З 01.01.2015 р. набрала чинності соціальна реформа: згідно з новою редакцією Закону №1105, ФСС з ТВП та ФСС НВ об'єднали у Фонд соціального страхування України (далі — Фонд). Розгляньмо нарахування та виплату лікарняних і декретних за цим Законом, особливо наголошуючи на змінах, які відбулися в цій процедурі з 01.01.2015 р.
Як відбувається фінансування виплати лікарняних та декретних Фондом з 01.01.2015 р.?
В умовах змін, унесених новою редакцією Закону №1105 до системи державного соціального страхування з 01.01.2015 р., це питання турбує багатьох роботодавців. Але непокоїтися немає причин: як і раніше, новостворений Фонд оплачуватиме і декретні, і допомогу з тимчасової непрацездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) інвалідності працівника. При цьому, як і раніше, виплачуватимуться лікарняні як унаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, так і в разі такого нещасного випадку або професійного захворювання (ч. 2 ст. 22, ч. 3 ст. 42 Закону №1105).
Залишено поки що й різні порядки отримання фінансування (хоча тепер таке фінансування відбуватиметься в межах одного фонду, але, як і раніше, за різними видами соцстрахування).
Як і раніше, кошти на виплату декретних та лікарняних у межах соцстрахування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності роботодавець отримує на окремий рахунок і виплачує працівнику тільки після їх отримання (згідно з Порядком №26).
Натомість кошти на виплату лікарняних у межах соцстрахування у зв'язку з нещасним випадком на виробництві надходять на поточний рахунок роботодавця і компенсують уже здійснену виплату таких лікарняних (відповідно до Порядку №24).
В обох випадках підставою для отримання фінансування є заява-розрахунок, подана Фонду роботодавцем (форми таких заяв затверджені як додатки до Порядку №26 та Порядку №24).
Зверніть увагу: зазначені порядки, як і інші нормативні акти, прийняті ФСС з ТВП та ФСС НВ, зберігають чинність до затвердження відповідних рішень Фондом, зокрема щодо затвердження нового порядку отримання фінансування від Фонду (відповідно до п. 9 р. VII Закону №1105).
Коли виплачуються лікарняні і декретні?
Право на отримання лікарняних та декретних виплат виникає у працівника в разі настання відповідних страхових випадків. Їх перелік з 01.01.2015 р. наведено в Законі №1105.
Отже, лікарняні надаються, згідно зі ст. 22 Закону №1105, у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в особи одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням до стаціонару протезно-ортопедичного підприємства;
8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
А допомога по вагітності та пологах (т. зв. декретні) надається, згідно зі ст. 25 Закону №1105, у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Спільним між обома страховими випадками є те, що і період тимчасової втрати працездатності, і період вагітності та пологів, який дає право на отримання зазначених виплат, фіксується у листку непрацездатності. Отже, і фінансування цих виплат від Фонду здійснюється в одному й тому самому порядку.
Чи мають право на лікарняні та декретні зовнішні сумісники?
Ще однією спільною рисою лікарняних та декретних є те, що вони виплачуються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (ч. 1 ст. 30 Закону №1105).
Нагадаємо, що згідно зі змінами, внесеними з 01.01.2015 р. до Закону про ЄСВ, основне місце роботи — це місце , де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де перебуває (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).
Чи є випадки, коли роботодавець може відмовити у виплаті лікарняних або декретних?
У тому, що стосується виплати декретних, законодавство не встановлює випадків, коли роботодавець має право відмовити працівниці у такій виплаті. Навіть якщо працівниця не повністю використала відпустку по вагітності та пологах до пологів, вона має право на отримання декретних у повному обсязі (ч. 1 ст. 25 Закону №1105).
Те саме відбувається і в разі, якщо збігаються періоди тимчасової втрати працездатності та вагітності і пологів. Тоді листок непрацездатності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю закривається з дня настання відпустки по вагітності та пологах, і працівниці видається інший листок непрацездатності. Кожен із зазначених листків оплачується окремо, відповідно до норм чинного законодавства (ч. 3 ст. 25 Закону №1105).
У разі надання працівниці відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період простою не з її вини, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 3 ст. 25 Закону №1105).
