Коментована справа розглядала події, які відбулися два роки тому. Але ж вони відбулися вже після початку війни, а отже, можуть статися знову. І те, як АЗС убезпечитися під час перевірки цін, завжди є корисною інформацією.
Отже, було проведено позапланову перевірку ТОВ — на підставі доручення прем’єр-міністра України від 08.05.2022 №11381/0/1-22 та погодження Держпродспоживслужби від 08.05.2022 №15.2.2-7/4861. Предмет перевірки — дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
За результатами позапланової перевірки встановлено, що ТОВ взагалі не декларувало змін роздрібних цін на дизельне пальне та бензин А-95 відповідно до Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою КМУ від 22.04.2020 №341 (далі — Порядок №341).
Тому 14.07.2022 ГУ Держпродспоживслужби ухвалило рішення:
1) вилучити необґрунтовано одержану виручку у сумі 1 455 629, 07 грн до місцевого бюджету;
2) застосувати до ТОВ штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки — 1 455 629, 07 грн, який підлягає сплаті у дохід бюджету міської ТГ.
ТОВ категорично заперечило вчинення виявлених порушень і наголосило, що за приписами ч. 1. ст. 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» (далі — Закон про ціни) за недекларування зміни ціни відповідальності немає, а є лише за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Що треба декларувати: встановлення ціни чи її зміни/націнки?
ТОВ зауважує, що у законодавстві йдеться про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (ч. 1 ст. 20 Закону про ціни). Контролюючий орган відповідних порушень не зафіксував.
Також ТОВ зазначає, що з 14.05.2022 до 20.05.2022 було встановлено два способи державного регулювання цін (про що далі в аналізі рішення ВС, який із цим погодився) на бензин марки А-92, бензин марки А-95 та дизельне пальне.
І такий спосіб державного регулювання цін, як установлення граничного рівня торговельної надбавки, вимагав коригування ціни після публікації середньої вартості 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних, визначених Мінекономіки. Встановлення граничного рівня торговельної надбавки фактично унеможливлювало декларування зміни ціни, бо збільшення ціни на п’ять і більше відсотків підлягало декларуванню за три дні до початку застосування ціни.
Що таке декларування/реєстрація зміни ціни
За п. 3 ч.1 ст. 1 Закону про ціни, декларування зміни ціни та/або реєстрація зміни ціни — це інформування суб’єктом господарювання у встановленому порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної.
Законодавством не передбачено обов’язку декларування встановлених державою та обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання, зокрема:
— фіксованих, граничних цін;
— граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди).
А отже, на думку ТОВ, у період з 14.05.2022 до 19.05.2022 воно не мало обов’язку декларувати ціни на бензин та дизельне пальне, що встановлювалися державою, шляхом установлення націнки та шляхом визначення середньої вартості 1 літра бензину й дизельного палива.
Натомість ГУ Держпродспоживслужби посилається на встановлений обов’язок декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість.
На думку контролерів, декларування зміни ціни на паливо є невід’ємною частиною процесу формування, встановлення та застосування таких цін.
З 20.05.2022 обов’язковим для виконання є лише декларування зміни роздрібних цін на товари. Таке декларування здійснюється госпсуб’єктом щодо об’єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об’єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності Порядком №341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною.
Коли треба декларувати зміни цін на пальне?
Обов’язковому декларуванню підлягають зміни роздрібних цін у разі їх підвищення на 5 і більше відсотків (Порядок №341).
Отже, якщо суб’єкт господарювання реалізує нафтопродукти та планує збільшити роздрібну ціну на 5 і більше відсотків, виникає обов’язок декларування зміни цін.
Реалізація товарів за роздрібною ціною, підвищеною на 5 і більше відсотків без декларування зміни цін або недотримання строків декларування є порушенням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
І перевірялося саме питання дотримання товариством порядку декларування зміни роздрібних цін на бензин А-92, А-95 та дизельне паливо за період з 20.05.2022 до 14.06.2022.
Що вирішив ВС
ВС нагадав, що у період, охоплений позаплановою перевіркою ТОВ, одночасно діяли приписи пункту 3 Порядку №341 (щодо декларування роздрібної ціни, зокрема на пальне (бензин марки А-92, А-95, дизельне пальне) та пункту 41-4 Постанови №1236 (яким передбачено граничний рівень торговельної надбавки на бензин марки А-92, марки А-95, дизельне пальне).
Іншими словами, у період, про який ідеться у цій справі, уряд запровадив одночасно два способи державного регулювання цін на бензин марки А-92, марки А-95, дизельне пальне, за недотримання вимог яких, з погляду органу державного контролю, однаково настає відповідальність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону про ціни.
З огляду на це ВС також зауважує: як випливає зі змісту акта позапланової перевірки, розрахунку цін на пальне та штрафних санкцій, Товариство не порушило вимог щодо застосування рівня торговельної надбавки до середньої вартості бензину та дизельного пального, які були передбачені Постановою №1236.
А от ГУ Держпродспоживслужби під час розрахунку виторгу, який мав бути вилучений, помилився з розміром «економічно обґрунтованих цін» на дизельне паливо та бензин, адже використані ним «середні» ціни відрізнялися (були нижчі) від тих, які оприлюднило Мінекономіки на своєму сайті (як того вимагали приписи п. 41-4 Постанови №1236).
Але найважливіше: ВС наголошує, що «декларування зміни ціни» є одним зі способів державного регулювання цін, що опосередковано «вплітає» цей механізм інформування госпсуб’єктом про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної, в канву «формування, встановлення і застосування цін».
Проте, коли йдеться про перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного контролю розпорядчого документа та/або застосування санкцій до госпсуб’єкта за порушення нормативних приписів, то чіткість (зрозумілість) норми Закону про ціни в цьому випадку має визначальне значення для застосування відповідальності.
Виходячи з цього ВС наголошує, що неоднозначне (множинне) трактування у нормі закону повноважень органу держнагляду (контролю) або прав та обов’язків госпсуб’єкта треба тлумачити в інтересах останнього. А тому доходить висновку, що відповідно до п. 1 ч. 1 статті 20 Закону про ціни виявлення порушення вимог щодо «декларування зміни ціни» не дає права ГУ Держпродспоживслужби застосовувати до госпсуб’єкта санкції, передбачені за «порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін».