Позаяк сумісники часто працюють на умовах неповної зайнятості, розглянемо, чи є нюанси розрахунку лікарняних у таких ситуаціях?
Насамперед зауважимо, що працівникам із неповним робочим часом лікарняні нараховуються та виплачуються на загальних підставах, як і для працівників із повним робочим часом. Робота на умовах неповного робочого часу не обмежує трудових прав працівника щодо отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, середню зарплату (суму зарплати) страхувальники обчислюють окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом (п. 30 Порядку №1266). Розрахунковий період у такому разі визначають за кожним місцем роботи окремо.
При цьому оплаті підлягають усі календарні дні, визначені листком непрацездатності, навіть якщо на період тимчасової непрацездатності працівника припадають дні, які є для нього неробочими у зв’язку зі встановленням неповного робочого часу.
Єдина особливість для таких працівників визначена у п. 5 Порядку №1266, але застосовується вона в тому разі, якщо немає розрахункового періоду для розрахунку лікарняних або в розрахунковому періоді не було заробітку.
Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середньоденна зарплата за один календарний день визначається діленням частини тарифної ставки або частини МЗП на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).
Отже, якщо розрахункового періоду немає, середню зарплату треба розраховувати виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) або його частини, встановленої працівникові на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку №1266).
Якщо посадовий оклад (тарифну ставку) не встановлено, розрахунок проводять виходячи з МЗП (або її частини), встановленої на день настання страхового випадку.
Пропонуємо таку формулу для визначення середньоденної зарплати (п. 5, 28 Порядку №1266):
ЗПс/денна = оклад х частка зайнятості : 30,44,
де оклад — посадовий оклад (місячна тарифна ставка), встановлений працівникові на день настання страхового випадку;
частка зайнятості — зайнятість працівника (1, 0,25, 0,5, 0,75 тощо);
30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.
Приклад (тимчасова непрацездатність настала у перший день роботи сумісника, після 04.04.2025).
Працівник (зовнішній сумісник) був прийнятий на роботу 07.04.2025 з окладом 10 000 грн, але на неповну зайнятість (20-годинний робочий тиждень або, як кажуть, 0,5 ставки) і того самого дня захворів. Хвороба тривала 8 днів — з 7 до 14 квітня. Страховий стаж — понад 8 років. Стаж за останні 12 місяців — понад 6 місяців.
Розрахунок лікарняних
1. Визначаємо розрахунковий період.
Страховий випадок (тимчасова непрацездатність) настав у перший день роботи, і розрахункового періоду немає.
2. Рахуємо денну зарплату.
У цьому випадку денну зарплату визначаємо виходячи з посадового окладу працівника, але з урахуванням його зайнятості (п. 5 Порядку №1266):
(10 000 х 0,5) : 30,44 = 164,26 грн.
3. Обчислюємо лікарняні коштом роботодавця за перші п’ять днів:
164,26 х 5 = 821,3 грн.
4. Обчислюємо лікарняні коштом ПФУ за три дні:
164,26 х 3 = 492,78 грн.
Саме на цю суму (492,78) бухгалтер зробить заяву-розрахунок на порталі ПФУ для оплати допомоги з тимчасової втрати працездатності.