Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем унаслідок втрати здоров’я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (ч. 3 ст. 7 Закону №2961).
Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації. Тобто документом, що підтверджує інвалідність та містить висновок щодо умов і характеру роботи, є довідка до акта огляду МСЕК за формою, затвердженою наказом МОЗ України від 30.07.2012 №577.
Після встановлення інвалідності працівник надає роботодавцю копію довідки до акта огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації.
Отримавши копії вищезазначених документів, роботодавець повинен проаналізувати рекомендації МСЕК, а саме наведені висновки про умови та характер праці у довідці до акта огляду МСЕК (форма №157-1/о, пункт 12) або ж висновки про умови та характер праці у повідомленні установи про результати огляду МСЕК (форма №162/о, пункт 10).
Крім довідки та повідомлення роботодавцю треба брати до уваги й індивідуальну програму реабілітації, яка:
— визначає, що індивідуальна програма реабілітації є обов’язковою для виконання державними органами, підприємствами (об’єднаннями), установами й організаціями (ч. 2 ст. 5 Закону №875);
— гарантує особам з інвалідністю право працювати саме з урахуванням індивідуальних програм реабілітації (ч. 2 ст. 18 Закону №875).
Тож висновки МСЕК про умови та характер праці особи з інвалідністю є для роботодавців обов’язковими, згідно з якими мають бути створені умови праці з урахуванням цих рекомендацій (ст. 12 Закону №2694).
Якщо в довідці до акта огляду МСЕК у п. 12 «висновок про умови та характер праці»:
— зазначено, що особа з інвалідністю може працювати в «особливих умовах праці» без конкретизації таких умов,
— або коли у названому розділі нічого не зазначено,
— або якщо немає індивідуальної реабілітаційної програми особи з інвалідністю,
роботодавець має право звернутися за роз’ясненнями до МСЕК, яка встановила інвалідність та надала (не надала) такі трудові рекомендації.
Тоді комісія повинна надати конкретніші рекомендації щодо умов роботи працівника з інвалідністю або ж підтвердити, що він справді не може виконувати покладених на нього трудових обов’язків через стан здоров’я.
Звертаючись до МСЕК із проханням надати висновок щодо відповідності чи невідповідності стану здоров’я працівника, якому встановлено групу інвалідності, займаній посаді чи виконуваній роботі, потрібно детально описати умови праці, в яких працює працівник. Варто пам’ятати, що на стан здоров’я працівника прямо чи опосередковано можуть впливати різні умови праці, зокрема температура та вологість повітря, фізичні навантаження, характер рухів чи робочих поз працівника, наявність у робочій зоні шкідливих речовин чи інших небезпечних факторів, вібрації, шуму, випромінювань тощо.
І вже залежно від наданої відповіді роботодавець прийматиме те чи інше рішення.