Лист ДПАУ від 26.04.2011 р. №7908/6/17-0715
Щодо визначення оціночної вартості легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, що є базою для обкладення податком на доходи фізичних осіб
Суттєво. Дохід від продажу об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижчої від оцінної вартості такого об'єкта і не нижче 25% вартості такого самого нового об'єкта рухомого майна.
! Платникам ПДФО і податковим агентам
Державна податкова адміністрація України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, у межах компетенції розглянула ваш лист <...>, з яким ви звернулися до народного депутата України <...>, щодо визначення оціночної вартості легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, яка є базою для обкладення податком на доходи фізичних осіб, і повідомляє.
Пунктом 173.2 статті 173 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Кодексу встановлено, що як виняток з положень пункту 173.1 цієї статті при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1 відсоток.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного податкового року другого і наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід від продажу об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижчої від оціночної вартості такого об'єкта і не нижче 25 відсотків вартості такого самого нового об'єкта рухомого майна.
Водночас законом, що визначає правові засади здійснення оцінки майна, у тому числі транспортних засобів, і професійної оціночної діяльності в Україні, її державного регулювання, є Закон України від 12.07.2001 р. №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» (далі — Закон).
Так, відповідно до статті 3 Закону оцінка майна — це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними у статті 9 названого Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з абзацом першим статті 9 Закону методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440 (далі — Постанова).
При цьому абзацом першим статті 24 Закони встановлено, що органом державної влади, що здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майна України.
Фонд державного майна України забезпечує широке інформування суспільства з питань оціночної діяльності, стану і особливостей ціноутворення на майно та майнові права в Україні (абзац четвертий статті 24 Закону).
Таким чином, питання методології визначення оціночної вартості об'єктів рухомого майна не належить до компетенції органів державної податкової служби, а є прерогативою Фонду державного майна України.
Заступник голови комісії з проведення реорганізації ДПА України,
заступник голови ДПС України С. ЛЕКАРЬ