На тлі гучних заголовків про обов’язкову сертифікацію бухгалтерів у 2026 році треба прояснити ситуацію і навести факти, які ми маємо. Одразу заспокоїмо читачів: поки що про жодний новий обов’язок не йдеться.
Зараз ми маємо три факти, на які варто звернути увагу:
1) створення Єдиного реєстру кваліфікацій — Класифікатора професій;
2) появу кваліфікаційних центрів та експертів з акредитації кваліфікаційних центрів;
3) затвердження професійних стандартів для бухгалтерів.
Розповімо про них докладно, після чого підсумуємо наявну в нас інформацію і перейдемо до висновків.
Єдиний реєстр кваліфікацій — Класифікатор професій
Про його появу ми писали ще у квітні 2025 року. Адже тоді ВРУ ухвалила Закон від 15.04.2025 №4353-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань».
У листопаді 2025 року уряд затвердив Порядок створення Єдиного реєстру кваліфікацій — Класифікатора професій (про що ми розповіли за посиланням).
Докладний аналіз того, ким, як і для чого створюватиметься цей Реєстр, ми навели в статті «Єдиний реєстр кваліфікацій з 2026 року: зручний інструмент для роботодавців!».
Одразу наголосимо, що при появі Закону №4353 ніщо не говорило про те, що він може спричинити стільки занепокоєння і призведе до «революції у світі бухгалтерів», як її дехто зараз називає.
Навпаки, депутати запевняли, що це просто сучасна електронна платформа, що міститиме систематизовану інформацію про кваліфікації, професійні стандарти, кваліфікаційні центри, експертів з акредитації тощо. Яка дозволить стандартизувати вимоги до кваліфікацій, упорядкувати інформацію про професії, зробити її зрозумілою та відкритою для всіх користувачів.
«Громадяни зможуть знайти адреси кваліфікаційних центрів, вимоги до професій та можливості професійного зростання. Роботодавці — використовувати дані для добору персоналу, формування посадових інструкцій, планування розвитку працівників», — казали нам. Про жодну вимогу підтверджувати кваліфікацію через кваліфікаційні центри тоді не йшлося. І справді, якщо бухгалтери мають професійну освіту і дипломи державного зразка, якого ще підтвердження кваліфікації треба?
Але тут насправді питання не тільки про бухгалтерів. Адже Реєстр — про всі професії та посади! Тобто, якщо зараз заговорили про те, що кожному бухгалтеру треба буде проходити якусь сертифікацію, то, виходить, це всім працівникам її треба буде проходити, щоб довести своє право обіймати ту чи іншу посаду? Тож погляньмо уважніше на норми законодавства.
Професійна кваліфікація — що це таке?
До КЗпП Закон №4353, справді, вніс зміни, які працюють з 02.05.2025. Але вони були внесені до статей, що з’явилися в цьому Кодексі ще 17.06.2022. Адже тоді набрав чинності Закон України від 01.04.2022 №2179-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій». Три роки ці новації залишалися поза пильною увагою сторін трудового договору. Чому вони стали такими важливими зараз?
Так, ст. 4-1 КЗпП каже, що:
професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) — це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом.
Часткова професійна кваліфікація — даватиме змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом.
Спочатку зазначимо, що є «щасливці», яких весь цей ажіотаж не стосується! Це ті, кому свою кваліфікацію (чи часткову кваліфікацію) доводити не треба буде.
Перелік робіт, які не потребують наявності в особи професійної або часткової професійної кваліфікації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства кваліфікацій. І він уже є — затверджений постановою КМУ від 25.11.2022 №1316.
Отже, для того щоб прибирати приміщення або вулиці, обкатувати журавлину або розфасовувати алмази тощо, сертифікат не потрібен. Щодо решти робіт та послуг — треба звертати увагу на стандарт, який визначає вимоги до професії.
Проте і це не така вже й новина. Адже й до цього були довідники кваліфікаційних характеристик професій працівників. Їх станом на зараз вже більше ніж сотня, і якщо перший випуск таких довідників присвячений професіям, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, то далі вже почали затверджувати кваліфікаційні характеристики для професій за галузями. Та донедавна до них ставилися як до документів інформаційного, а не розпорядчого характеру.
До речі, професійні стандарти можуть затверджуватися не лише міністерствами, а й самими роботодавцями. Про це каже ст. 4-2 КЗпП ще з 2022 року.
Як підтвердити професійну кваліфікацію?
У чому ж «революційність» Закону №4353? Вочевидь не в тому, що 2026 року буде створено Реєстр, який об’єднає всі напрацювання депутатів, міністерств та інших урядовців для того, щоб роботодавець міг дізнатися, кого варто брати на ту чи іншу посаду. Про те, що буде створено такий Реєстр, ст. 4-1 КЗпП попереджала ще з 2022 року.
