З 5 березня 2025 року набрали чинності зміни до Порядку №76. Зміни внесено Постановою від 28.02.2025 №233, яку опублікували в газеті «Урядовий кур’єр» №47 від 05.03.2025. Ця постанова вносить корективи до порядку бронювання військовозобов’язаних та критеріїв для визначення критично важливих підприємств.
Розглянемо докладно кожну з них.
Перша зміна: мобілізовані після 18 травня 2024 року включаються до загальної кількості військовозобов’язаних для бронювання
Відтепер до загальної кількості військовозобов’язаних працівників включаються особи, призвані на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року (абзац 2 пункту 12 Порядку №76).
Це означає: якщо на вашому підприємстві є працівники, мобілізовані після 18 травня 2024 року, вони будуть враховані до загальної кількості військовозобов’язаних. Це, своєю чергою, дозволить забронювати більшу кількість працівників. Але треба врахувати, що для реалізації цієї зміни в системі «Дія» може знадобитися певний час.
Нагадаємо, що згідно з абзацом першим пункту 12 Порядку №76, до загальної кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не включаються:
— військовозобов’язані жінки;
— кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств та установ, які не є їхніми працівниками.
Щодо бронювання зовнішніх сумісників!
На практиці часто постає запитання: «Чи впливає бронювання працівника за основним місцем роботи на загальну кількість військовозобов’язаних для бронювання на підприємстві, де він працює за сумісництвом?».
Відповідь однозначна: бронювання працівника за основним місцем роботи не впливає на кількість працівників, яких можна забронювати за сумісництвом. Тобто бронювання за основним місцем роботи не виключає сумісника із загальної кількості військовозобов’язаних за місцем роботи за сумісництвом.
Друга зміна: бронювання без 72-годинного очікування, але не для всіх
Відтепер бронювання без 72-годинного очікування доступне для військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в державних органах, Національній поліції, НАБУ, ДБР, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, судах та інших установах.
Нагадаємо, що до 1 квітня 2025 року діє тимчасова можливість бронювання всіх працівників через «Дію» без 72-годинного очікування. Це уможливилося завдяки змінам, унесеним до постанови КМУ від 14 січня 2025 року №36. Вони стосуються перебронювання через портал «Дія» працівників підприємств, які визначені або будуть визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань.
Також відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки або через портал «Дія» і термін дії яких не закінчився на момент набрання чинності зазначеними змінами, є дійсними до 31 березня 2025 року.
Третя зміна: у правилах подання списків на анулювання броні
Раніше списки для анулювання броні для подальшого перебронювання подавалися раз на місяць.
Тепер списки на анулювання броні можна подавати з інтервалом 5 днів.
Нагадаємо: надана відстрочка підлягає анулюванню в разі (п. 31 Порядку №76):
1) закінчення строку її дії;
2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
3) позбавлення підприємства статусу критично важливого;
4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи;
5) звільнення військовозобов’язаного;
6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з критично важливим підприємством;
7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами порталу «Дія»;
8) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
9) невідповідності військовозобов’язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку, тобто нарахована заробітна плата менше ніж 20 000,00 грн
Четверта зміна: в Критеріях для визначення підприємств критично важливими.
Ця зміна є логічною та очікуваною, бо з 1 січня 2025 року змінилася періодичність подання єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, а саме: щомісяця, а не щокварталу.
Статус критично важливого можуть отримати підприємства, які відповідають трьом критеріям, два з яких є обов’язковими.
Перший — відсутність заборгованості зі сплати податків до державного та місцевих бюджетів, а також єдиного соціального внеску.
Другий — для визначення критичної важливості підприємства враховується середня зарплата працівників:
— для державних і комунальних підприємств вона має бути не меншою за середню регіональну заробітну плату за IV квартал 2021 року;
— для інших підприємств — не нижче ніж 2,5 мінімальних зарплат, що на сьогодні становить 20 000 гривень.
