Військовий збір з негрошових доходів: коефіцієнт не застосовуємо
У разі надання негрошових доходів фізособі при нарахуванні військового збору коефіцієнт відповідно до п. 164.5 ПКУ не застосовується.
Коментована ІПК від 16.01.2025 №206/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК (див. «ДК» №5/2025) за своєю суттю є ще одним беззаперечним підтвердженням того, що питання про застосування підвищуючого коефіцієнта під час розрахунку військового збору дійшло до логічного завершення і ДПС узгодила його на всіх рівнях.
Так, платник просить підтвердити чи спростувати твердження:
— нарахування(надання) доходів у негрошовій формі фізособі при нарахуванні військового збору передбачає застосування підвищуючого коефіцієнта відповідно до п. 164.5 ПКУ;
— якщо коефіцієнт застосовується, він розраховується за формулою коефіцієнт = 100 : (100 - 5%) = 1,052632.
На що ДПС відповіла:
1. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
2. Ставка військового збору для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, становить 5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
ПКУ визначає, що об’єктом оподаткування ВЗ є саме об’єкт оподаткування ПДФО. При цьому один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різник податків.
Тобто база оподаткування (фізичне, вартісне вираження об’єкта оподаткування) і порядок її визначення для кожного податку визначається ПКУ окремо.
3. Для обчислення підвищуючого коефіцієнта відповідно до п. 164.5 ПКУ у формулі використовується поняття «ставка податку», а не «ставка збору». Тому цю норму потрібно буде сприймати дослівно. Військовий збір не є податком. Тож згаданий коефіцієнт впливає на базу оподаткування ПДФО, а не ВЗ.
Таким чином, законодавчих підстав застосовувати підвищуючий коефіцієнт під час нарахування військового збору на доходи у негрошовій формі немає.
Таку саму позицію ДПС виклала і в «ЗІР» (підкатегорія консультації 126.05, запитання «Чи застосовується підвищуючий коефіцієнт, визначений п. 164.5 ст. 164 ПКУ, до доходів, виплачених у негрошовій формі при розрахунку військового збору?»).
Тож розглянемо декілька прикладів розрахунку військового збору при виплаті негрошового доходу.
Приклад 1. У грудні 2025 р. ТОВ подарувало фізособі (працівникові, посада слюсар-ремонтник) мікрохвильову піч. Оподатковувана вартість подарунка — 3 600 грн. Заробітна плата за грудень 2024 р. — 20 000 грн.
Мікрохвильова піч нова, придбана безпосередньо для передачі працівникові як подарунок.
ПДФО з подарунка: 3 600 х 1,2195 х 0,18 = 790,24 грн.
ВЗ з подарунка: 3 600 х 0,05 = 180,00 грн.
ПДФО із зарплати: 20 000,00 х 0,18 = 3 600,00 грн.
ВЗ із зарплати 20 000,00 х 0,05 = 1 000,00 грн.
Ці податки будуть утримані безпосередньо із зарплати працівника. Тобто за грудень 2024 р. працівник отримає зарплату у розмірі: 20 000 - 3 600 - 790,24 - 180 - 1 000 = 14 429,76 грн.
Приклад 2. Умови прикладу 1, з одним уточненням: мікрохвильова піч є подарунком для фізособи-непрацівника, який не має доходу, з якого утримують ПДФО та ВЗ.
І ось тут цікава ситуація: ПКУ не містить прямих інструкцій, як ці податки утримати з обдарованого.
Насправді тут є два варіанти:
— фізособа, якій виплачують дохід, відшкодовує суму утриманого ВЗ та ПДФО підприємству (вносить до каси чи переказує на рахунок);
— підприємство сплачує ВЗ та ПДФО за власні кошти.
Кожен із цих варіантів має свої недоліки, про що ми докладно розповіли в статті «ВЗ з негрошових доходів: із коефіцієнтом чи без?», «ДК» №09/2024.
На думку автора, найприйнятніший варіант — це відшкодування. Хоча ПКУ не передбачено відшкодування фізособою ВЗ та ПДФО при виплаті доходу, проте немає й заборони.
Тобто ТОВ сплатить до бюджету ПДФО = 790,24 грн та ВЗ = 180 грн, а фізособа відшкодує загальну суму — 970,4 грн. Причому в бухобліку відображає це як сплату за кошти обдарованого. Після чого обдарований відшкодовує заборгованість перед ТОВ. І позаяк заборони в ПКУ немає, то така операція є у межах податкового законодавства.