У 2025 — 2026 році на свята працюємо!
Які дні вважаються в Україні святковими та неробочими, визначає ст. 73 КЗпП.
Таблиця
Святкові та неробочі дні за ст. 73 КЗпП
| Святкові дні | Неробочі дні |
| 1 січня — Новий рік | один день (неділя) — Пасха (Великдень) |
| 8 березня — Міжнародний жіночий день | один день (неділя) — Трійця |
| 1 травня — День праці | 25 грудня — Різдво Христове |
| 8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років | |
| 28 червня — День Конституції України | |
| 15 липня — День Української Державності | |
| 24 серпня — День незалежності України | |
| 1 жовтня — День захисників і захисниць України | |
| 25 грудня — Різдво Христове |
Загалом — 11 днів (при цьому Різдво все ще зазначено двічі: і як святковий, і як неробочий день, але святкується лише один день).
Але протягом воєнного часу ст. 73 КЗпП не діє (ч. 6 ст. 6 Закону №2136). Тобто ані свят, ані скороченого робочого дня перед ними, ані перенесення вихідних, у разі якщо свято припадає на такий вихідний день. Працюють усі!
Дивіться в наших довідниках:
Чи треба про це щороку повідомляти працівників, клієнтів, контрагентів та інших зацікавлених осіб? Обов’язку такого немає, адже це норма закону, а не власне рішення роботодавця.
Проте повідомити про це один раз, коли свята скасували, тобто ще у березні 2022 року, було варто. Далі зберігаємо в себе той наказ із підписами про ознайомлення з ним усіх працівників. Після скасування/припинення воєнного стану (коли державні свята повернуться) про це так само варто буде видати наказ про зміну графіка роботи підприємства.
А чи може роботодавець за власним рішенням влаштувати працівникам відпочинок на свята?
Наказ керівника
Рішення не працювати у певні дні — це насамперед кадрове рішення, бо воно стосується робочого часу й оплати праці працівників.
Тож керівник підприємства (або ФОП), який вирішив не працювати у певні дні, повинен видати про це наказ. Типової форми такого наказу немає, тобто форма довільна, проте з дотриманням правил діловодства.
Головне при створенні такого наказу — пам’ятати про такі правила:
1) роботодавець не може оголосити певний календарний день святковим або неробочим. Цей привілей залишається за державою. Перелік таких днів установлено ст. 73 КЗпП, і жодні інші дні, ніж зазначені в цій статті, святковими або неробочими оголошені бути не можуть;
2) протягом воєнного стану ст. 73 КЗпП не діє. Тобто в ці дні ми працюємо, як у звичайні робочі дні;
3) проте роботодавець має право встановити вихідні дні. Це дозволяє ст. 67 КЗпП. Вона прописує, що може бути п’ятиденний робочий тиждень (із двома вихідними) або шестиденний (з одним вихідним). А ще вона дозволяє переносити вихідні та робочі дні, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Чому саме перенесення, а не встановлення? Тому що є певна норма робочого часу (яка рахується виходячи з 40 годин на тиждень — ст. 50 КЗпП, і тільки для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, вона може бути збільшена на час воєнного стану до 60 годин на тиждень — ч. 1 ст. 6 Закону №2136). Якщо в деяких місяцях раптом і одноразово скоротити цю норму — працівники відпрацюють менше годин, ніж належить, а за вихідні дні оплати не отримують. Тобто новий вихідний день вони, як правило, мають відпрацювати: потім чи до, в інший вихідний день. Таким чином, про жодні додаткові вихідні дні в законі не йдеться, а йдеться саме про перенесення;
4) аби працівники працювали менше днів, а зарплату отримували таку саму, роботодавець має право встановити меншу норму тривалості робочого часу (ч. 2 ст. 50 КЗпП). Проте, як саме це зробити, і чи можна це робити в певних місяцях, а не на постійній основі, Кодекс не пояснює.
То що ж, роботодавець не може встановити додаткові вихідні дні?
На нашу думку, може.
З двох причин: заборони встановлювати додаткові вихідні в КЗпП немає і є ст. 9-1 КЗпП, яка говорить, що роботодавці за власні кошти можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників.
Тобто зробити це можна, але так, щоб це поліпшувало становище працівника порівняно з КЗпП, а не погіршувало. Якщо працівник у певні дні не працюватиме, але зарплату за місяць отримає у звичайному (не зменшеному через такі вихідні) розмірі, — це, безумовно, пільга коштом роботодавця.
Отже, в наказі має бути зазначено:
— дні, в які робота не проводиться;
— певний день, що є вихідним для всіх працівників, якщо не працюють усі;
— порядок оплати праці в місяці, в якому встановлюються додаткові вихідні дні;
— режим роботи і те, як компенсуватиметься робота в такий день (якщо буде), якщо дехто все ж таки працює (наприклад, охорона).
Зразок. Наказ про припинення роботи на Різдво та Новий рік (Завантажити).
Графік роботи
Не забувайте, що загальний вихідний день стосується і роботи самого підприємства (або підприємця). Тож клієнтів, контрагентів та інших осіб, які можуть захотіти відвідати підприємство або намагатимуться зв’язатися з ним саме цього дня, теж треба повідомити про додатковий вихідний.
Про додатковий вихідний повідомити слід:
— на вивісці при вході до підприємства, магазину або іншого приміщення. Саме там, де висить звичайний графік. Базову вивіску при цьому можна не змінювати, достатньо повісити оголошення. Проте зробити це варто заздалегідь;
— на сайті підприємства, ФОПа, магазину, в соціальних мережах або на інших онлайн-платформах тощо. Головне — зробити це заздалегідь, розмістити оголошення у помітному місці, щоб його могли побачити всі зацікавлені особи.