У «ДК» №3/2015 ми писали про заходи, яких уживає держава для «легалізації заробітної плати», стимулюючих бізнес до підняття зарплат та виведення їх із тіні. Це і зміни щодо сплати ЄСВ, і зміни трудового законодавства, і посилення відповідальності. Проте як роботодавець держава вчиняє протилежне. Законом №761 для працівників держорганів та інших юридичних осіб державної власності введені суттєві обмеження, спрямовані на економію насамперед на їхній зарплаті.
Як було у 2014 р.?
Законом від 16.01.2014 р. №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» зі змінами, внесеними Законом від 31.07.2014 р. №1622-VII, було встановлене право керівників контролюючих органів (для яких тоді було запроваджено мораторій на перевірки) відправляти працівників у відпустки будь-якої тривалості за власний рахунок, а також встановлювати їм неповний робочий день без попередження за 2 місяці. Це запроваджувалося до кінця 2014 р., а також стосувалося органів, для яких діяв мораторій на перевірки бізнесу. Відповідні питання ми розглядали у «ДК» №33-34/2014.
Заходи з економії
Розділом III «Прикінцеві положення» Закону №76 також запроваджується мораторій на перевірки (див. «ДК» №3/2015). Далі, цим законом запроваджуються постійні заходи з економії бюджетних коштів, однак не лише для контролюючих органів, але й для органів виконавчої влади та інших держорганів. При цьому звертаємо увагу на таке.
Перше. Заходи з економії запроваджуються на невизначений строк. Це випливає з відсутності у законі вказівки на їх тимчасовий характер.
Друге. Заходи з економії стосуються тепер не контролюючих органів, а всіх органів виконавчої влади та інших держорганів (крім органів, які беруть участь в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на держкордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою).
Третє. Заходи з економії полягають у:
— перегляді укладених договорів на придбання товарів, робіт, послуг;
— скороченні кількості працівників на 20%;
— зменшенні або скасуванні стимулюючих виплат;
— зменшенні надбавок і доплат, установлених у граничних розмірах;
— наданні працівникам відпусток без збереження заробітної плати;
— встановленні для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу.
Щодо працівників держорганів
Звертаємо увагу, що останні два види заходів не потребують згоди та попередження працівників. При цьому у відпустки за власний рахунок працівників можна відправляти на визначений керівником термін.
Закон №76, як і згаданий вище Закон про Держбюджет-2014, установив правило щодо непоширення на працівників, які перебувають у відпустках за власний рахунок, вимог стосовно несумісництва, встановлених статтею 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Тобто вони можуть працювати за сумісництвом і навіть провадити підприємницьку діяльність.
А от на працівників, яким встановлено неповний робочий час, ці обмеження поширюються й далі.
На кого не поширюються обмеження
Правила щодо зміни істотних умов праці (неповний робочий час, зміна систем, розмірів оплати праці) та відпусток за власний рахунок не поширюються на державні та комунальні підприємства, організації, установи, а також на органи місцевого самоврядування, які не є держорганами.
Неповний робочий час
Загалом з 2015 р. держава запровадила ту саму процедуру економії, що і в 2014 р., але з однією важливою відмінністю. Коли для контролюючих органів запроваджено мораторій на перевірки, то логічно, що роботи поменшало і є сенс відправити працівників у відпустки. Для інших же органів в епоху реформ роботи навряд чи поменшає.
Тому керівникам держорганів і працівникам кадрових служб варто замислитися: чи не є вимога виконувати ту ж саму роботу в менший час зміною норм праці? І чи не вчинить при цьому держава так, що за її дії наставатиме відповідальність, запроваджена з 2015 р. Законом України від 28.12.2014 р. №77-VIII шляхом внесення змін до ст. 235 КЗпП (за оформлення працівників на роботу на умовах неповного робочого часу у разі фактичного її виконання протягом повного робочого часу)? Штраф за таке порушення — 30 МЗП (36,5 тис. грн) за кожного працівника. Крім того, за це загрожує й суттєвий адмінштраф за част. 3, 4 ст. 41 КпАП. Тому варто добре подумати, чи справді є підстави для введення неповного робочого часу.
Держава-роботодавець
Як бачимо, держава, виступаючи одночасно і як роботодавець, і як законодавець, зловживає цим. Вона показує бізнесу вкрай зухвалий приклад поводження зі своїми працівниками — адже, по суті, вона надала керівникам держорганів право в односторонньому порядку створити для працівника умови, за яких він не зможе працювати та отримувати зарплату, але й не буде звільнений та не отримуватиме допомогу з безробіття. У таких умовах керівникові не потрібно навіть скорочувати штат — достатньо перевести працівника, приміром, на 0,25 ставки (2 години на день замість 8) із пропорційною оплатою.
При цьому працівник держоргану ніяк не може протидіяти таким рішенням керівника. Проте слід пам'ятати, що працівники держорганів також перебувають під захистом ратифікованої Україною Конвенції Міжнародної організації праці від 24.06.94 р. №175 про роботу на умовах неповного робочого часу та Рекомендацій до неї від 24.06.94 р. №182.
Звертаємо також увагу на те, що керівників держорганів закон не звільняє від обов'язку повідомляти працівників за 2 місяці про скорочення кількості або про зміну істотних умов праці в частині зміни систем і розмірів оплати праці. В останньому випадку працівники мають право відмовитися від подальшого продовження роботи і звільняються за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП. У цьому випадку, так само як і при звільненні за скороченням (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП), працівникам, що звільняються, виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середньомісячного заробітку.
Скорочення зарплати бюджетників і працівників держпідприємств
У бюджетній сфері і на держпідприємствах хоч і рідко, але іноді бувають високі зарплати — йдеться зазвичай про висококваліфікованих спеціалістів та керівників.
Закон №76 у розділі ІІІ «Прикінцеві положення» запроваджує обмеження в 2015 р. на розмір місячної зарплати працівникам усіх державних органів та всіх інших бюджетних установ (крім деяких винятків) розміром 7 МЗП (або 10 МЗП у разі скорочення кількості працівників). Ці обмеження не стосуються виплат лікарняних, відпусткових та матдопомоги.
Звернімо увагу, що під це обмеження потрапляють усі держоргани, про які йшлося вище і в яких застосовуються й інші заходи економії. Такі органи є бюджетними установами.
Крім того, Кабміну доручено запровадити на 2015 р. обмеження місячної зарплати на держпідприємствах та в інших суб'єктах господарювання держсектору економіки розміром 10 МЗП.
На нашу думку, при впровадженні цих обмежень адміністрації підприємств та бюджетних установ також зобов'язані попередити працівників за 2 місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП або інші закони не встановлюють винятків для роботодавців, що є бюджетними установами). Керівник, на наш погляд, не має права, навіть керуючись приписами Закону №76, зменшити зарплату заднім числом (з 1 січня).
Тому забезпечувати скорочення витрат у цей спосіб керівникам доведеться так, щоб була забезпечена економія за рік, а не безпосередньо з січня чи лютого.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор