Нагадаємо, що нині навіть відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами стала більш гнучкою. Закон і раніше дозволяв жінці самостійно обирати, користуватися нею чи ні, або користуватися частково.
З 29 липня 2023 року діє Закон №3238, яким надано право працюючим жінкам, у разі відсутності медичних протипоказань, за власним бажанням розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше ніж за 70 (90) днів до очікуваної дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів. При цьому загальна тривалість такої відпустки, передбачена законодавством, не змінюватиметься.
Наприклад, у разі прийняття зазначених змін жінка зможе використати 20 днів відпустки до очікуваної дати пологів та 106 днів — після, загальна тривалість відпустки залишиться незмінною та становитиме 126 днів.
Запитання щодо сумісництва виникло недарма, адже нині, попри те що ЄСВ за працівників сплачується окремо за всіма місцями роботи, нарахування лікарняних та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами здійснюється лише за одним місцем роботи (ч. 1 ст. 22 Закону №1105), і пріоритет віддається основному місцю роботи. То який сенс оформлювати декретну відпустку за всіма місцями роботи, якщо жінка працездатна?
Таким чином, у цій ситуації виходить, що за основним місцем роботи працівниця йтиме у відпустку по вагітності та пологах на підставі лікарняного листка, і роботодавець за основним місцем роботи нарахує декретні. Саме роботодавець за основним місцем роботи подасть заяву-розрахунок до ПФУ для їх отримання та після отримання фінансування перерахує декретні працівниці. Про що подасть повідомлення до ПФУ. І не забуде відобразити нарахування та виплату допомоги у єдиній звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Роботодавець за місцем роботи за сумісництвом, якщо працівниця не бажає скористатися правом на відпустку, має виплачувати працівниці зарплату за фактично відпрацьований час, що відповідає табелю обліку робочого часу. А якщо працівниця за згодою такого роботодавця вирішить піти у щорічну основну відпустку, він має нарахувати та виплатити їй відпусткові у встановленому законодавством порядку. Заборони робити такий вибір чинне законодавство для працівниці не містить.