14 липня 2025 року постановою уряду №837 внесено зміни до постанов КМУ:
— від 26.09.2001 №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням»;
— від 01.10.2014 №531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
— від 04.12.2019 №986 «Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників».
Постанова №837 набрала чинності з 18.07.2025 через офіційне опублікування в «Урядовому курʼєрі»! Тож саме з 18 липня запрацювали зміни до Порядку №1266, про які розповімо далі.
Три зміни, внесені до Порядку №1266:
— одна з них стосується всіх роботодавців;
— друга — лише роботодавців — резидентів Дія Сіті;
— третя — добровільно застрахованих осіб (тобто тих фізосіб, які не працюють, але бажають мати страховий стаж і тому уклали договори про добровільне соцстрахування).
Зміна №1. Місяць не відпрацьовано з поважних причин — вплив на розрахунок середньої зарплати
Пункт 3 Порядку №1266 доповнили абзацом такого змісту: «Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду».
А в п. 3 Порядку №1266 сказано, як саме визначається середньоденна зарплата для лікарняних!
Із самого абзацу першого п. 3 напрошується покроковий алгоритм визначення середньоденного заробітку:
Крок 1. Визначається розрахунковий період.
— 12 календарних місяців, які передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Крок 2. Визначається сума доходу.
— Загальна сума нарахованої зарплати (доходу), на яку нараховано та сплачено ЄСВ або інші страхові внески.
Крок 3. Визначається кількість календарних днів зайнятості.
У розрахунковому періоді враховуються дні:
— перебування у трудових відносинах;
— виконання робіт за ЦПД;
— гіг-контрактів;
Крок 4. Визначається вплив невідпрацьованих днів або місяців на розрахунковий період.
При цьому встановлено певні випадки, коли відсутність на роботі була з поважних причин:
- тимчасова непрацездатність (лікарняні);
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною до 3 або до 6 років за медичним висновком;
- відпустка без збереження заробітної плати;
- призупинення дії трудового договору у зв’язку з воєнною агресією РФ;
- строкова військова служба;
- військова служба за призовом офіцерського складу;
- військова служба за мобілізацією в особливий період;
- служба за призовом резервістів;
- військова служба за контрактом під час особливого періоду, за якої не зберігався середній заробіток.
Що ж змінилося?
Як кажуть, нове — це добре забуте старе. Колись така норма в Порядку №1266 вже була (див. таблицю 1).
Таблиця 1. Як змінювався п. 3 Порядку №1266
Дата змін | Редакція п. 3 Порядку №1266 |
04.07.2015 | Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, вилучаються з розрахункового періоду |
01.01.2023 | — (вилучено) |
15.07.2025 | Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), вилучаються з розрахункового періоду |
Для чого цю норму повернули? Щоб усунути неузгодженість, яка виникала при розрахунку середньої зарплати, коли в місяці, що формально вилучався з розрахунку, все ж таки враховувалися виплати, нараховані в ньому (наприклад, премії).
Відповідно до п. 3 Порядку №1266, середня зарплата розраховується як:
— нарахована зарплата, з якої сплачено ЄСВ, поділена на кількість календарних днів зайнятості, без урахування днів, не відпрацьованих з поважних причин.
При цьому, якщо працівник протягом усього місяця перебував, скажімо, у відпустці без збереження зарплати, ці дні повністю вилучалися з обліку.
Але якщо цього самого місяця працівникові, наприклад, нарахували премію за попередній місяць, вона потрапляла до загального доходу, хоча зайнятість у місяці була нульова.
Згідно зі змінами, якщо місяць повністю вилучено з розрахункового періоду (бо працівник не працював у ньому з поважних причин з першого до останнього числа), всі виплати, нараховані цього місяця, також вилучаються з розрахунку середньої зарплати.
Це правило:
— стосується будь-яких виплат (премій, надбавок тощо);
— застосовується навіть у випадках, коли відпустка або лікарняні «тягнуться» безперервно через кілька місяців (наприклад, із п’ятниці до понеділка через зміну листка непрацездатності).
Приклад. Якщо працівник перебував:
— з 1 до 15 серпня 2025 у відпустці без збереження зарплати;
— з 18 до 31 серпня на лікарняному;
— 16, 17 серпня — це вихідні дні,
то весь серпень вважатиметься місяцем, що повністю не відпрацьований з поважної причини, і його вилучатимуть із розрахунку.
Якщо в такому місяці було нараховано хоч якусь виплату, з якої сплачено ЄСВ (наприклад, щомісячну премію), — вона також вилучається з розрахунку лікарняних і декретних!
Зміна №2. Зміни в оплаті лікарняних для резидентів Дія Сіті
Спершу нагадаємо, в чому ж особливості резидентів Дія Сіті.
Для більшості фізосіб право на отримання соціальних виплат дає страховий стаж. А страховий стаж виникає за періоди (місяці), за які ЄСВ за таку фізособу сплачено (або за які вона сама його сплатила за себе) в розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок. І який рахується як добуток мінімальної зарплати (у 2025 році — 8 000 грн) та ставки ЄСВ.
