Трапляється, що підприємство не має грошей для розрахунку з працівниками, натомість має продукцію, товари і навіть основні засоби, які готове продати. І має працівників, які не мають коштів на купівлю таких активів, але хотіли б їх придбати. Тоді підприємство домовляється з працівниками про продаж цих активів у рахунок зарплати. Про те, як оформити такий договір і відобразити його в обліку, читайте далі.
Суть операції з продажу товарів у рахунок заробітної плати
Далі говоритимемо тільки про товари, при цьому все сказане так само стосуватиметься і продукції, робіт та послуг.
За своєю суттю розрахунки з працівниками шляхом надання їм товарів у рахунок їхньої заробітної плати — окремий випадок зарахування однорідних зобов'язань (ч. 1 ст. 601 ЦКУ). Це не натуральна форма оплати праці1, а припинення зобов'язання працівника сплатити за товар грошима шляхом припинення зобов'язання працедавця сплатити працівникові таку саму частину грошей як заробітну плату.
1 Про натуральну форму оплати праці читайте у «ДК» №06/2015.
Тому для проведення такого зарахування не потрібні спеціальні норми в колективному договорі, положенні про оплату праці на підприємстві або в трудовому договорі. Крім того, рішення про продаж товарів у рахунок заробітної плати може прийматися набагато пізніше за час її нарахування, навіть у наступних звітних періодах (тимчасом як при натуральній оплаті праці це рішення приймається під час нарахування заробітної плати або до такого нарахування). При такому зарахуванні в рахунок заробітної плати можуть продаватися будь-які товари, крім тих, вільний обіг яких обмежений або заборонений. Обмеження, встановлені для натуральної оплати праці Постановою №244, у цьому разі не діють.
Роботодавець шляхом такого зарахування погашає заборгованість із зарплати перед працівником, не підпадаючи під обмеження, встановлені ст. 23 Закону про оплату праці. Тому шляхом зарахування може бути погашена вся сума заборгованості із заробітної плати, а не тільки її обмежена частина у розмірі 30% за аналогією з оплатою праці в натуральній формі. Яку частину заробітної плати спрямувати в рахунок погашення його заборгованості за товар, у цьому разі вирішує сам працівник, адже він має право розпоряджатися власною зарплатою, що належиться йому до виплати, самостійно і в повному обсязі. Водночас працівник отримує оплату за свою працю і отримує її тільки тими товарами, що мають для нього цінність, оскільки ця операція (і купівля працівником товару, і зарахування зобов'язань) проводиться лише за обопільною згодою працівника і роботодавця.
Проте є одне обмеження: роботодавцям — платникам єдиного податку 1 — 3 групи бартерні розрахунки заборонені п. 291.6 ПКУ. Платники єдиного податку четвертої групи — сільськогосподарські підприємства — можуть продавати власну продукцію, товари, надавати послуги і виконувати роботи в рахунок виплати заробітної плати. Тому платники єдиного податку 1 — 3 групи можуть виплачувати заробітну плату тільки коштами. Якщо ж платник єдиного податку виплатить заробітну плату товаром, йому доведеться перейти зі спрощеної системи оподаткування на загальну згідно з пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ з першого числа місяця, наступного за податковим періодом, у якому було здійснено таке порушення.
Документальне оформлення
Операція з продажу товарів працівникам у рахунок заробітної плати складається з таких етапів:
1) нарахування зарплати працівникові оформляється розрахунковими відомостями;
2) укладення договору з працівником про купівлю-продаж товарів, в якому обумовлюються ціна та кількість товару. Цей договір може мати форму окремого документа — традиційного договору, а може мати і спрощену форму1 у вигляді накладної або відомості (у разі продажу однакових товарів кільком працівникам);
3) зарахування заборгованостей підприємства перед працівником із заробітної плати і працівника перед підприємством за отриманий товар. Таке зарахування може здійснюватися на підставі вищезгаданого договору2 або окремої заяви3 працівника, в яких слід зазначити про те, за який місяць і в якій сумі погашається заборгованість із заробітної плати.
1 Про спрощену форму договору «ДК» писав у №42/2013.
2 Або, радше, додаткової угоди до такого договору, оскільки зарахування однорідних зобов'язань передбачає їх наявність на дату прийняття рішення про проведення зарахування (заздалегідь домовлятися про нього, з погляду автора, юридично неправильно).
3 Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін згідно з ч. 2 ст. 601 ЦКУ.
Особливості обліку та оподаткування
Податок на прибуток
Правила оподаткування прибутку кардинально змінено з 01.01.2015 р. Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного згідно з правилами бухобліку, на різниці, що виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. У разі продажу працівникам товарів у рахунок заробітної плати такі різниці не виникають.
Податок на додану вартість
Продаж товарів у рахунок заробітної плати оподатковується ПДВ на загальних підставах з урахуванням усіх правил, передбачених розділом V ПКУ. База оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ПКУ — на рівні договірних цін, але не нижче за ціну придбання таких товарів (для необоротних активів — не нижче за балансову (залишковою) вартість у бухгалтерському обліку, а якщо амортизація таких необоротних активів у бухгалтерському обліку не нараховувалася, то не нижче за звичайну ціну).
