Річ у тім, що чинний порядок бронювання це питання не розглядає. Що, з одного боку, погано, адже не унеможливлює спорів із ТЦК під час перевірки. А з іншого боку — все, що не заборонено, те дозволено: тобто цю прогалину в законодавстві роботодавець може використати на користь собі і працівникам. Розгляньмо на прикладах.
Порядок №76 на сьогодні встановлює обмеження щодо бронювання працівників. Зокрема, для критично важливих підприємств дозволено бронювати не більше ніж 50 відсотків загальної кількості військовозобов’язаних працівників. Звісно, є певні випадки, коли бронюванню підлягають усі військовозобов’язані деяких критичних підприємств, але зараз ми розглянемо базовий випадок.
Припустімо, на критично важливому підприємстві на момент подання документів про бронювання в січні 2025 року працювало 70 працівників. Отже, скільки воно мало право забронювати?
Насамперед треба було встановити кількість військовозобов’язаних (адже не всі працівники можуть бути такими). При цьому Порядок №76 не каже про те, що тих військовозобов’язаних, які вже мають відстрочки (з інших підстав, ніж робота на критично важливому підприємстві), треба з цього розрахунку вилучити.
Уявімо, що на підприємстві працюють лише військовозобов’язані. Отже, забронювати можна половину — 35 осіб. Але подавати документи на бронь має сенс тільки на тих працівників, які не лише перебувають на військовому обліку, а й оновили свої військово-облікові дані (за останньою вимогою) і не мають статусу «У розшуку» або «Порушення правил військового обліку».
Та зараз нас цікавить лише один момент — кількість таких працівників. На момент переоформлення броні на підприємстві працювало 70 військовозобов’язаних, на 35 із них оформили бронь. А далі — почалося…
Чотирьох незаброньованих працівників у лютому мобілізували — чи треба коригувати бронь? Ні, не треба. Чинний порядок бронювання такої вимоги не містить. А всі працівники, яким було оформлено бронь, отримали її законно, виходячи з тих даних, які діяли на момент подання документів на її оформлення.
Ба більше, згідно з Порядком №76, до загальної кількості військовозобов’язаних працівників нині враховуються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року. Отже, вони враховуватимуться для розрахунку кількості військовозобов’язаних працівників при подальшому бронюванні.
Четверо працівників у лютому звільнилися, з них один, якому було оформлено бронь, — чи треба коригувати бронь? Щодо решти, хто залишився працювати, ні, такого обов’язку немає. А от щодо звільненого працівника бронь анулюється, адже вона була оформлена за місцем роботи.
Двох заброньованих перевели на інші посади — чи треба коригувати бронь? Ні, не треба. Згідно з Порядком №76 бронь анулюється у разі звільнення військовозобов’язаного з критично важливого підприємства (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного критично важливого підприємства).
Прийняли у березні на роботу чотирьох нових військовозобов’язаних — чи можна оформити на них бронь? Давайте порахуємо. У підприємства в січні був ліміт — 35 осіб і весь цей ліміт, найімовірніше, було вибрано. Проте у лютому 1 бронь була анульована. У березні кількість військовозобов’язаних працівників становить: 70 - 4 (звільнені) + 4 (новоприйняті) = 70 осіб (мобілізовані враховуються).
Тобто ліміт бронювання не змінився (35 осіб). Якщо 1 бронь, яка була анульована через звільнення працівника, досі не використана, то роботодавець має право вирішити, на кого її оформити: на одного з новоприйнятих працівників, чи на когось зі «старих», які раніше не отримали броні через ліміт.