Суттєво. Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
! Платникам податку на нерухомість
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства <...> щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — Податок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство поінформувало, що розпорядженням Кабінету Міністрів України <...> «Про визначення суб’єкта управління нерухомим майном, повернутим у власність держави» Міністерство економіки України визначено суб’єктом управління повернутим у власність держави за рішенням суду нерухомим майном за адресами: <...> (далі — Об’єкти).
Крім того, Товариство проінформувало, що на виконання наказу Міністерства економіки України <...> «Про закріплення державного нерухомого майна на праві господарського відання» ним здійснено заходи щодо державної реєстрації права господарського відання на Об’єкти.
Товариство запитує, чи виникає у нього податковий обов’язок із декларування та сплати Податку за Об’єкти які перебувають у власності органу державної влади — Міністерства економіки України.
Статтею 266 Кодексу визначається порядок справляння Податку. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу встановлено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до частини першої статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права — право господарського відання, право оперативного управління.
Право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарського кодексу України та іншими законами(стаття 136 Господарського кодексу України).
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей заявником для проведення реєстраційних дій до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року №1952-VI «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 000000000 від 00.00.0000; 000000000 від 00.00.0000; 000000000 від 00.00.0000; 000000000 від 00.00.0000; 000000000 від 00.00.0000), доданої до звернення, власником Об’єктів за реєстраційним номером об’єкта нерухомості 0000000000000, 0000000000000, 0000000000000, 0000000000000; 0000000000000 є орган державної влади — Міністерство економіки України (код ЄДРПОУ 37508596).
Оскільки Кодексом визначено, що платниками Податку є власники об’єктів нерухомості, то у Товариства не виникає податкового обов’язку зі справляння Податку в частині об’єктів нерухомості, які закріплені за ним на праві господарського відання.
При цьому звертаємо увагу, що частинами 5, 7 статті 120 Земельного кодексу України визначено порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками суб’єктом господарювання, який використовує нерухоме майно на праві господарського відання, зокрема, документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, а статтею 211 Земельного кодексу України визначена відповідальність для громадян та юридичних осіб, зокрема, за ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.