Суттєво. За умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим.
! Бухгалтерам, податковим консультантам, юристам
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю <...> (далі — Товариство) від (вх. ДПС № від) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до тексту звернення, Товариство здійснює діяльність з надання послуг у сфері права та бухгалтерського обліку, консультування з питань оподаткування, а також планує реалізацію записів навчальних онлайн-курсів, вебінарів, pdf-файлів та чек-листів з корисною інформацією на своєму веб-сайті через мережу Інтернет. Для здійснення оплати за наданні послуги Товариство надає споживачам реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN.
Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):
1. Чи потрібно Товариству застосовувати РРО/ПРРО у разі отримання оплат від клієнтів за надані юридичні та/або бухгалтерські послуги за допомогою сервісів переказу коштів (таких як WayforPay, Fondy або LiqPay) через власний веб-сайт?
2. Чи потрібно Товариству застосовувати РРО/ПРРО у разі надання електронних послуг (постачанні електронних примірників, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів) для клієнтів через власний веб-сайт (тобто через мережу Інтернет) при відсутності комунікації з клієнтом та проведення розрахунків через сервіс переказу коштів (таких як WayforPay, Fondy або LiqPay)?
Оскільки, сформульовані Товариством у зверненні питання 1 та 2 є однотипними і регулюються одними і тими ж нормами законодавства, тому відповідь надається щодо них одночасно.
Правові засади реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265) та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.
Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі — СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону №265.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначенні законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
До таких винятків належать, зокрема, встановлене пунктами 2 та 14 статті 9 Закону №265 право не застосовувати РРО/ПРРО:
при виконанні банківських операцій;
при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Водночас право не застосовувати РРО/ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у способи відмінні від зазначених в пунктах 2 та 14 статті 9 Закону №265.
Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.
Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 1 та 2 повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО для Товариства не є обов’язковим.
Звертаємо увагу, що відповідь надано з використанням визначення понять, а не власних назв сервісів переказу коштів, якими є платіжні сервіси WayForPay, Fondy або LiqPay (в контексті звернення), що в свою чергу відповідає Закону №265.
Також у разі надання Товариством споживачу для оплати за надані послуги реквізитів свого поточного рахунку в форматі IBA№Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і самостійного здійснення оплати споживачем з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет — банкінг, а також у разі проведення розрахунків через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата наданих послуг буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.
Окремо зазначаємо, що використаний споживачем спосіб оплати встановлюється на підставі виписок про рух коштів на рахунках СГ, та є визначальним після набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги», яким надано право небанківським надавачам платіжних послуг відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.