З 01.01.2015 р. змінився порядок визначення бази оподаткування ПДВ. Розгляньмо запитання, з якими останнім часом найчастіше звертаються наші передплатники на «Гарячу лінію» у зв'язку з цим нововведенням.
Як і раніше, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначатиметься виходячи з їх договірної вартості1 з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (абз. 1 п. 188.1 ПКУ). Але з початку 2015 року запроваджується нижня межа для бази оподаткування: не нижче від ціни придбання товарів/послуг, а для необоротних активів — не нижче від балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Це правило не діятиме щодо поставок:
— товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
— газу, який постачається для потреб населення.
База оподаткування ПДВ таких операцій нижньої межі не матиме і визначатиметься виключно на рівні договірної вартості між контрагентами.
Крім того, у разі коли обліку необоротних активів немає, наприклад у приватних підприємців, база оподаткування ПДВ визначатиметься виходячи зі звичайної ціни.
Чи накладає оновлений порядок визначення бази оподаткування ПДВ з 01.01.2015 р. обов'язок перегляду наших цін із контрагентами?
Ні, оновлена редакція п. 188.1 ПКУ жодним чином не визначає цінової політики підприємства. Адже ця норма визначає лише правила визначення бази оподаткування ПДВ. Договірної ціни поставки коментовані зміни ніяк не стосуються. Підприємство, як і раніше, має право повністю самостійно визначати, кому та за якою ціною постачати ті чи інші активи. Головне, щоб база оподаткування ПДВ відповідала нормам п. 188.1 ПКУ.
Який алгоритм дій у податковому обліку, в разі коли наше підприємство при реалізації товару не орієнтуватиметься на ціну придбання (ціна реалізації буде нижчою від ціни придбання)? Як така ситуація відобразиться в бухгалтерському обліку?
У такому разі треба буде виписати дві ПН2:
— на фактичну суму поставки, зареєструвати її в ЄРПН та видати покупцю;
— на суму перевищення ціни придбання над фактичною сумою поставки. Таку ПН також слід зареєструвати в ЄРПН (незалежно від суми та номенклатури поставки), але покупцю така ПН не видається, вона залишається у продавця. У її верхній частині слід зазначити тип причини: 15 — для товарів та послуг, 16 — для необоротних активів. Реквізити покупця мають бути заповнені в таких ПН даними продавця.
1 У разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін.
2 З 01.01.2015 р. форма ПН визначається наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. №1129.
Приклад Придбано товар за 120 грн (у т. ч. ПДВ — 20 грн), за відсутності попиту реалізовано придбаний товар за 90 грн (у т. ч. ПДВ — 15 грн). Відображення такої операції в бухгалтерському та податковому обліку див. у таблиці.
Таблиця
Бухгалтерський та податковий обліку реалізації товарів нижче від ціни придбання
|
Зміст операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
||
| Придбано товар у постачальника |
281
|
631
|
100
|
—
|
—
|
|
641/ПДВ
|
631
|
20
|
—
|
—
|
|
| Реалізовано товар покупцю |
361
|
702
|
90
|
75
|
—
|
|
702
|
641/ПДВ
|
15
|
—
|
—
|
|
| Списано собівартість відвантаженого товару |
902
|
281
|
100
|
—
|
100
|
| Донараховано ПЗ з ПДВ (за нормами п. 188.1 ПКУ) |
949
|
641/ПДВ
|
5
|
—
|
—
|
Чи діятиме правило обчислення бази оподаткування не нижче від закупівельної ціни, якщо придбання мало місце у неплатника ПДВ? А якщо наш покупець — неплатник ПДВ?
Байдуже, чи є ваші контрагенти платниками ПДВ. Ключовим фактором є статус вашого підприємства — платника ПДВ як постачальника тих чи інших активів.
Якщо товар закуповувався у неплатника ПДВ, база оподаткування при подальшій реалізації визначатиметься на рівні ціни продажу первинного продавця. Наприклад, якщо первинний продаж відбувся за ціною 100 грн без ПДВ, у разі наступної поставки цього товару база оподаткування становитиме саме 100 грн. І байдуже, чи був на момент поставки продавець платником ПДВ чи ні: в обліку покупця база оподаткування на випадок подальшої реалізації буде зафіксована саме на рівні 100 грн. Статус платника ПДВ наступного покупця не матиме жодного значення — йдеться про облік у продавця.
Наше підприємство займається наданням послуг. Як діятимуть норми п. 188.1 ПКУ в нашому випадку?
Норми п. 188.1 ПКУ орієнтують платників ПДВ на ціну придбання послуг. Інших вартісних меж законодавством не визначено. Тобто, у разі коли надані підприємством послуги мають матеріалу складову, її сукупна вартість визначає нижню планку бази оподаткування ПДВ. У разі коли матеріальних складових у ціні послуги немає, підприємство нічим не обмежене у визначенні бази оподаткування ПДВ.
Усі товари, що їх реалізує наше підприємство, є імпортними. Чи має значення в розрізі норм п. 188.1 ПКУ митна вартість імпортованих товарів?
Ні, не має. Абзац 2 п. 188.1 ПКУ орієнтує платників ПДВ на визначення бази оподаткування не нижче від ціни придбання. Митна вартість не є ціною придбання. Митна вартість — це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетину товарами митного кордону України. Але вона жодним чином не визначає ціну придбання товару: адже це лише вартість товару на кордоні України. Митна вартість товару потрібна для нарахування митних платежів та зборів. Саме з митної вартості товару нараховуються мито і ПДВ, що перераховуються до бюджету країни.
Тому вважаємо, що орієнтуватися при визначенні бази оподаткування ПДВ подальшої реалізації імпортних товарів на митну вартість недоречно. Ціною придбання для імпортних товарів буде фактурна вартість, визначена в рахунку-фактурі (інвойсі) на товар (по суті, саме цей показник означає кількість валюти, яка буде сплачена за товар іноземному постачальнику).
У зв'язку з нестабільним попитом на нашу продукцію керівництво підприємства прийняло рішення про скорочення кількості відокремлених підрозділів та продаж виробничого і торговельного обладнання. Частина такого обладнання має в бухобліку нульову вартість, інша частина придбана за досить високою ціною і на сьогодні майже не замортизована. Продаж такого обладнання з орієнтацією на його балансову вартість призведе до значного рівня ПЗ з ПДВ, сплатити яке наше підприємство не спроможне. Чи є законні підстави зменшити базу оподаткування ПДВ реалізації необоротних активів?
При реалізації необоротних активів мінімальною межею є їх балансова (залишкова) вартість на початок періоду, коли має місце продаж. Якщо в бухобліку залишкова вартість обладнання дорівнює нулю, немає жодних обмежень для реалізації їх саме за нульовою ціною1.
1 Обережне керівництво часто приймає рішення про продаж за мінімальними (формальними) цінами, але законодавство не забороняє продавати такі об'єкти необоротних активів саме за нульовими цінами.
Якщо обладнання є досить дорогим, але ситуація на ринку такого обладнання змінилася і знайти покупця на таку ціну складно, підприємство може провести уцінку обладнання до прийнятних меж, а в наступному кварталі, нарахувавши «зверху» на цю суму ПДВ, реалізувати його. База оподаткування ПДВ визначатиметься на рівні уціненої балансової вартості обладнання.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор