Під час проведення інвентаризації до об'єктів, які беруть участь у такому заході, відносяться такі активи, як основні засоби. У цій статті конструктивно проаналізуємо порядок, результати та відображення в обліку інвентаризації основних засобів.
Основні моменти
Мета інвентаризації — забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Тому підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів, до яких належать і основні засоби (далі — ОЗ). Під час такої операції перевіряється і документально підтверджується наявність, стан й оцінка ОЗ.
Весь облік підприємства — податковий, фінансовий, статистичний — грунтується на даних бухгалтерського обліку. А достовірність даних бухобліку забезпечується, як ми вже згадали вище, зокрема і проведенням інвентаризації. Керуючись ч. 2 ст. 10 Закону про бухоблік, слід зазначити, що об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.
Перелік підстав, коли проведення інвентаризації, зокрема ОЗ, є обов'язковим, встановлено п. 3 Iнструкції №69. Серед них:
1) перед складанням річної бухгалтерської звітності. Дата проведення інвентаризації — не раніше 1 жовтня звітного року. Зверніть увагу, що інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів ОЗ1 може проводитись один раз на три роки. Iнші ОЗ підлягають звірянню не менше одного разу на рік. Бібліотечні фонди, за рішенням керівництва, один раз на п'ять років або щороку з охопленням інвентаризацією не менше 20% одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів;
1 До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації (ст. 181 ЦКУ).
2) при зміні матеріально відповідальних осіб. Дата проведення — на день приймання-передачі справ;
3) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування ОЗ. Дата проведення — на день встановлення таких фактів;
4) форс-мажорні обставини (у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха). Дата проведення — на день після закінчення явищ;
5) за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації1. Наприклад, згідно з пп. 20.1.5 ПКУ органи ДПС мають право вимагати від платників податків, що перевіряються під час перевірок, проведення інвентаризації основних засобів. У цих випадках інвентаризація має розпочатись у термін, зазначений у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа2.
Від себе додамо: не виключено, що інвентаризацію ОЗ доведеться проводити особі, яка здійснює анулювання реєстрації платника ПДВ. Період проведення інвентаризації у цьому разі — останній звітний період платника ПДВ. Адже на виконання норм п. 184.7 ПКУ, якщо необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник ПДВ в останньому податковому періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання щодо таких необоротних активів виходячи зі звичайної ціни. Як визначити перелік ОЗ, невикористаних в оподатковуваних операціях, та нарахувати ПЗ у такій ситуації, ми розглядали у минулих номерах «ДК» (див. «ДК» №36/2012 та №42/2012).
Зауважимо, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, її можна призначити при потребі за рішенням керівника чи власника (ст. 10 Закону про бухоблік).
Особливості інвентаризації основних засобів
Основними завданнями інвентаризації є:
1) виявлення фактичної наявності основних засобів;
2) установлення лишку або нестачі ОЗ шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
3) перевірка правил утримання та експлуатації ОЗ;
4) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних засобів.
Крім того, під час інвентаризації інвентаризаційній комісії доведеться виявити застарілі активи, які можуть підлягати списанню (ліквідації). Звернути увагу на основні засоби, які не використовуються, відповідно можуть бути переведені на консервацію або продані.
При виявленні придатних для використання об'єктів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, комісією оформляється пропозиція про визначення їх справедливої та ліквідаційної вартості3.
1 У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або в ході перевірок органом ДПС посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутніми при проведенні інвентаризації (п. 11.1 Iнструкції №69).
2 Також інвентаризація проводиться при реорганізації, зокрема ліквідації, при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Iнвентаризація може не проводитись у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів у межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства.
3 Про те, скільки часу використовувати ОЗ, — див. «ДК» №27/2012.
Відповідно до підпунктів «г» та «д» п. 11.9 Iнструкції №69, до завдань інвентаризаційної комісії також належить перевірка незавершеного капітального будівництва устаткування, що передане до монтажу, а фактично не розпочате монтажем. Приділяється увага збудованим об'єктам, що фактично введені в дію повністю або частково, але прийняття і введення в дію яких не оформлено належними документами. Перевіряються об'єкти, які завершені, але з якихось причин не введені в дію.
Під час інвентаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, споруд, будівель, що підтверджують право власності підприємства на них1. Не слід ігнорувати наявність і стан облікових регістрів, технічних паспортів та іншої технічної документації, наявність документів на ОЗ, передані в оренду, на зберігання, у тимчасове користування. За відсутності цих документів слід забезпечити їх отримання чи оформлення.
Суб'єкти господарювання, які не є бюджетними установами або державними підприємствами, під час здійснення інвентаризації ОЗ керуються Iнструкцією №69. Зауважимо: Iнструкція №90 та Положення №158 застосовуються під час проведення інвентаризації бюджетними установами та держпідприємствами, а також при інвентаризації майна держпідприємств та організацій, яке передається (повертається) в оренду. Iнші підприємства незалежно від форм власності можуть використовувати ці документи рекомендаційно.
Отже, перед початком здійснення інвентаризації ОЗ інвентаризаційній комісії, що проводить такий захід, необхідно визначити такі об'єкти. Зауважимо, до об'єктів, які підлягають інвентаризації, належать:
1) власні ОЗ, у т. ч. інвестиційна нерухомість та ОЗ, передані в оренду (що обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби», 11 «Iнші необоротні матеріальні активи»);
2) ОЗ, отримані на умовах фінансового лізингу (що обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби»);
3) орендовані ОЗ, облік яких ведеться на позабалансових рахунках (аналіз рахунка 01 «Орендовані необоротні активи»);
4) не слід забувати про незавершені капітальні інвестиції в необоротні активи (аналіз дебетового сальдо рахунка 15 «Капітальні інвестиції»).
Може виникнути запитання: чи слід враховувати основні засоби, що утримуються з метою продажу? Необоротні активи, які визнані утримуваними для продажу, припиняють визнаватись у складі необоротних активів. Облік таких активів ведеться на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу», тому вважаємо, що в проведенні інвентаризації ОЗ такі активи участі не беруть. Отже, основні засоби, що утримуються з метою продажу, підлягають інвентаризації як товарно-матеріальні цінності.
Документальне оформлення інвентаризації
Перед початком інвентаризації бухгалтерській службі підприємства доведеться підготувати оформлену раніше первинну документацію з обліку основних засобів, яка зберігається у бухгалтерії. Зокрема, документи, що складалися при введені об'єкта в експлуатацію, — Акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1), Акти на списання основних засобів (форма №ОЗ-3), Iнвентарна картка обліку основних засобів (форма №ОЗ-6). Не слід забувати про Акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма №ОЗ-2).
Матеріально відповідальним особам треба підготувати Iнвентарний список основних засобів (форма №ОЗ-9). Документ застосовується для пооб'єктного обліку основних засобів за їх місцезнаходженням (місцем експлуатації). Дані цього документа повинні бути тотожними записам в Iнвентарних картках обліку основних засобів (форма №ОЗ-6), що ведуться в бухгалтерії.
Проведення інвентаризації потребує складання інвентаризаційних (звіряльних) відомостей, актів тощо. Зауважимо, що Iнструкцією №69, якою керуються підприємства, визначено такі форми: Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей (додаток 1), Книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій (додаток 2) та Відомість результатів інвентаризації (додаток 3). Що стосується складання таких документів, як Iнвентаризаційний опис, Звіряльна відомість, то їх форми інструкцією не визначені2. Отже, підприємство може їх розробити самостійно або «запозичити» в Iнструкції №90. Наведемо поетапне складання документів, керуючись згаданою інструкцією:
1) Iнвентаризаційний опис основних засобів (додаток 1 до Iнструкції №90). ОЗ записуються в описі під найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта. Наводяться дані про дату придбання чи спорудження не відображених у бухгалтерському обліку ОЗ. При виявленні придатних для використання об'єктів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, постійно діючою (робочою) інвентаризаційною комісією оформляється пропозиція про визначення їх справедливої та ліквідаційної вартості. Основні засоби, що непридатні до експлуатації і не підлягають відновленню, включаються до окремого Iнвентаризаційного опису.
1 Наприклад, відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, земельна ділянка, набута у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення — цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтвом про право на спадщину.
2 Слід зазначити, що на сьогодні залишаються чинними також форми інвентаризаційного опису ОЗ (форма №інв-1), інвентаризаційного ярлика (форма №інв-2) та інші, затверджені постановою Держкомстату СРСР від 28.12.89 р. №241.
Після оформлення Iнвентаризаційні описи основних засобів передаються в бухгалтерію для складання звіряльної відомості результатів інвентаризації основних засобів;
2) можливе складання окремих актів, якщо виявлено: наявність і об'єм незавершеного капітального будівництва і незавершеного ремонту (зазначаються найменування об'єктів, стадія та ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт). Виявлено наявність у складі незавершеного капітального будівництва обладнання, яке передане для монтажу, але монтаж якого фактично не розпочатий (при виявленні такого обладнання необхідно зробити відповідні виправлення в обліку та звітності). Складають окремі акти на закінчені об'єкти ОЗ, що з якихось причин не введені в експлуатацію;
3) Порівняльна відомість результатів інвентаризації ОЗ (додаток 2 до Iнструкції №90). Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає звіряльні відомості про ОЗ, щодо яких при інвентаризації встановлені відхилення від даних бухобліку. У звіряльних відомостях відображаються розходження між даними бухобліку і даними інвентаризаційних описів (актів), такі розбіжності відображаються у графі «Результати інвентаризації»;
4) протокол інвентаризаційної комісії (додаток 12 до Iнструкції №90). Цей документ заповнюється після закінчення інвентаризації. Iнвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації і свої висновки та пропозиції відображає у протоколі. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у 5-денний термін розглянутий і затверджений керівником підприємства1;
1 Для бюджетних установ термін становить не пізніше ніж за десять днів після закінчення інвентаризації, відповідно до п. 16.3 Iнструкції №90.
5) рішення керівника про результати інвентаризації (оформляється наказом);
6) відображення в обліку даних інвентаризації бухгалтерською службою. Затверджені керівником результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У примітках до фінансової звітності наводяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій.
Як наслідок, за результатом проведеної інвентаризації треба врегулювати інвентаризаційні різниці та відобразити результати інвентаризації в обліку.
Наслідки проведення інвентаризації
Не виключено, що під час інвентаризації може бути встановлено факт невідображення в обліку зміни вартості ОЗ, яка пов'язана з ремонтом або демонтажем об'єкта. Наприклад, виконано роботи капітального характеру — здійснено прибудову нових приміщень або, навпаки, частково здійснено ліквідацію будівель (споруд), зміна вартості ОЗ не відображена в бухгалтерському обліку. Такі операції виявляються інвентаризаційною комісією і визначається сума підвищення або зниження первісної вартості об'єкта ОЗ. Дані про проведені зміни (збільшення або зменшення балансової вартості об'єкта ОЗ) відображаються в Iнвентаризаційному описі основних засобів. Документальне оформлення ремонтів та поліпшень ОЗ див. у «ДК» №21/2012.
Основні засоби, що непридатні до експлуатації і не підлягають відновленню, ми рекомендуємо включати до окремого Iнвентаризаційного опису основних засобів. Зазначається час введення в експлуатацію ОЗ та причин, що довели ці об'єкти до стану непридатності. Питання ліквідації основних засобів розглянуто у «ДК» №40/2012.
Якщо під час інвентаризації ОЗ виявлено недостачу (приклад 1), залишкова вартість списується у дебет субрахунка 976 «Списання необоротних активів» у кореспонденції з рахунком 10 «Основні засоби». Одночасно така сума відображається на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Зменшення суми на субрахунку 072 відображається після вирішення питання про винних осіб з одночасними записами за дебетом субрахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом субрахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» у сумі, що належить до відшкодування винуватцями. У бухобліку об'єкт ОЗ перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його нестач. Складається «Акт списання основних засобів» (форма №ОЗ-3).
Відповідно до п. 146.16 ПКУ, в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) викрадені (під час інвентаризації встановлено цей факт), платник податку у звітному періоді, в якому виникли такі обставини (у нашому випадку — у періоді проведення інвентаризації та встановлення факту крадіжки!), збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів.
У майбутньому, якщо буде встановлено винну особу і така особа відшкодовує виявлену суму нестачі, слід взяти до уваги вимоги пп. 136.1.5 ПКУ. А це означає, що сума відшкодування не враховуватиметься у складі доходів за умови, що раніше така сума не відносилася платником податку до складу витрат. З іншого боку, якщо виявлену недостачу відшкодовує винна особа (див. Порядок №116) і така сума відносилася до витрат, сума визнаватиметься у складі інших доходів платника за нормами пп. 135.5.15 ПКУ. Сума відшкодування не оподатковується ПДВ, адже ця сума не є компенсацією вартості товару. Нагадаємо: відповідно до пп. «а» п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів — а в нашому випадку жодного постачання товару не відбувається, винна особа компенсує збитки, які поніс платник податків.
Зверніть увагу: якщо розмір збитків визначався за Порядком №116, різниця між загальною сумою відшкодування та сумою компенсації збитків1, що сплачуються в бюджет, до доходу не включається, оскільки ця частина відшкодування не належить платнику.
Якщо платником не буде встановлено факту крадіжки — немає документального підтвердження2, на думку автора, варто приділити особливу увагу документальному оформленню визнання факту ліквідації ОЗ з не залежних від платника причин, щоб мати підстави на витрати на суму вартості, яка амортизується, у податковому обліку за нормами п. 146.16 ПКУ. Слід зазначити: серед фахівців поширена смілива думка, що сам факт нестачі дає право на визнання витрат за нормою п. 146.16 ПКУ.
1 Iз сум, стягнутих відповідно до Порядку №116, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету (п. 10 Порядку №116).
2 Це не обов'язково має бути документ з міліції, достатньо складеного акта комісією, що проводить інвентаризацію.
Якщо платник скористається таким правом, тоді рекомендуємо списання такої недостачі оформити як рішення платника про ліквідацію ОЗ з не залежних від нього причин, з підтвердженням факту ліквідації об'єкта ОЗ.
Унаслідок цього, якщо факту крадіжки не встановлено, можна написати в акті, що підприємство само вирішило ліквідувати і списати цей об'єкт ОЗ з не залежних від платника причин.
Що стосується питання ПДВ, то, якщо здійснюється ліквідація ОЗ унаслідок неможливості використання ОЗ у зв'язку з їх ліквідацією без згоди платника ПДВ, у тому числі в разі викрадення основних засобів за фактом нестачі за нормами абз. 2 п. 189.9 ПКУ, ПЗ з ПДВ не виникають.
При виявленні об'єктів ОЗ, які не взяті на облік (виявлені лишки), або записів про які немає в облікових регістрах, або зазначені неправильні дані, інвентаризаційна комісія повинна включити до Iнвентаризаційного опису основних засобів відсутні або правильні відомості та технічні показники щодо цих ОЗ. Наприклад: про будівлі — вказати їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об'єм (зовнішнього чи внутрішнього обміру), площу (загальна корисна площа), кількість поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо.
У бухгалтерському обліку оцінка об'єктів, що виявлені під час інвентаризації як не взяті на облік, здійснюється відповідно до норм П(С)БО 7 «Основні засоби». Фактично такі об'єкти визнаються як безоплатно отримані (приклад 4). Відповідно до п. 10 П(С)БО 7 первісна вартість таких ОЗ дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання (в нашому випадку на дату виявлення). Оцінка проводиться за дійсною (справедливою) вартістю, а знос слід визначити за фактичним технічним станом ОЗ, із оформленням даних оцінки та зносу відповідними актами. На справедливу вартість безоплатно отриманих об'єктів основних засобів збільшується сальдо додаткового капіталу. Здійснюється проведення з дебету рахунка 10 «Основні засоби» в кореспонденції з субрахунком 746 «Iнші доходи від звичайної діяльності» (Додатково див.лист Мінфіну від 22.02.2010 р. №31-34000-20-7/3776). Як зазначає Мінфін, оприбуткування раніше не врахованих на балансі основних засобів до складу капітальних інвестицій не включається і на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» не відображається. Це видно із п. 21 кореспонденції рахунків у додатку до Методрекомендацій №561.
У податковому обліку вартість виявлених лишків ОЗ відноситься до інших доходів за звичайною ціною (що в цьому разі відповідатиме справедливій вартості) за нормами пп. 135.5.4 ПКУ. Виходячи з того, що відповідно до п. 144.1 ПКУ амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, на відміну від бухгалтерського обліку податкову амортизацію на такий об'єкт не нараховують1.
1 За деякими винятками, передбаченими у п. 144.1 ПКУ, з одночасним визнанням доходу в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів за нормами п. 137.17 ПКУ.
Що стосується ПДВ, то з вартості виявлених лишків ОЗ під час інвентаризації податкові зобов'язання не нараховуються, нормами ПКУ такий випадок не передбачено.
На наведених прикладах розглянемо відображення в обліку результатів інвентаризації ОЗ.
Приклад 1 Під час інвентаризації ОЗ виявлено недостачу оргтехніки (окремий об'єкт групи 6). Відповідно до первинних документів, при введені ОЗ в експлуатацію вартість оргтехніки становила 3000,00 грн у т. ч. ПДВ. Платник не має документального підтвердження факту крадіжки, тому прийнято рішення ліквідації ОЗ з незалежних від платника причин.
На дату проведення інвентаризації БВ за даними в обох обліках (нарахування амортизації в бухобліку здійснюється з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання ОЗ, установлених ПКУ) становить 1875,00 грн, сума амортизації 1125,00 грн. Облік операцій див. у таблиці 1.