А от у виплаті лікарняних роботодавець має право відмовити — на підставах, наведених у ст. 23 або ст. 45 Закону №1105. Підтвердженням деяких із цих підстав (порушення хворим призначеного режиму, у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного сп'яніння) є листок непрацездатності, в якому робиться відповідна позначка або зазначається вид порушення (пп. 4.1-4.2 Інструкції №532/274/136-ос/1406).
Є й обмеження щодо виплати лікарняних, установлені ст. 22 Закону №1105, залежно від виду страхового випадку. Наприклад, лікарняні при догляді за хворою дитиною віком до 14 років виплачуються застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.
А згідно з ч. 5 ст. 32 Закону №1105, і лікарняні, і декретні виплачуються у разі, якщо звернення від застрахованої особи про їх виплату надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Отже, якщо працівник звертається до роботодавця з листком непрацездатності, після закриття якого вже минув рік, то роботодавець відмовить у його оплаті.
Як документально оформити виплату лікарняних та декретних? Які документи обов'язково складають у разі такої виплати?
Підставою для надання зазначених виплат за основним місцем роботи є оригінал листка непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 31 Закону №1105).
Також, згідно з п. 21 Порядку №1266, за сумісництвом надається довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо місць роботи за сумісництвом кілька, разом із копією листка непрацездатності, завіреною за основним місцем роботи, слід надати ще й довідки про середню зарплату за основним місцем роботи і за іншим сумісництвом, де вже була нарахована сума лікарняних.
Крім того, треба оформити такі документи.
Для декретних та лікарняних у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності:
— рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування відповідно до Положення №25 (додатком до цього Положення є форма протоколу, яким оформлюється таке рішення);
— копії документів, які підтверджують право на отримання лікарняних у розмірі 100% середньої зарплати незалежно від страхового стажу (перелік випадків, коли таке право виникає, наведений у п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону №1105).
Для лікарняних у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням:
— акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за формами, затвердженими Порядком №1232.
Зазначені документи є підставою для отримання роботодавцем фінансування цих виплат Фондом (за винятком перших 5 календарних днів тимчасової втрати працездатності, які оплачує роботодавець). Для отримання фінансування роботодавець подає до Фонду заяву-розрахунок за формою або згідно з Порядком №24, або згідно з Порядком №26 (залежно від виду соцстрахування, за яким здійснюється фінансування).
І, звісно, коли фінансування надходить на окремий або поточний рахунок роботодавця в банку, про це свідчить виписка банку. А коли відбувається виплата лікарняних або декретних, оформлюються відповідні видаткові платіжні документи (видатковий касовий ордер, відомість про виплату, банківське платіжне доручення).
Як швидко роботодавець отримує фінансування від Фонду?
Згідно із Законом №1105, робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців на виплати з соцстрахування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку (ч. 1 ст. 34 Закону №1105). І тільки після цього роботодавець здійснює відповідні виплати працівнику.
Фінансування (фактично компенсація роботодавцю) виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням теж відбувається протягом 10 днів після подання роботодавцем заяви-розрахунку та відповідного акта (п. 1.2, п. 2.7 Порядку №24).
Але на практиці часто трапляються затримки у перерахуванні коштів Фондом роботодавцю через брак коштів. І на цей момент слід зважати, а тим, хто хоче дізнатися про строк такої затримки, — звернутися до відповідного робочого органу Фонду за конкретною інформацією про очікувані строки фінансування.
Щодо сплати ПДФО та ЄСВ із зазначених сум, то порядок їх нарахування розглянуто нижче. А от строки їх сплати до бюджету залишилися торішні. ПДФО сплачується або при виплаті лікарняних, або, якщо фінансування не було отримано вчасно, то протягом 30 календарних днів після закінчення місяця, в якому був нарахований такий дохід. Аналогічно сплачується і ЄСВ: або при виплаті лікарняних та декретних, або, якщо зазначені суми не виплачуються через брак фінансування від Фонду, протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, в якому був нарахований такий дохід. Це, як і раніше, є наслідком неузгодженості між порядком отримання фінансування на виплату декретних та лікарняних у зв'язку із соцстрахуванням при тимчасовій втраті працездатності, не пов'язаній із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням: з одного боку, сплачувати ПДФО і ЄСВ із зазначених сум передбачається зі суми отриманого фінансування, з іншого — є чіткі строки сплати цих платежів до бюджету, порушення яких, як наполягають податківці, призведе до сплати штрафів, передбачених ст. 25 Закону про ЄСВ та ст. 126 ПКУ. Тому законослухняні роботодавці вимушені сплачувати ЄСВ та ПДФО у встановлені строки з поточного рахунку, а потім сплачувати ці суми ще раз із отриманого від Фонду фінансування (отримуючи, таким чином, певну переплату з ЄСВ та ПДФО) або повертати ці суми як не використані за цільовим призначенням до Фонду.
