Маємо ситуацію з практики: комунальне підприємство визнано критично важливим для економіки. Заброньовано працівника. Йому потрібна відпустка без збереження зарплати, можливо, довгострокова.
Отже постає запитання: якщо підприємство відпустить працівника у довготривалу безоплатну відпустку, то втратить статус критично-важливого чи ні? Чи передбачено порядок моніторингу критично важливих підприємств? Якщо так, то ким видано, коли та за яким номером?
Мінекономіки у листі від 26.09.2025 №2704-20/65270-07 (див. «ДК» №47/2025) надало відповідь на ці запитання. Розгляньмо їх та проаналізуймо.
Інструкція №5 для зарплати заброньованих працівників
Фахівці Мінекономіки нагадали, що нарахування зарплати військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств здійснюється відповідно до вимог:
1) Закону України «Про оплату праці»;
2) Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5.
Це не нова позиція — про Інструкцію №5 та нарахування зарплати працівникам фахівці Мінекономіки також зазначили у листі Мінекономіки №2704-25/35769-09 від 09.05.2025.
А далі, хоч питання і стосувалося саме комунального підприємства, фахівці Мінекономіки у відповіді згадали про вимогу щодо оплати праці, яку повинні виконувати всі роботодавці, що бронюють працівників.
Нагадаємо, що в абзаці третьому п. 8 Порядку №76 зазначається: військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств, які включаються до списків військовозобов’язаних, що пропонуються до бронювання, має бути нарахована щомісячна зарплата протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, не нижче за розмір мінімальної зарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5.
Але в тому самому абзаці третьому п. 8 Порядку №76 зазначається, що працівників комунальних підприємств вимога про 2,5 МЗП не стосується!
Тобто, на нашу думку, в цьому конкретному випадку такий показник, як рівень оплати заброньованого працівника, для комунального підприємства не має значення. І те, що працівник такого роботодавця тривалий термін не отримує зарплату, не має впливати на його бронь.
А якщо щодо впливу на роботодавця — чи не втратить він критичного статусу?
Як ми зазначили вище, через довготривалу неоплачувану відпустку працівник комунального підприємства не повинен втрачати бронь. Але, можливо, він ризикує втратити бронь через те, що саме комунальне підприємство буде позбавлене статусу критично важливого?
Якщо читати буквально, то Постанова №76 не містить таких підстав, як тривала відпустка без збереження, для втрати критичності ані комунальним підприємством, ані іншими підприємствами.
Але фахівці Мінекономіки відповіли, посилаючись на п. 6-1 Критеріїв визнання підприємства критично важливим.
Вони зазначили, що орган, який ухвалив рішення про визначення підприємства критично важливим, провадить моніторинг його діяльності за звітний податковий період, зокрема щодо виконання вимог, визначених в абзаці третьому п. 8 Порядку №76, та за потреби проводить перевірку відповідності підприємства Критеріям протягом діяльності підприємства з дати ухвалення рішення про визначення його критично важливим.
Тобто знову згадали про розмір зарплати 2,5 МЗП на кожного заброньованого працівника, хоча комунальних підприємств ця вимога не стосується!
Натомість у комунальних підприємств є критерій, який визначає право мати статус критично важливого (пп. 6 п. 2 Критеріїв): розмір нарахованої середньої зарплати застрахованих осіб — працівників за останній календарний місяць повинен становить не менше ніж розмір середньої зарплати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату).
Виконання цього критерію має підтверджуватися довідкою, наданою роботодавцем. Про те, як радили оформлювати таку довідку, ми писали за посиланням.
Проте, як рахувати цю середню зарплату, в Порядку №76 не зазначено. Мінекономіки раніше радило спиратися на дані єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Аналогічні поради надавав і ПФУ.
Якщо дотримуватися цих порад, то виходить:
1) такий працівник у місяцях, в яких він взагалі не працював і не отримував зарплати або лікарняних, до розрахунку середньої зарплати не береться.
2) лише у місяці, який він відпрацював частково й отримував хоча б копійку зарплати або лікарняних, може виникнути ситуація, що рівень середньої зарплати на одного працівника впаде нижче мінімуму (за рахунок зниження доходу такого працівника).
Довготривала відпустка без збереження може призвести до анулювання бронювання: висновок Мінекономіки
Для працівника приватного підприємства — так (якщо не виконуватиметься вимога з оплати праці). А от для працівника комунального підприємства, на нашу думку, ні, тут ми з Мінекономіки не згодні (бо для них ця вимога не діє).
Але тут фахівці Мінекономіки дійшли ще більш несподіваного висновку!
Нагадаємо, що в п. 31 Порядку №76 надано перелік підстав, коли відстрочка підлягає анулюванню, а саме:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
3) позбавлення підприємства, статусу критично важливого;
4) ліквідація критично важливого підприємства;
5) звільнення;
6) тимчасове припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою;
7) обґрунтоване подання керівника критично важливого підприємства, але не частіше ніж один раз на п’ять календарних днів засобами порталу Дія;
8) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
9) невідповідність військовозобов’язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку, тощо.
Водночас у Постанові №76 ніде не згадується про відпустку без збереження. Та фахівців Мінекономіки це не зупинило. Вони заявили: «…Якщо військовозобов’язаний працівник, який був заброньований, тимчасово припиняє трудові відносини (наприклад, йде у довготривалу безоплатну відпустку, що може вважатися тимчасовим припиненням дії трудового договору), це може бути підставою анулювання бронювання..».
Тобто у висновку листа фахівці Мінекономіки прирівняли відпустку без збереження до тимчасового припинення дії трудового договору. Хоча: в трудовому законодавстві немає визначення, що таке «тимчасове припинення дії трудового договору», і якщо Кабмін та Мінекономіки мали на увазі призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону №2136), то це аж ніяк не відпустка без збереження зарплати, вони регулюються абсолютно різними нормами (й оформлюються документально абсолютно по-різному).
Чому в цій ситуацій фахівці вдаються саме до такого трактування? Допускаємо, що мається на увазі таке: якщо працівник може тривалий час бути відсутнім на роботі у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження зарплати, то, ймовірно, він не є настільки цінним працівником і не виконує критично важливих функцій. Отже, таких працівників, на думку авторів висновку, не варто бронювати.
Водночас наголосимо: це лише наше припущення, можливо, в наступних роз’ясненнях міністерство висвітлить це питання.