Отже, КМУ видав постанову від 5 червня 2024 р. №650 (див. «ДК» №25/2024), щоб урегулювати «деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану». Вона набрала чинності з 08.06.2024 (з дати опублікування в «Урядовому кур’єрі»).
Першопричиною змін, про які йтиметься далі, була, звісно, низка законів, прийнятих навесні для посилення мобілізації в Україні. Найважливіші з них набрали чинності з 18 травня, і вже тоді було анонсовано зміни, які відбудуться у підзаконних нормативних актах. Тож зміни неочікуваними не стали, але ознайомитися з ними варто кожному роботодавцю, якого цікавить бронювання працівників.
Та перш ніж аналізувати нові Порядки, прочитаємо уважно текст самої Постанови №650.
Не забула Постанова №650 і роботодавців!
Вона каже, що:
органи державної влади,
інші державні органи,
органи місцевого самоврядування,
підприємства, установи й організації, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період,
підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період,
не пізніше ніж протягом наступного дня після прийняття працівника на роботу, переміщення його з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду або роботу, звільнення, поновлення на роботі, тимчасового припинення/відновлення дії трудового договору мають подати ПФУ відповідні відомості через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі з обов’язковим накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
А вона:
— знову наголошує, що наразі питанням бронювання займається не Генштаб, а Міноборони. Звісно, за узгодженням із Мінекономіки;
— наголошує, що ті відстрочки (бронювання), які були надані до 8 червня, не скасовуються і продовжують діяти до кінця строку, на який їх установлено;
— встановлює строки й обов’язок взаємодії між Міноборони, Мінцифри, Мін’юстом та ПФУ для реалізації електронного проєкту щодо бронювання працівників в Україні.
Бронювання за допомогою Дії
Одразу наголосимо: можливість бронювати працівників за допомогою Порталу Дія надаватиметься не всім роботодавцям. І мало того, що фізособи-роботодавці не матимуть такої можливості (її не мали й раніше, бронювання — це суто для юросіб), то ще й не всі юрособи зможуть скористатися таким сервісом.
Як відбуватиметься бронювання?
Бронювання військовозобов’язаних здійснюватиметься за списками засобами Порталу Дія.
Списки подаються державними органами, підприємствами, установами, які включені до певного переліку.
Хто зможе бронювати за допомогою Дії?
Як зазначено у тексті Порядку, він визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Портал Дія), які пропонуються для бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:
в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі — державні органи);
на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі — підприємства);
на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — установи).
Мінекономіки та решта відповідних державних органів створюють та редагують Перелік таких роботодавців.
Керівник юрособи-роботодавця або уповноважена ним особа засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, формує списки після проходження ідентифікації та автентифікації.
Хоча форма списків і довільна, але Порядок е-бронювання встановлює чіткі критерії, що саме в них має бути зазначено.
У списку зазначають такі відомості щодо:
1) державного органу, підприємства, установи:
повне найменування та місцезнаходження;
код згідно з ЄДРПОУ;
2) військовозобов’язаного:
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України);
строк дії відстрочки.
Формування списку засобами Порталу Дія завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, підприємства, установи або уповноваженої ним особи.
Увага: подані списки звіряються з даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі — Реєстр військовозобов’язаних). Шляхом електронної інформаційної взаємодії отримуються відомості щодо:
загальної кількості військовозобов’язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, які формуються на підставі даних з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
загальної кількості військовозобов’язаних у державному органі, на підприємстві, в установі, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік.
У разі позитивного результату перевірки засобами Реєстру військовозобов’язаних автоматично здійснюється переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки.
З моменту переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік він вважається заброньованим та йому надається відстрочка на період, визначений пунктом 2 Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. №76.
Чи можна буде отримати з Дії витяг про заброньованих?
Так, і зробити це зможуть як роботодавці, так і самі заброньовані працівники!
Керівник державного органу, підприємства, установи або уповноважена ним особа зможе подати заяву в електронній формі засобами Порталу Дія та отримати інформацію про військовозобов’язаних у державному органі, на підприємстві, в установі, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік, що міститься в Реєстрі військовозобов’язаних, а саме:
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України);
дата народження;
ознака військового обліку за призначенням (загальний або спеціальний); дата закінчення строку дії відстрочки та перебування на спеціальному військовому обліку.
За заявою працівника в електронній формі, поданою засобами Порталу Дія, може формуватися витяг про бронювання військовозобов’язаного (далі — витяг), який є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.
Витяг формується в електронній формі засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття його змісту. Витяг надсилається засобами Порталу Дія в електронний кабінет користувача.
Витяг містить інформацію про:
повне найменування державного органу, підприємства, установи;
код державного органу, підприємства, установи згідно з ЄДРПОУ;
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) військовозобов’язаного;
дату народження військовозобов’язаного;
реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України);
серію (за наявності) та номер (за наявності) військово-облікового документа військовозобов’язаного або унікальний номер запису в Реєстрі військовозобов’язаних;
найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов’язаний перебуває на обліку;
дату формування витягу;
номер витягу;
строк дії відстрочки.