Чим відрізняється розрахунок лікарняних за основним місцем роботи та за сумісництвом?
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1105, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду. Отже, нараховуючи суму лікарняних за основним місцем роботи та за сумісництвом, слід пам'ятати, що та її частина, яка фінансується Фондом, має певний максимальний розмір1.
1 До речі, аналогічна норма встановлена ч. 2 ст. 26 Закону №1105 і щодо декретних, тому на все наведене нижче треба зважати, нараховуючи декретні як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Розраховують середню зарплату для виплати лікарняних і в 2015 р. відповідно до Порядку №1266. Більшість бухгалтерів із ним добре знайомі, тож продемонструємо, як нараховуються лікарняні за основним місцем роботи та за сумісництвом, на прикладі. При цьому беремо до уваги норму п. 9 Порядку №1266, за якою, зокрема, до середньої заробітної плати включається заробітна плата у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ.
Приклад 1 Працівник приніс листок непрацездатності за основним місцем роботи за період з 15 до 25 січня 2015 р. Розрахунковим періодом для розрахунку середньої зарплати буде липень — грудень 2014 р. (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Дані для розрахунку середньої зарплати за основним місцем роботи до прикладу 1
|
Місяці розрахункового періоду, 2014 рік
|
Нараховані виплати
|
Виплати, враховані до розрахунку
|
Кількість відпрацьованих робочих днів
|
| Липень |
17000,00
|
17000,00
|
23
|
| Серпень |
17000,00
|
17000,00
|
16
|
| Вересень |
22000,00*
|
16000,00
|
12
|
| Жовтень |
21000,00*
|
16000,00
|
17
|
| Листопад |
17000,00
|
17000,00
|
21
|
| Грудень |
25000,00**
|
20000,00
|
23
|
| Усього |
119000,00
|
103000,00
|
112
|
| * У вересні — жовтні працівник перебував у щорічній оплачуваній відпустці і мав відпусткові виплати: за вересень — 6000,00 грн, за жовтень — 5000,00 грн (умовно), які в розрахунку середньої зарплати не враховуються. ** У грудні працівнику була нарахована винагорода за договором ЦПХ у сумі 5000 грн (яка не враховується при розрахунку середньої зарплати, оскільки не входить до доходів, зазначених п. 7 Порядку №1266) і зарплату в розмірі 20000 грн. |
|||
Таким чином, середньоденна зарплата для нарахування лікарняних становить: 103000,00 : 112 = 919,64 грн. На період тимчасової непрацездатності припадають 7 робочих днів, саме вони оплачуються за розрахованою середньою зарплатою. Отже, загальна сума нарахованих лікарняних становитиме: 7 х 919,64 = 6437,48 грн, з них 3 робочі дні за перші 5 календарних днів оплачуються роботодавцем (919,64 х 3 = 2758,92 грн), а решта 3678,56 грн фінансуються Фондом.
Приклад 2 (продовження прикладу 1). Далі цей самий працівник приніс копію листка непрацездатності та довідку про середню зарплату на місце роботи за сумісництвом.
Дані для розрахунку середньої зарплати за сумісництвом наведені в таблиці 2.