Але якщо дохід працівника більший за мінімальну зарплату, то ЄСВ сплачується у більшому, ніж мінімальний, розмірі! Максимальна база нарахування ЄСВ за місяць у 2025 році становить 160 000 грн.
На ці показники спираються звичайні роботодавці (страхувальники).
Але резидентів Дія Сіті виокремлюють з поміж інших страхувальників через особливості, зокрема, нарахування ЄСВ на зарплату працівникам та винагороду гіг-контрактерам.
ЄСВ резидента Дія Сіті, якщо протягом понад 30 днів немає податкового боргу, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних зарплат, встановлюється (ч. 14-1 ст. 8 Закону №2464):
— на суму нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, — у розмірі мінімального страхового внеску (у 2025 році — 1 760 грн);
— на суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами — у розмірі мінімального страхового внеску (у 2025 році — 1 760 грн).
Таке пільгове нарахування ЄСВ резиденти Дія Сіті не застосовують:
— до оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності;
— допомоги з тимчасової непрацездатності;
— допомоги по вагітності та пологах.
Таке роз’яснення наводить ДПС у «ЗІР», категорія 201.04.01.
У цих випадках ЄСВ нараховують на розмір нарахованої виплати за місяцями, за які її нарахували, та з урахуванням максимальної бази нарахування ЄСВ (з 1 січня вона становить 160 000 грн).
Наприклад, якщо за червень 2025 р. нарахували 50 000 грн зарплати та 10 000 грн лікарняних, ЄСВ резидент Дія Сіті (який дотримується всіх вимог Закону №1667) нараховує:
— на зарплату — у розмірі мінімального страхового внеску: 1 760,00 грн (8 000 грн × 22%);
— на весь розмір лікарняних, що припадають на місяць, за ставкою 22% — 2 200 грн (10 000 грн × 22%).
Що ще змінилося у Порядку №1266?
Доповнили абз. 4 п. 2 Порядку №1266 такою нормою: «Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески (єдиний внесок)».
Таким чином, після внесення змін буде обмеження в сумі лікарняних, яку такі працівники та гіг-спеціалісти отримуватимуть коштом ПФУ!
Порахувати це обмеження треба буде діленням розміру зарплати (доходу) таких осіб (працівників та гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті), з якого фактично сплачено ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) із подальшим множенням частки на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності відповідного місяця.
Покажемо, як цю норму застосувати, на прикладі.
Варіант 1. Юрособа отримала статус резидента Дія Сіті в червні 2025 року. З 1 липня 2025 року найняла працівника із зарплатою 40 000,00 грн. Проте ЄСВ за нього в липні 2025 року платили в мінімальному розмірі (з доходу 8 000 грн), позаяк резидент Дія Сіті дотримується всіх необхідних вимог для підтвердження свого статусу.
Варіант 2. Юрособа отримала статус резидента Дія Сіті в липні 2025 року. З 1 липня 2025 року найняла працівника із зарплатою 40 000,00 грн. Проте ЄСВ за нього в липні 2025 року платили з доходу 40 000 грн, позаяк резидент Дія Сіті отримує право застосовувати пільгу зі сплати ЄСВ з місяця, наступного після місяця набуття свого статусу.
У працівника настала тимчасова непрацездатність у серпні 2025 року і тривала 10 к. д. Як рахувати середню зарплату для виплати лікарняних?
Розрахунок середньоденної зарплати
Показник | Варіант 1 | Варіант 2 |
Заробітна плата (дохід) | 40 000 грн | 40 000 грн |
База, з якої сплачено ЄСВ | 8 000 грн | 40 000 грн |
ЄСВ, сплачений за місяць (22%) | 1 760 грн | 8 800 грн |
Кількість днів лікарняного | 10 днів | 10 днів |
Середньоденна зарплата | 8 000 / 30,44 = 262,82 | 40 000 / 30,44 = 1 314,06 |
Сума лікарняних | 2 628,20 грн | 13 140,60 грн |
Зміна №3. Зміни для добровільно застрахованих осіб
Розглянемо ці зміни для загального уявлення, що відбувається з лікарняними, позаяк бухгалтери підприємств та ФОпів із найманими працівниками саме цих виплат не рахуватимуть.
Пункт 7 Порядку №1266 доповнили абзацами і конкретизували правила розрахунку виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання добровільно застрахованим особам:
— якщо період з дня набрання чинності договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування до дня настання страхового випадку менший ніж 12 календарних місяців, середній дохід для розрахунку обчислюють за фактичний період (з першого до останнього числа календарного місяця) дії договору перед настанням страхового випадку;
— якщо період добровільного страхування менший ніж календарний місяць, середній дохід для розрахунку страхових виплат обчислюють за фактичний період (календарні дні) дії договору перед настанням страхового випадку.