А в тому, що був затверджений Порядок створення, внесення змін та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій — Класифікатора професій. Який каже вже про дещо, на що досі не звертали особливої уваги: кваліфікаційні центри.
Що таке «кваліфікаційний центр», прояснює ч. 10 ст. 34 Закону про освіту.
Кваліфікаційні центри — це суб’єкти, уповноважені на оцінювання і визнання результатів навчання осіб (зокрема, здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти), присвоєння/підтвердження відповідних професійних та часткових професійних кваліфікацій, визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах.
Порядок акредитації кваліфікаційних центрів затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства кваліфікацій. І такий Порядок уже є, він затверджений постановою КМУ від 22.09.2021 №986.
Як бачимо з визначення, кваліфікаційні центри можуть оцінювати професіоналізм фізосіб, навіть тих, які вже мають диплом про освіту державного зразка!
Для проходження процедури присвоєння/підтвердження здобувач подаватиме до кваліфікаційного центру:
заяву, зразок якої кваліфікаційний центр має оприлюднити на власному вебсайті,
інші документи, які треба подати для проходження процедури присвоєння/підтвердження кваліфікації. Їх перелік визначає кваліфікаційний центр.
Процедура присвоєння/підтвердження складатиметься з таких етапів:
— прийняття кваліфікаційним центром заяви про присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації (далі — заява) та інших документів, поданих здобувачем, стосовно набутих ним компетентностей та/або результатів навчання;
— співбесіда із здобувачем стосовно набутих компетентностей та/або результатів навчання, знань з питань охорони праці з урахуванням професії, кваліфікації;
— ухвалення рішення щодо можливості проведення процедури оцінювання;
— проведення процедури оцінювання;
— ухвалення рішення за результатами процедури присвоєння/підтвердження та видача відповідного документа.
Саме тому Закон про освіту тепер розділяє професійну кваліфікацію і освітню кваліфікацію — визнану закладом освіти чи іншим уповноваженим суб’єктом освітньої діяльності та засвідчену відповідним документом про освіту сукупність установлених стандартом освіти та здобутих особою результатів навчання (компетентностей).
А за якими стандартами проводитимуть переоцінку і чим вони відрізняються від того, що викладають у закладах освіти?
Ця база теж потрохи збирається, і зроблено вже чимало. Ця стаття присвячена бухгалтерам, тож погляньмо, що вже затвердили для них (і для їхніх колег — аудиторів).
У Реєстрі кваліфікацій станом на листопад 2025 року вже оприлюднено такі версії професійних стандартів для бухгалтерів та аудиторів:
— «Бухгалтер» (завантажити). Затверджено 15.07.2025.
— «Бухгалтер дипломований» (завантажити). Затверджено 15.07.2025.
— «Головний бухгалтер агропромислового підприємства» (завантажити). Затверджено 24.07.2025.
— «Бухгалтер агропромислового підприємства» (завантажити). Затверджено 24.07.2025.
— «Головний бухгалтер бюджетної установи» (завантажити). Затверджено 21.07.2025.
— «Бухгалтер бюджетної установи» (завантажити). Затверджено 22.07.2025.
— «Головний бухгалтер підприємства, що становить суспільний інтерес» (завантажити). Затверджено 15.07.2025.
— «Аудитор» (завантажити). Затверджено 13.12.2024.
— «Асистент (помічник) аудитора» (завантажити). Затверджено 13.12.2024.
— «Інспектор з контролю якості аудиторських послуг» (завантажити). Затверджено 13.12.2024.
За наслідками оцінювання результатів навчання та/або присвоєння/підтвердження професійних кваліфікацій кваліфікаційні центри будуть видавати фізособам сертифікати.
Особа, якій кваліфікаційним центром видано сертифікат про присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації або сертифікат про визнання професійної кваліфікації, може бути працевлаштована за такою професійною кваліфікацією.
Тобто виходить, що диплома про професійну освіту вже недостатньо? А аудиторам, які мало того, що мають вищу професійну освіту, ще й складали кваліфікаційний іспит, обов’язково треба проходити «підтвердження диплома» у ще якомусь кваліфікаційному центрі?
Насправді ні. Те, що створено станом на зараз, передбачає таку можливість, але не обов’язок. І як на практиці застосовуватимуться ці норми, ще невідомо. Цілком можливо, що, як і попередні нормативні документи про кваліфікацію працівників, ці нові залишатимуться до відома роботодавців, а процедура підтвердження/присвоєння кваліфікації для працівників буде добровільною. Проте, певні підстави хвилюватися у бухгалтерів вже є.