Таблиця 1
Відображення недостачі ОЗ
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Дебет
|
Кредит
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
За результатом інвентаризації виявлено недостачу оргтехніки |
072
|
—
|
1875,00
|
—
|
—
|
|
2.
|
Списано суму зносу ОЗ |
131
|
109
|
1125,00
|
—
|
—
|
|
3.
|
Списано залишкову вартість оргтехніки |
976
|
109
|
1875,00
|
—
|
1875*
|
| * Документального підтвердження факту крадіжки немає, але оформлені первинні документи на ліквідацію ОЗ, діють норми п. 146.16 ПКУ. | ||||||
Приклад 2 Під час інвентаризації виявлено телефон-факс, вартість придбання якого становить 4800,00 грн з ПДВ. В обліку підприємства придбання телефону помилково було відображено на субрахунку 281 «Товари на складі». Отже, слід виправити неправильне відображення в обліку такого об'єкта в момент його придбання.
На підставі інвентаризаційного опису та звіряльної відомості бухгалтерії складається бухгалтерська довідка, в якій відображається правильне проведення такої операції в обліку та сторнується неправильне:
1) Д-т 281 — К-т 631 — 4000,00 грн (коригуємо проведення методом «сторно»);
2) Д-т 152 — К-т 631 — 4000,00 грн (придбано телефон-факс);
3) Д-т 106 — К-т 152 — 4000,00 грн (введено в експлуатацію);
4) Д-т 92 — К-т 132 — 999,96 грн (сума амортизації умовна). На наш погляд, суму зносу треба донарахувати і відобразити в бухобліку, адже фактично телефон використовувався підприємством, і на момент виявлення помилки його балансова вартість не може визнаватися на рівні первісної. У податковому обліку суму амортизаційних відрахувань також можна показати у складі витрат платника. На підставі абз. 2 п. 138.11 ПКУ суми амортизації за минулі звітні періоди (припустімо, телефон придбавався у звітному році) визнаватимуться у складі адміністративних витрат.
У майбутньому амортизація в обох обліках починає нараховуватися з наступного місяця після відображення результатів інвентаризації та введення об'єкта ОЗ в експлуатацію (п. 146.2 ПКУ та п. 29 П(С)БО 7) на підставі наказу керівника підприємства при зарахуванні на баланс та акта за формою №ОЗ-1.
Що стосується ПК, якщо він визнавався у періоді придбання ОЗ, жодних виправлень підприємство не робить (за умови використання телефону-факсу в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності).
Приклад 3 Об'єкт ОЗ помилково достроково замортизовано і списано, але за результатом проведеної інвентаризації виявлено, що ОЗ експлуатується. На підставі інвентаризаційного опису та звіряльної відомості бухгалтерії складається бухгалтерська довідка, в якій здійснюються такі проведення:
1) Д-т 10, 11 — К-т 13 — відновлюємо вартість (методом «сторно»);
2) Д-т 976 — К-т 10, 11 — коригуємо ліквідаційну вартість (методом «сторно»);
3) Д-т 23, 91, 92, 93 — К-т 13 — сторнуємо зайво нараховану амортизацію.
Приклад 4 Виявлено лишки ОЗ. Такий ОЗ вважається безоплатно отриманим. Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості1 на дату отримання, в даному випадку на дату проведення інвентаризації. На відміну від бухгалтерського обліку, податкову амортизацію на цей об'єкт не нараховують (в даному випадку, навіть якщо підприємство і придбало такий ОЗ, але підтвердних документів не має, це вважається безоплатно отриманим ОЗ). Облік операцій див. у таблиці 2.
1 Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (п. 4 П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств»).
Таблиця 2
Відображення безоплатно отриманого ОЗ
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Дебет
|
Кредит
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
На дату проведення інвентаризації зараховано ОЗ на баланс |
10*
|
746
|
3000,00
|
3000
|
—
|
| * Відповідно до п. 21 додатка до Методрекомендацій №561 рахунок 15 не застосовується. | ||||||
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Iнструкція №69 — Iнструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена Наказом Мінфіну від 11.08.94 р. №69.
- Iнструкція №90 — Iнструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом ГУ Держказначейства України від 30.10.98 р. №90.
- Положення №158 — Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затверджене постановою КМУ від 02.03.93 р. №158.
- П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
- Порядок №116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою КМУ від 22.01.96 р. №116.
- Методрекомендації №561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»