Нестача імпортного товару

У вересні 2012 р. на нашому підприємстві провели інвентаризацію (підприємство на загальній системі оподаткування, платник ПДВ). Унаслідок цього виявлено нестачу на суму 10 тис. грн (товар імпортований раніше, суму ПДВ своєчасно включено до податкового кредиту). Винних осіб не встановлено. Цього самого місяця суму нестачі списано зі складу. Чи виникають унаслідок списання нестачі податкові зобов'язання з ПДВ? Чи потрібно коригувати податковий кредит?

У разі виявлення нестачі товару (байдуже, встановлено винних осіб чи ні) бухгалтер повинен вчинити певні дії з раніше відшкодованим податковим кредитом щодо такого «зниклого» товару.

Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ, платник податку зобов'язаний нарахувати ПЗ з ПДВ за товарами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу ПК і в разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Причому база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 189.1 ПКУ: для товарів — виходячи з вартості їх придбання.

Звичайно, виявлення нестачі якраз і належить до операцій, що не є господарською діяльністю СГД. Тож датою виявлення нестачі або, ще краще, — датою списання невиявлених товарів (будемо вважати, що ці події відбуваються в одному звітному періоді) платникові ПДВ треба нарахувати собі ПЗ з ПДВ. Утім, таке нарахування можна зробити й останнім днем звітного періоду, в якому виявили нестачу і списали ТМЦ з балансу. Підтвердження такої позиції знаходимо і в листі ДПСУ від 11.04.2012 р. №5378/5/15-3416.

Це цікаво знати

Якщо платником податку суми ПДВ, сплачені при придбанні товарно-матеріальних цінностей, віднесені до складу податкового кредиту, то, оскільки у зв'язку з їх викраденням (знищенням внаслідок пожежі) вони не можуть бути використані у господарській діяльності, платник податку повинен нарахувати податкові зобов'язання незалежно від того, чи встановлено винних осіб та чи стягуються з таких осіб втрати.

Лист ДПСУ від 11.04.2012 р. №5378/5/15-3416

Як випливає із запитання, оскільки нестачу виявили і товар списали з балансу у вересні, то ПЗ з ПДВ треба нарахувати у цьому самому звітному періоді. Але податковий кредит додатково коригувати не потрібно, бо свого часу сума ПДВ, сплачена на митниці, законно була відображена у рядку 12.1 декларації з ПДВ у складі податкового кредиту. Пам'ятаймо, що база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 189.1 ПКУ виходячи з вартості придбання товарів. I так би було, якби йшлося про вітчизняний або імпортний товар, але не в обліку імпортера цього товару. Тобто на суму нестачі було би нараховано 20% ПДВ — і край. Але ми маємо справу з нестачею імпортного товару у імпортера. Тому нам варто визначитися з базою оподаткування в такому випадку.

Відповідно до п. 190.1 ПКУ, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є фактично їхня митна вартість, визначена відповідно до розділу III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Саме такі суми ПДВ, розраховані з митної вартості (з урахуванням мита та акцизу), відображаються платниками ПДВ — імпортерами у складі податкового кредиту на підставі митної декларації, оформленої за вимогами законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ). Тому ПЗ з ПДВ у разі нестачі імпортного товару (за умови що така нестача виявлена в імпортера такого товару), на думку автора, має розраховуватися не з ціни придбання товару, а з митної вартості такого імпортного товару, з якого виявлено нестачу.

Нарахувати ПЗ з ПДВ треба на підставі бухгалтерської довідки, в якій зазначити таке проведення: Д-т 947 К-т 641 з аналітикою ПДВ. Саме таке проведення рекомендує пункт 1.3 Iнструкції з бухгалтерського обліку ПДВ¹. Паралельно платник податку виписує і податкову накладну. У верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робить помітку «Х» та зазначає тип причини 13 «Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності», а в рядках «Iндивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляє нуль.

¹ Iнструкція з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. №141.

У декларації з ПДВ таке нараховане ПЗ показується у рядку 1, а в додатку 5 (Д5) «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» — згорнуто у розділі I «Податкові зобов'язання» в рядку «Iнші».

У реєстрі виданих та отриманих ПН податкова накладна відображається датою її складання таким чином:

графа 2 — дата складання ПН13;

графа 3 — порядковий номер накладної, який дорівнює числу з графи 1 цього самого рядка;

графа 4 — вид документа, зазначаємо ПН13;

графа 5 — платник податку — покупець, зазначається власне назва підприємства, яке списує нестачу, але у

графі 6 — проставляється нуль (індивідуальний податковий номер покупця);

графа 7 — загальна сума з ПДВ (за умовами подальшого прикладу 21600,00);

графа 8 — база оподаткування у сумі митної вартості втраченого товару (за умовами подальшого прикладу 18000,00);

графа 9 — власне сума ПДВ, тобто число з графи 8 цього рядка, помножене на 20% (за умовами подальшого прикладу 3600,00).

Увага: у податковому обліку з податку на прибуток операція виявлення нестачі відображатися не буде тому, що витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.4 ПКУ. Факту реалізації товару в нас не було, бо товар втрачено — отже, у витратах у нас також нічого не відображалося.

Приклад Доповнимо запитання такими умовами. Митна вартість втраченого товару дорівнює 18000 грн, ПЗ з ПДВ на втрачений товар нараховано останнім днем вересня у сумі 3600 грн та включено до декларації з ПДВ за вересень. Винна особа не встановлена. Відповідні операції відображаються у бухгалтерському та податковому обліку так, як показано у таблиці.

Таблиця

Списання нестачі ТМЦ у податковому та бухгалтерському обліку

Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»