Хто зараз може бути бухгалтером?
Стаття 8 Закону про бухгалтерський облік дозволяє підприємству самостійно (хоч і з дотриманням вимог цього Закону) обирати форми організації бухобліку.
Скажімо, бюджетникам і підприємствам, які становлять суспільний інтерес, обов’язково потрібно створювати відділ «Бухгалтерія» на чолі з головним бухгалтером. А от малий бізнес може обирати: веде бухоблік хоч і сам директор чи взагалі незалежний бухгалтер за договором ЦПХ. Ще можна звернутися до послуг юросіб, які спеціалізуються на веденні бухобліку.
Наразі така свобода вибору стосовно того, хто може вести бухоблік на підприємстві, є дуже важливою для бізнесу. Адже заощаджує його час та гроші.
Чи буде процедура присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації платною? Прямо у Порядку присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій кваліфікаційними центрами про це не сказано.
Але зазначено, що вартість виготовлення сертифіката, його дубліката визначається кваліфікаційним центром. Уточнено також, що, крім заяви, треба буде подавати «інші документи», перелік яких установлює кваліфікаційний центр.
Звісно, платити за сертифікат доведеться фізособам — адже саме вони проходитимуть оцінювання на професійність. І саме вони зацікавлені в тому, щоб далі працевлаштуватися. Проте ми не виключаємо можливості, що на практиці оплачувати сертифікати (або компенсувати витрати на їх отримання) дозволять і роботодавцям. Які теж зацікавлені в тому, щоб у них працювали визнані державою професіонали.
Проте зараз наявності сертифіката для ведення бухобліку від юросіб не вимагають. Таких змін ані до Закону про бухоблік, ані до ПКУ внесено наразі не було. І штрафувати за те, що ваш бухгалтер не має сертифіката, в 2026 році поки що не планують. Це є відповіддю на наступне запитання.
Хто зможе працювати бухгалтером у 2026 році?
Наразі деякі фахівці вважають норму про те, що сертифікат дає право працювати за певною професією, імперативною. Тому доходять радикального висновку: немає сертифіката — працювати бухгалтером з 02.05.2026 (коли почне функціонувати Реєстр) буде неможливо!
Автор статті ставиться до такої загрози критично. Жодних штрафів за роботу без сертифіката не передбачено. Роботодавці, як і раніше, самі вирішуватимуть, хто в них буде бухгалтером, не питаючись кваліфікаційних центрів.
Але якщо депутати проведуть відповідні зміни до Закону про бухоблік та ПКУ й обмежать осіб, які можуть вести облік і складати фінансову та податкову звітність, лише сертифікованими особами, — ось тоді так, треба буде проходити сертифікацію. У будь-якому разі, позаяк ідеться про тисячі і тисячі фахівців, для повної сертифікації яких знадобиться чималий період часу, навіть якщо такі суворі вимоги з’являться в чинному законодавстві, буде тривалий перехідний період.
Проте, як бачимо, підготовка до цього триває вже не один рік. До того ж у Порядку ведення Реєстру вже пролунали чарівні слова: «Дані в Реєстрі формуються з урахуванням міжнародної стандартної класифікації видів занять (International Standard Classification of Occupations — ISCO)». Євроінтеграція — це державний курс, і хоч ніхто ще не сказав, що поголовна сертифікація бухгалтерів за міжнародними стандартами — це вимога для вступу до ЄС, загалом це вітатиметься. Зокрема й іноземними інвесторами, які будуть дуже потрібні для відновлення України після війни.
Так, у постанові КМУ №1341 ще від 23.11.2011 рекомендується центральним органам виконавчої влади, установам та організаціям, що беруть участь у реалізації державної політики у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, об’єднанням роботодавців, професійним спілкам, іншим зацікавленим соціальним партнерам використовувати Національну рамку кваліфікацій у практичній діяльності.
І зазначається, що Національна рамка кваліфікацій:
— ґрунтується на європейських і національних стандартах та принципах забезпечення якості освіти,
— враховує вимоги ринку праці до компетентностей працівників
— та запроваджується з метою гармонізації норм законодавства у сферах освіти і соціально-трудових відносин, сприяння національному та міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні, налагодження ефективної взаємодії сфери освіти і ринку праці.
Тому нині спільноті бухгалтерів та роботодавців треба спитати себе і один одного: чи потрібна нам така сертифікація? Чи справді це вимога ринку праці? І чи згодні ми її регулярно проходити? Саме так, регулярно, адже там, де знання перевіряють один раз, рано чи пізно постане питання про повторну перевірку — адже бухгалтерське та податкове законодавство так часто змінюється…