Іноді буває і таке: боржника вдалося притягнути до відповідальності у суді, але грошей у нього як не було, так і немає. І він оголошується банкрутом та ліквідується. А що робити з уже нарахованою у бухобліку сумою боргу, пені та інфляційних?
Бухгалтерський облік
Визнання заборгованості і доходу на підставі рішення суду відображають проведенням:
— Д-т 374 К-т 715.
Але в разі існування сумніву в погашенні цієї заборгованості підприємство має нарахувати резерв сумнівних боргів, згідно з нормами НП(С)БО 10:
— Д-т 944 К-т 38.
Якщо ж заборгованість стає безнадійною, її списують з балансу за рахунок резерву сумнівних боргів (п. 11 НП(С)БО 10):
— Д-т 38 К-т 374.
Якщо резерву забракло, списання здійснюють за рахунок інших операційних витрат:
— Д-т 944 К-т 374.
Безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10). Тобто якщо боржника ліквідовано, то зрозуміло, що підприємство-кредитор упевнене у неповерненні заборгованості і вона стає безнадійною та підлягає списанню з балансу.
Податкові різниці
Якщо підприємство є платником податку на прибуток, який коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці за розд. ІІІ ПКУ, то в описаній ситуації такі різниці виникатимуть.
Чи застосовується різниця за пп. 140.5.11 ПКУ?
Підприємством-кредитором — ні, не застосовується.
За цією різницею фінрезультат до оподаткування збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізосіб, які є платниками ПДФО), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Тобто ця різниця стосується платника, якому нараховано штрафи, тобто підприємства боржника, а не кредитора. Тож кредитор цю різницю не застосовує.
Різниця за пп. 139.2 ПКУ щодо сумнівних боргів та безнадійної заборгованості.
На суму нарахованого резерву сумнівних боргів (Д-т 944 К-т 38) фінрезультат до оподаткування збільшується за пп. 139.2.1 ПКУ — в момент нарахування резерву.
На суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, фінрезультат до оподаткування зменшується за пп. 139.2.2 ПКУ — в момент списання заборгованості. А згідно з пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ безнадійною є заборгованість, яка відповідає, серед іншого, такій ознаці:
— заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юрособи у зв’язку з їх ліквідацією.
В описаній ситуації підприємство-боржника визнано банкрутом і ліквідовано (припинено). Таким чином, заборгованість відповідає ознаці, наведеній у пп. 14.1.11 ПКУ. Тож вона є безнадійною з погляду ПКУ. А тому щодо суми такої списаної заборгованості застосовується податкова різниця за пп. 139.2.2 ПКУ — фінрезультат до оподаткування на суму такої списаної заборгованості зменшується.