Якщо відновленню складські приміщення вже не підлягають, то вони й не відповідають ознакам активу та їх треба списати з балансу.
У бухобліку це відображають так:
— Д-т 13 К-т 10 — списання нарахованого зносу за період використання приміщення;
— Д-т 976 К-т 10 — списання залишкової вартості складського приміщення у періоді його ліквідації;
— Д-т 976 К-т 65, 66, 20 — витрати, пов’язані з ліквідацією складського приміщення;
— Д-т 411 К-т 441 — якщо такі приміщення раніше були дооцінені.
Зверніть увагу, що для списання витрат з ліквідації об’єкта ОЗ доцільно використовувати саме субрахунок 976. Адже за субрахунком 976 «Списання необоротних активів» відображають залишкову вартість списаних необоротних активів та витрати, пов’язані з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж).
Ліквідацію ОЗ треба оформити актом списання ОЗ.
Податок на прибуток
Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають коригуванням (збільшенням або зменшенням) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають згідно з положеннями ПКУ.
Платник, який коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до НС(П)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та зменшити — на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Податковий кодекс України не містить винятків, тому, незалежно від причини ліквідації виробничого (з метою оподаткування) ОЗ, цю різницю застосувати потрібно.
Податківці такий підхід застосовують і в разі часткової ліквідації об’єкта ОЗ (див., наприклад, ІПК ДФСУ від 11.12.2017 №2926/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).