Надсилаючи запит, підприємство не надало документів та не зазначило методу обліку визначення податкових зобов’язань, що не дає можливості для ідентифікації операції. Тому податківці в ІПК від 15.11.2024 №5271/ІПК/99-00-21-03-02 (див. «ДК» №49/2024) роз’яснюють загальні норми ПКУ для всіх платників ПДВ, зокрема і тих, хто застосовує касовий метод обліку визначення податкових зобов’язань.
Як дізнатися, чи є заборгованість безнадійною?
Відповідаючи на це запитання, податківці були досить лаконічними. Щоб визнати заборгованість безнадійною та списати, вона має відповідати одній з ознак, наведених у пп. 14.1.11 ПКУ
Ознаки безнадійної заборгованості відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ:
а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізособи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісти відсутніми, оголошені померлими;
г) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізосіб — заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати;
(Цей підпункт застосовується тільки для визнання безнадійною заборгованості фізосіб та фізосіб-підприємців.)
д) актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови що дії щодо примусового стягнення майна боржника не спричинилися до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої унеможливилося у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юрособи у зв’язку з їх ліквідацією;
и) заборгованість фізособи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем;
і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Щоб визнати заборгованість безнадійною, це потрібно підтвердити документально з урахуванням вимог п. 44.1 ПКУ. І край, більше податківці не наводять нічого, жодних живих прикладів, що може бути підтвердженням. Та все ж таки у раніше наданих консультаціях ці питання податківці розглянули докладніше, тож наведемо найпоширеніші ситуації:
1. Строк позовної давності минув. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із закінченням строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Отже, беремо договір й аналізуємо, коли порушено строки постачання чи оплати, і вже від них починаємо відлік, звичайно, враховуючи періоди переривання (карантин, військовий стан тощо). Цього достатньо для визнання заборгованості безнадійною — байдуже, чи звертався кредитор до суду з метою її стягнення. На цьому наголошують і податківці в УПК «Щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ», затвердженій наказом Мінфіну від 03.04.2018 №400.
2. Боржника визнано банкрутом. Для списання заборгованості достатньо постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Інформацію можна перевірити в ЄДР. Це підтверджують і податківці в ІПК від 30.11.2021 №4548/ІПК/99-00-21-02-02-06.
3. Прострочена заборгованість, не погашена внаслідок недостатності майна. Документальне підтвердження — постанова про повернення виконавчого документа. Та пам’ятайте: якщо виконавчим документом визначено строк повторного пред’явлення, то підстав визнати заборгованість безнадійною немає (ІПК від 25.06.2021 №2529/ІПК/99-00-21-02-02-06). Тож у бухгалтерському обліку списати її можна за рішенням керівника, а от у податковому — зась.
4. Заборгованість, стягнення якої унеможливилося у зв’язку з форс-мажорними обставинами. Форс-мажорні обставини за зверненнями суб’єктів господарювання та фізосіб засвідчує ТПП. Хоч і маємо засвідчення російської агресії як форс-мажору, але податківці вважають, що кожен суб’єкт господарювання мусить окремо отримувати додаткове підтвердження.
ПЗ з ПДВ при списанні безнадійної дебіторської заборгованості
В ІПК податківці зазначили два основні моменти:
1. Якщо покупець не повернув продавцю раніше постачені товари та не відбулося оплати за такі товари, продавець не має підстав на коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ.
Податківці, по суті, прирівнюють списання безнадійної заборгованості до безоплатного постачання. Можна довго дискутувати, що все ж таки у покупця залишається обов’язок сплатити і немає підстав визнавати таке постачання безоплатним. Але найімовірніше, що постачальник зробив усе для того, щоб отримати кошти і незалежно від того, якою буде причина визнання, головне — що постачання відбулося без оплати й надалі її не буде. Позаяк не було зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, їх повернення чи оплати, немає підстав і застосувати п. 192.1 ПКУ та відповідно відкоригувати податкові зобов’язання.
2. У разі застосування касового методу при списанні безнадійної заборгованості потрібно нарахувати податкові зобов’язання на дату списання безнадійної дебіторської.
В ІПК податківці звернули увагу, що для платників, які застосовують касовий метод, таке списання є іншою компенсацією. Із цим складно погодитися, адже компенсації не буде. Але якщо платник не бажає зайвих спорів із податковою службою, ПДВ доречно нарахувати.
Тому, якщо вирішили списати, будьте готові, що податкові зобов’язання не відкоригуєте, а за касовим методом їх потрібно нарахувати.
Чи визнавати ПЗ за п. 198.5 ПКУ?
Відповідь податківців не зовсім зрозуміла. Адже була наведена загальна норма, коли за п. 198.5 ПКУ зобов’язання потрібно нараховувати, і нічого не сказано, до якої операції застосовується це твердження в аналізованій ІПК:
«При списанні безнадійної дебіторської заборгованості підстави для нарахування податкових зобов’язань відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ відсутні».
Якщо говорити про дебіторську заборгованість, за якою товари постачено, а оплату не проведено, то справді, не може бути й мови про податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ. Адже податкові зобов’язання вже визнані при постачанні. А от якщо було здійснено оплату, а товар не отримано, то маємо справу з податковим кредитом.
В ІПК від 23.07.2018 №3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та листі від 29.08.2016 №18609/6/99-99-15-03-02-15 податківці зазначили, що «у разі попередньої оплати товарів/послуг, які в межах терміну позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено пунктом 198.3 ПКУ, відсутній, та, відповідно, відсутнє право платника на податковий кредит за такими товарами/послугами». Тож якщо факту постачання немає, то й податкового кредиту немає.
Тому правомірно постає запитання: а чи можна застосовувати цю консультацію до всіх операцій щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості? На нашу думку, це ризиковано і може досить дорого коштувати платникові. Адже зовсім не зрозуміло, що саме мали на увазі податківці. І для власної безпеки краще уточнити запит та подати його повторно.