Суттєво. Підстави для зменшення податкових зобов’язань з земельного податку виникають з моменту припинення права постійного користування земельною ділянкою. Що має бути підтверджено витягом з Державного реєстру прав.
! Платникам земельного податку
Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі — Податок) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство без надання підтверджуючих документів поінформувало, що користувалося земельною ділянкою на праві постійного користування, щодо якої подало за 2024 рік податкову декларацію з плати за землю та сплачувало Податок.
На підставі заяви Товариства Львівська міська рада (далі — Рада) прийняла ухвалу від ХХ.ХХ.ХХХХ №ХХХХ (далі — Ухвала) (оприлюднено 12.12.2024) про припинення права постійного користування земельною ділянкою, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та надання Товариству цієї земельної ділянки в оренду терміном на 10 років. Також Рада зобов’язала Товариство у шестимісячний термін з дати оприлюднення Ухвали укласти з нею: договір оренди землі, встановивши орендну плату за землю у розмірі 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та договір про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою з дати прийняття Ухвали.
Товариство просить надати роз’яснення, з якої дати втрачає статус платника Податку та виникає обов’язок уточнення податкових зобов’язань з Податку?
Оскільки до звернення не додано копій Ухвали, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо, що не дає змоги в повній мірі індентифікувати фактичну сутність обставин, стосовно яких виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації, то Товариству надається роз’яснення загальних норм податкового законодавства.
Платниками Податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі, яким відповідно до закону надані земельні ділянки державної або комунальної власності на правах постійного користування (ст. 269 Кодексу). Підставою для нарахування Податку є, зокрема дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав) (пп. «б» п. 286.1 ст. 286 Кодексу).
Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права постійного користування земельною ділянкою, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п. 1 частини першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, у разі внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, Товариство до вчинення відповідних дій залишається платником Податку за таку земельну ділянку.
Підстави для уточнення податкових зобов’язань з Податку виникають у Товариства з моменту припинення права постійного користування земельною ділянкою згідно з порядком, визначеним законодавством, що має бути підтверджено даними з Державного реєстру прав у формі витягу з вказаного реєстру із зазначенням дати державної реєстрації припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Право самостійно уточнювати свої узгоджені податкові зобов’язання з податків шляхом подання уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності встановлених ст. 102 Кодексу) визначено ст. 50 Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу)1.
1 Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.