. 4 ст. 17 Закону №755 у новій редакції, чинній з 01.01.2016 р.):
1) оригіналу (нотаріально засвідченої копії) протоколу загальних зборів засновників (рішення засновника) щодо визначення такої особи з числа засновників (третіх осіб) та надання їй такого права підпису;
2) реєстраційної картки №4 «Реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (затверджена наказом Мін'юсту від 02.11.2015 р. №2140/5) щодо зміни фізосіб або зміни відомостей про фізосіб — платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.
Отже, у разі коли, скажімо, замість керівника податкову звітність має підписувати інша особа — один із засновників (називатимемо його підписувачем, як зазначено у договорі про надання послуг ЕЦП, або особою, яка має право підпису за ЄДР), то про таку особу зазначають у реєстраційній картці, яку подають разом із договором. Ця особа протягом двох років має посилений ключ та підписує податкову та іншу звітність (ЄСВ, фінзвітність до статистики тощо).
Підписувач чи головбух?
За загальним правилом, установленим новою редакцією Закону №755, якщо йдеться про держреєстрацію юрособи, то для підтвердження особи представника загалом потрібен примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (ч. 2 ст. 14 Закону №755 у новій редакції). Утім, нова редакція Закону №755 дозволяє, якщо йдеться не про держреєстрацію юрособи, а про здійснення інших реєстраційних дій, зокрема, внести відомості про представника до ЄДР — у таких випадках подавати довіреність чи інший документ, що засвідчує його повноваження, не треба (ч. 19 ст. 17, ч. 6 ст. 18 Закону №755 у новій редакції).
Відповідна норма прописана у п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону №755 у новій редакції. Так, в ЄДР можуть міститися «відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи — також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи».
Зміст цієї норми вказує на можливість подання до ЄДР відомостей про осіб, які:
1) можуть вчиняти дії від імені юрособи, у т. ч. підписувати договори, подавати документи для держреєстрації;
2) можуть вчиняти інші дії від імені юрособи, у т. ч. подавати інші документи, не перелічені у п. 1.
Тобто цей перелік не є вичерпним. Скориставшись цим, фіскали витлумачили цю норму на свою користь та прирівняли підписувача за договором про надання послуг ЕЦП до особи, яка має право підпису на договорах від імені юрособи за ЄДР. Тим самим створили ситуацію, за якої бухгалтери вистоювали черги до держреєстратора та вносили зміни до ЄДР щодо надання їм права підпису.
У результаті у тих підприємств, де договір на надання послуг ЕЦП закінчувався (а подекуди це зачепило й тих, хто має чинний договір на 2016 рік), виникло кілька проблем.
Проблема 1. Якщо в договорі на надання послуг (у реєстраційній картці) як підписувач (володілець ключа) зазначена особа, яка має право підпису за ЄДР (не керівник), з 01.01.2016 р. вона не може користуватися таким ключем. Адже фіскали хочуть бачити тільки керівника та/або бухгалтера (тобто осіб, зазначених у ф. №1-ОПП1).
Проблема 2. Підприємства, де головні бухгалтери або інші особи, які виконують їхні обов'язки з ведення бухобліку, не внесені до ЄДР, тобто особи, які мають право діяти від імені юрособи, у т. ч. підписувати договори без довіреності, подавати інші документи (не лише на держреєстрацію), також фактично позбулися права на свої ключі. Хоча незрозуміло, яким чином визнання Законом №755 у новій редакції підтвердження представництва, зокрема, витягом з ЄДР впливає на можливість користуватись ЕЦП для підпису бухгалтерами податкової звітності та ПН? Сподіваємося, що ДФС найближчим часом роз'яснить свою позицію.
Проблема 3. У тих підприємств, де закінчились договори на ЕЦП у 2015 році, в окремих випадках виникали відразу обидві вищенаведені проблеми.
Вирішити проблему документально чи шантажем?
Відразу нагадаємо, що якими б не були справжні причини такої поведінки податкових органів, вони мають зрозуміти, що будь-які їхні дії щодо розірвання договору на надання ЕЦП їм просто так не минуться.