Увага! Підпис або печатка на витягу не проставляється. Але витяг має містити унікальний електронний ідентифікатор (QR-код), який формується автоматично.
Адже перевірка витягу проводиться з використанням електронних пристроїв шляхом зчитування унікального електронного ідентифікатора (QR-коду), який забезпечує перевірку даних у Реєстрі військовозобов’язаних.
В яких випадках Дія може відмовити?
Військовозобов’язаний не підлягає бронюванню, про що керівника державного органу, підприємства, установи повідомляють засобами Порталу Дія, у разі:
відсутності в Реєстрі військовозобов’язаних відомостей про військовозобов’язаного;
відсутності в Реєстрі військовозобов’язаних відомостей про перебування військовозобов’язаного у трудових відносинах із державним органом, підприємством, установою.
Як відбувається анулювання е-бронювання?
Бронювання військовозобов’язаного підлягає анулюванню у випадках, визначених пунктом 13 Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. №76.
На підставі подання державним органом, підприємством, установою обґрунтованої інформації засобами Порталу Дія або шляхом електронної інформаційної взаємодії військовозобов’язаний засобами Реєстру військовозобов’язаних автоматично переводиться на загальний військовий облік, а бронювання анулюється.
Порядок бронювання працівників — у новій редакції
Оновила Постанова №650 і сам загальний Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затверджений постановою КМУ №76.
Але, хоча Порядок і викладено повністю в новій редакції, справжніх новацій, на які варто звернути увагу, небагато. І всі їх ми розглядали, коли аналізували заходи щодо посилення мобілізації.
Звісно, що перше, про що варто сказати, — це е-бронювання, тобто можливість бронювання працівників за допомогою Порталу Дія, про яку ми докладно розповіли вище. Тепер вона зазначена як один із варіантів для роботодавця і в загальному Порядку бронювання.
Отже, списки для бронювання подаватимуться або в електронній формі засобами Порталу Дія (за наявності технічної можливості), або у паперовій та/або електронній формі за формою згідно з додатком 1 разом із відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до загального Порядку.
Але це ще не все.
Ліміти заброньованих держслужбовців
За оновленою редакцією ст. 25 Закону про мобілізацію, бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:
державної служби категорії «А», голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усі військовозобов’язані;
державної служби категорій «Б», «В», в органах місцевого самоврядування — не більше ніж 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;
2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених вище, у п. 1), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.
Тепер це зазначено, і досить докладно, і в п. 4 Порядку бронювання.
Бронювання працівників та кінцевих бенефіціарів.
Закон №3633 говорив, що на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, бронюватимуться не лише працівники, а й кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їхніми працівниками.
Критерії критично важливих підприємств
Для критично важливих підприємств визначено 7 критеріїв:
сума податків, зборів, платежів до бюджетів (крім митних платежів) та сума сплаченого ЄСВ протягом податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів та позичок) за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро;
підприємство має статус стратегічно важливого;
має важливе значення для економіки чи забезпечення потреб територіальної громади;
немає заборгованості зі сплати ЄСВ;
розмір середньої заробітної плати за останній календарний квартал становить не менше середньої зарплати в регіоні за четвертий квартал 2021 року;
резидентство у Дія Сіті.
Крім того, до критично важливих віднесли низку підприємств, установ та організацій зі специфічними функціями. Зокрема, у протезно-ортопедичній галузі, а також у сфері розроблення, виробництва, ремонту та модернізації озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів.
Статус критично важливого підприємства підтверджується не рідше ніж один раз на рік.
Тепер норма про це є у п. 9 загального Порядку. Проте він визначає умови для такого бронювання.
Бронюванню підлягають усі військовозобов’язані:
кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їхніми працівниками;
члени наглядових рад суб’єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн грн, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд грн або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд грн.
Кількість військовозобов’язаних, які обіймають посади на такому підприємстві, установі та організації і відповідно до закону підлягають бронюванню, має становити не більше ніж 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників на цьому підприємстві, установі та організації станом на 18 травня 2024 р. А у разі збільшення чисельності військовозобов’язаних працівників у зазначеному підприємстві, установі та організації — станом на дату подання списків, зокрема утворених після 18 травня 2024 року.
Утім, у п. 9 Порядку наводиться і перелік винятків — підприємств, для яких обмеження в кількості заброньованих не застосовується.
А діятиме відстрочка (бронь) для всіх критичних підприємств тепер не 6 місяців, а 12 місяців щодо кожного, кому її присвоїли. Але нові строки — для тих, кому бронь оформили після 08.06.2024, стара бронь діятиме до тієї дати, до якої її встановили (якщо вона не була подовжена спеціальними постановами або законами).