Для отримання статусу критично важливого підприємства середня заробітна плата розраховується за останній календарний місяць, а не за квартал, як було раніше (Постанова КМУ №233). Наприклад, якщо підприємство подає заявку на отримання статусу критично важливого у березні 2025 року, то середня зарплата визначається на основі даних за попередній місяць — лютий 2025 року.
Як обчислити середню зарплату за місяць.
На жаль, у самому Порядку №76 чітких правил обчислення середньої зарплати немає. Проте є лист Мінекономіки від 11.12.2024 №2704-25/89101-01, в якому надано рекомендації з цього питання.
Розрахунок середньої зарплати рекомендується здійснювати на основі даних податкового розрахунку (об’єднаного звіту). Щоправда, у вищезгаданому листі йшлося про квартал, та на думку автора, до появи нових роз’яснень можна використовувати інформацію з цього листа для розрахунку середньої зарплати за місяць.
Для розрахунку потрібно суму рядків (1.1 «сума нарахованої заробітної плати» + 1.3 «сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платників податків» + 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України») поділити на рядок 103 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату» (раніше це був рядок 105).
Докладно про це ми вже розповідали.
Нагадаємо, що в додатку Д1 до розрахунку міститься інформація, зокрема, про нараховану у звітному місяці заробітну плату працівників, з якими укладено трудові договори (контракти).
У рядку 103 податкового розрахунку зазначають кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано зарплату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення), на підставі інформації, відображеної в додатку 1, а саме: тут фігурують виключно працівники, з якими укладено трудові договори (контракти) та яким у звітному періоді нараховано зарплату.
При цьому до рядка 103 розрахунку не включають працівників, стосовно яких у додатку Д1 до розрахунку зазначено тільки кількість днів перебування у трудових відносинах, проте їм зарплату у звітному періоді не нараховували, зокрема, у зв’язку з:
— відпусткою без збереження заробітної плати (якщо така відпустка тривала протягом усього звітного періоду);
— перебуванням протягом всього звітного періоду на лікарняному, який фактично буде оплачено тільки в наступному звітному періоді;
— перебуванням протягом усього звітного періоду у відпустці (бо відпусткові були нараховані у попередньому звітному періоді);
— іншими підставами, визначеними законодавством.
Для розрахунку даних для рядка 103 не враховуються також:
— фізособи, з якими укладено договори ЦПХ;
— працівниці, які отримують допомогу по вагітності та пологах, якщо їм у звітному періоді заробітна плата не нараховувалася;
— мобілізовані працівники, якщо їм нарахувань у вигляді зарплати не було.
П’ята зміна: нарахована зарплата кожному заброньованому — не менше ніж 20 000,00: оперативна взаємодія між Мінцифри та ПФУ
Ця зміна є дуже важливою та очікуваною, бо дає чітке розуміння, які виплати входять до нарахованої заробітної плати, а які — ні. Наразі є різні думки щодо того, чи враховуються лікарняні для розрахунку нарахованої зарплати для виконання вимоги щодо мінімальної заробітної плати у 20 000,00 грн для кожного заброньованого працівника.
Мінекономіки у згаданому вище роз’ясненні вважає, що так! Адже у формулі, наведеній міністерством, враховано суми, зазначені в рядку 1.3 «сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платників податків» й у рядку 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України».
Ми можемо це тільки вітати. Хоча деякі фахівці і досі вважають, що лікарняні не враховуються для розрахунку нарахованої зарплати, бо згідно з Інструкцією №5 до фонду оплати праці не належать. Але, скидається на те, що ПФУ підтримує точку зору Мінекономіки і перевірятиме цей критерій саме за зазначеною формулою.
Також протягом місяця, Пенсійний фонд України та Міністерство цифрової трансформації мають організувати електронну взаємодію між базами даних. Це потрібно для автоматичної перевірки рівня зарплати військовозобов’язаних, які претендують на бронювання, на відповідність вимогам Порядку №76, через портал «Дія».