Незважаючи на те що договір про надання послуг ЕЦП є договором приєднання, до нього застосовуються положення щодо порядку припинення (розірвання) договору за ч. 1 ст. 651 ЦКУ. Підстави для дострокового припинення дії договору чітко виписані у тексті самого договору — і таких підстав, як одностороння відмова від договору через відсутність даних особи з правом підпису за ЄДР чи інших відомостей про інших осіб, які мають право діяти від її імені, у т. ч. й без довіреності, у них не зазначено.
Крім того, слід згадати нові вимоги до подання звітності у ст. 49 ПКУ — відповідно до абз. 3 п. 49.4 у разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті — тобто особисто платником податків або уповноваженою на це особою, чи надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Зважаючи на це, на нашу думку, фіскали не дуже радо підуть на розірвання договору, хоча вже на сьогодні здати звітність деякі підприємства таки не можуть.
Проте слід сказати, що фіскали все-таки мають рацію, але далеко не у всьому. Отже, вирішувати згадані вище проблеми слід таким чином:
1) якщо підписувачем за договором про надання послуг ЕЦП є не керівник, а інша особа, скажімо, інший засновник чи заступник керівника, то відомості про таку особу слід внести до ЄДР так, як ми зазначили вище. Проте, як свідчить практика спілкування з податковими органами, це не завжди та не відразу вирішує проблему. Адже навіть попри наявність такої особи в ЄДР фіскали все ж хочуть бачити у реєстраційній картці з ЕЦП саме керівника. З одного боку, форма №1-ОПП не містить відомостей про підписувачів, з іншого — сам факт наявності відомостей про ЄДР говорить про особу, яка підписує договори, інші правочини, а не податкову звітність. Тож без внесення змін до самої системи електронної звітності самими же фіскалами не обійтись;
2) щодо головного бухгалтера чи особи, яка виконує обов'язки головбуха щодо ведення бухобліку, зазначимо, що форма №1-ОПП містить відомості про таку особу, а це означає, що її П. І. Б. та ІПН мають бути повідомлені фіскалам шляхом подання самої форми із вказівкою на таких осіб у разі створення юрособи або з позначкою «Зміни» та вказівкою на таку особу.
А от з яких міркувань виходять фіскали, коли вимагають занести до ЄДР саме відомості про головбуха, важко збагнути. На нашу думку, вони мали би просто отримати наказ на призначення відповідної особи на посаду головбуха. Для чого ці головбухи стояли в чергах та вносили про себе відомості до ЄДР як про осіб, які мають вчиняти правочини без довіреності від імені юрособи, де вони працюють та виконують свої посадові обов'язки, нам не зрозуміло.
Утім, це може бути небезпечно й для самої юрособи: довіряти особі, яка веде податковий та бухгалтерський облік на підприємстві, займатися госпдіяльністю, щонайменше нерозумно. З іншого боку, по суті, той факт, що бухгалтер на підприємстві не має жодного відношення до госпдіяльності юрособи, і був чи не основним визначальним чинником для закриття кримінального провадження щодо нього (у разі відкриття кримінальних проваджень за фактом донарахування ПЗ понад 689 тис. грн за результатами перевірок протягом 2016 року). Чим це може закінчитися для такого головбуха тепер — передбачити складно.
Водночас ми погоджуємося з вимогою фіскалів вносити відомості про особу, яка не є в штаті, а лише виконує обов'язки головбуха щодо ведення бухобліку на підприємстві, до ЄДР.
Справді, така особа, як правило, надає послуги бухгалтерського та податкового обліку на підставі цивільно-правових договорів. Отже, для надання їй посиленого ключа слід такій особі довіряти дещо більше. Хоча щодо цього є й інша позиція правозахисників. Наприклад, їхні аргументи зводяться до того, що питання підписання податкової звітності не пов'язане із загальним розумінням представництва за ЦКУ, право на яке отримує особа, відомості про яку заносяться до ЄДР. Утім, побачимо застосування цієї норми на практиці.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»