Таблиця 2
Дані для розрахунку середньої зарплати за сумісництвом до прикладу 2
|
Місяці розрахункового періоду, 2014 рік
|
Нараховані виплати
|
Виплати, враховані до розрахунку за основним місцем роботи
|
Виплати, враховані до розрахунку за сумісництвом
|
Кількість відпрацьованих робочих днів
|
| Липень |
3500,00
|
17000,00
|
3500,00
|
23
|
| Серпень |
3500,00
|
17000,00
|
3500,00
|
16
|
| Вересень |
5000,00
|
16000,00
|
4706,00*
|
12
|
| Жовтень |
5000,00
|
16000,00
|
4706,00*
|
17
|
| Листопад |
3500,00
|
17000,00
|
3500,00
|
21
|
| Грудень |
3500,00
|
20000,00
|
706,00*
|
23
|
| Усього |
24000,00
|
103000,00
|
20618,00
|
112
|
| * Оскільки максимальна величина доходу, з якого сплачується ЄСВ, становила у вересні та у жовтні 2014 р. 20706,00 грн, а за основним місцем роботи до розрахунку середньої зарплати вже була врахована сума доходу 16000,00 грн (в обох місяцях однакова), то до розрахунку середньої зарплати за сумісництвом буде враховано лише різницю: 20706,00 - 16000,00 = 4706,00 грн. Аналогічно розраховується величина доходу, з якого розраховується середня зарплата, у грудні 2014 р. | ||||
Таким чином, середньоденна зарплата для нарахування лікарняних становить: 20618,00 : 112 = 184,09 грн. На період тимчасової непрацездатності припадають 7 робочих днів, саме вони оплачуються за розрахованою середньою зарплатою. Отже, загальна сума нарахованих лікарняних становитиме: 7 х 184,09 = 1288,63 грн, з них перші 5 календарних днів оплачуються роботодавцем (184,09 х 3 = 552,27 грн), а решта 736,36 грн фінансуються Фондом.
Як впливає неповний робочий час на розрахунок лікарняних та декретних?
На розрахунок лікарняних — ніяк. Адже, згідно з п. 15 Порядку №1266, у разі коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги з тимчасової непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата. І оплачується листок непрацездатності за робочі години, встановлені працівникові за його індивідуальним графіком роботи. Таким чином, працівник майже не втрачає у зарплаті (доході).
А от із декретними — навпаки. Оскільки вони виплачуються за календарні дні, зазначені у листку непрацездатності як період вагітності та пологів, то й розрахунок середньої зарплати відбувається шляхом ділення нарахованої зарплати (доходу) за розрахункові місяці на кількість календарних днів у такому періоді. А отже, чим меншою є нарахована зарплата працівника у розрахунковому періоді, тим менша сума допомоги по вагітності та пологах.
Як нарахувати лікарняні за 2014 рік у 2015 році у зв'язку зі змінами, внесеними до Закону №1105 щодо впливу на середню зарплату страхового стажу працівника?
Справді, за ст. 24 Закону №1105 середня зарплата для виплати лікарняних у випадку, не пов'язаному з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, враховується за новими розмірами залежно від розміру страхового стажу:
1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п'яти років;
3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».
Зазначені нові обмеження діють з 01.01.2015 р. А як бути з лікарняним за грудень 2015 р., що його працівник приніс у 2015 році? За якими правилами його обчислювати — старими чи новими? Оскільки страховий випадок настав до 01.01.2015 р., то працівник має право на отримання лікарняних, обчислених за старими правилами (оскільки Закон №1105 не має зворотної сили). Таку позицію зайняв ФСС з ТВП у листі від 17.01.2015 р. №2.4-17-92.
Як оподатковуються лікарняні і декретні в 2015 році?
Зміни, внесені до ПКУ та Закону про ЄСВ, стосуються й оподаткування у 2015 році сум нарахованих лікарняних та декретних. Декретні, як і лікарняні, потрапили до доходів, які, якщо вони нараховуються за певний місяць у розмірі, меншому за мінімальну заробітну плату, потребують сплати платником ЄСВ у розмірі добутку мінімальної заробітної плати та відповідної ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Нагадаємо, що ЄСВ зі сум лікарняних та декретних сплачується за ставкою 33,2% для роботодавців (8,41%, якщо працівник інвалід) і 2% для працівників. А ПДФО та військовим збором декретні не оподатковуються (пп. 165.1.1 ПКУ, пп. 1.2 п. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ).
Натомість суми лікарняних оподатковуються як ПДФО (як виплати, прирівняні до зарплати), так і військовим збором. При цьому до лікарняних у складі загального місячного доходу застосовуються ставки 15% — 20% ПДФО (за п. 167.1 ПКУ).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»