ПДФО та військовий збір
При продажу товарів у рахунок заробітної плати об'єкта для оподаткування ПДФО не виникає, оскільки при цьому працівникові не виплачується дохід, а погашається заборгованість.
Проте звертаємо увагу на такий момент: якщо товари продаватимуть працівникам зі знижкою, то вона буде оподатковуваним доходом працівника згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ. Цей дохід виникатиме в тому періоді, в якому продано товари зі знижкою. При цьому, на думку автора, знижка — це дохід у негрошовій формі, і при його оподаткуванні треба застосовувати «натуральний» коефіцієнт згідно з п. 164.5 ПКУ.
Щодо військового збору з доходу у вигляді знижки, то таке додаткове благо також є об'єктом оподаткування військовим збором, оскільки така знижка — це оподатковуваний дохід, що є базою для нарахування військового збору (п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). При цьому «натуральний коефіцієнт» згідно з п. 164.5 ПКУ не застосовується, тобто військовий збір сплачується зі суми зарплати і суми знижки.
Приклад Підприємство займається виробництвом і продажем меблів. Працівникові підприємства (столяр) була нарахована заробітна плата за січень 2015 р. у розмірі 12000 грн. У лютому 2015 р. працівник придбав у роботодавця товар — меблевий гарнітур за ціною 5000 грн без ПДВ, з урахуванням ПДВ — 6000 грн. Гарнітур продається в магазині підприємства за 7500 грн без ПДВ, 9000 грн з ПДВ (тобто 7500 грн — це звичайна ціна), а ціна його придбання у постачальника — 6300 грн без ПДВ, 7560 грн з ПДВ.
Таким чином, працівник отримує знижку в розмірі 9000 грн - 6000 грн = 3000 грн. ПДФО зі знижки з урахуванням натурального коефіцієнта становитиме:
3000,00 грн х 1,17647 = 3529,41 грн; 3529,41 грн х 15% = 529,41 грн.
Після оподаткування зарплати і наданої знижки за куплений меблевий гарнітур працівникові належиться до виплати на руки 12000,00 - 1735,20 - 225,00 - 432,00 - 529,41 = 9078,39, де:
432,00 — сума ЄСВ за ставкою 3,6%, утриманого із зарплати працівника: 12000,00 х 3,6% = 432,00 грн;
225,00 — сума військового збору за ставкою 1,5%, утриманого із зарплати працівника з урахуванням доходу у вигляді знижки: (12000 + 3000) х 1,5% = 225,00 грн;
1735,20 — сума ПДФО за ставкою 15%, утриманого із зарплати працівника, розрахованого з суми доходу у вигляді зарплати згідно з п. 164.6 ПКУ: (12000,00 - 432,00) х 15% = 1735,20 грн;
529,41 — сума ПДФО за ставкою 15%, утриманого із зарплати працівника, розрахованого з суми доходу у вигляді знижки згідно з п. 164.5 ПКУ.
Після підписання додаткової угоди про зарахування однорідних зобов'язань заборгованість за меблевий гарнітур погашається за рахунок частини заборгованості підприємства перед працівником із зарплати (на однакову суму 6000,00 грн). Таким чином, сума заборгованості перед працівником із зарплати за січень 2015 р. зменшується на 6000,00 грн і стає 3078,39 грн.
Облік та оподаткування цієї операції показано в таблиці.
Таблиця
Продаж товару в рахунок заробітної плати
Зміст операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Коригування фінрезультату до оподаткування
|
||
Д-т
|
К-т
|
Збільшення
|
Зменшення
|
||
Отримано товар від постачальника |
281
|
631
|
6300,00
|
—
|
—
|
Податковий кредит з ПДВ |
641
|
631
|
1260,00
|
—
|
—
|
Нараховано заробітну плату |
93
|
661
|
12000,00
|
—
|
—
|
Утримано ПДФО, військовий збір і ЄСВ |
661
|
641
642 651 |
1735,20
225,00 432,00 |
—
|
—
|
Нараховано ЄСВ (ставка 37% умовна) 12000 х 37% = 4440,00 |
23
|
651
|
4440,00
|
—
|
—
|
Продано товар працівникові |
361
|
702
|
6000,00
|
—
|
—
|
Списано собівартість проданого товару |
902
|
281
|
6300,00
|
—
|
—
|
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ |
702
949 |
641
641 |
1000,00
260,00* |
—
|
—
|
Утримано ПДФО, розрахований за сумою знижки |
661
|
641
|
529,41
|
—
|
—
|
Сплачено до бюджету ПДФО, військовий збір і ЄСВ |
641
642 651 |
311
|
2264,61
225,00 4872,00 |
||
Проведено зарахування однорідних вимог |
661
|
361
|
6000,00
|
—
|
—
|
Виплачено заробітну плату коштами на картку працівника |
661
|
311
|
3078,39
|
—
|
—
|
* Податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються виходячи з вартості придбання. |
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»