Головне підприємство та філія

Визначаємо, хто головний

Філія — це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1 ст. 95 ЦКУ). Для загальних потреб ПКУ відокремлені підрозділи вживаються у значенні, визначеному ЦКУ, а для потреб розділу IV ПКУ щодо оподаткування ПДФО — у визначенні ГКУ (пп. 14.1.30 ПКУ).

Головне, що треба знати:

— лише юрособа має право відкривати свої філії та представництва (ч. 6 ст. 55 ГКУ);

— філія не може розглядатися окремо як повноцінно діюча одиниця господарських відносин. Філія може мати свій рахунок у банку, в ЄДР її реєструють в окремому розділі та присвоюють інший код ЄДРПОУ, ніж у юрособи, що її створила. Але окремих даних щодо видів діяльності за КВЕД, кінцевих бенефіціарних власників та керівника філія не має;

— керівники філій призначаються юрособою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч. 4 ст. 95 ЦКУ). Довіреність від імені юрособи видає її орган або інша особа, уповноважена на це установчими документами (ст. 246 ЦКУ);

— філія провадить господарську діяльність, і це відрізняє її від представництва, яке виконує лише дві функції: представництво та захист інтересів юрособи (ч. 2 ст. 95 ЦКУ);

— розташування філії поза місцезнаходженням юрособи не передбачає різних юридичних адрес, а лише наявність відокремленого приміщення, навіть за умови однієї адреси. Наприклад, підприємство має магазин у тій самій будівлі, що й офіс, і воно може оформити цей магазин як філію.

Чи треба створювати окремий статут для філії?

Функцію «статуту» для філії виконує положення про філію, що затверджується протоколом загальних зборів учасників головного підприємства і визначає мету, предмет діяльності філії, майно, яким її наділяє головне підприємство, права, обов’язки й обмеження, управління, облік та звітність, зокрема чи виділено філію на окремий баланс, чи уповноважено її на самостійну сплату ПДФО та ВЗ тощо.

Товариство зобов’язане зберігати положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття) (п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону про ТОВ та ТДВ). Отже, саме положення про філію, затверджене головним підприємством, визначає основні напрями її діяльності та порядок взаємодії з ним.

Чи виділяти філію на окремий баланс?

Головне підприємство може самостійно виділити філію на окремий баланс (ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік). Тобто має вибір:

— не виділяти філію на окремий баланс. І тоді всі господарські операції обліковує головне підприємство, застосовуючи в обліку додаткові субрахунки щодо філії;

— виділити філію на окремий баланс. І тоді філія самостійно веде первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складає окрему статистичну та фінансову звітність (ч. 8 ст. 19 ГКУ). Методи й принципи ведення обліку та формування звітності філії визначають наказом про облікову політику головного підприємства (п. 1.4 розд. I Методичних рекомендацій №635). Показники фінзвітності філії включають до фінзвітності головного підприємства.

Складаючи баланс та відповідні форми фінансової звітності підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності, інформацію про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов’язання у рівній сумі) не наводять (п. 7 розділу II НП(С)БО 1). Це означає, що у фінзвітності головне підприємство не враховує своїх внутрішньогосподарських розрахунків із філією.

Внутрішньогосподарські розрахунки головного підприємства і філії

Облік внутрішньогосподарських розрахунків з філіями, виділеними на окремий баланс, ведуть на субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» за:

— взаємним відпуском матеріальних цінностей;

— реалізацією продукції, робіт, послуг;

— передачею витрат загальноуправлінської діяльності;

— виплатою заробітної плати працівникам цих господарств;

— за іншими видами розрахунків.

Передачу активів (основних засобів, готової продукції, товарів тощо) відображають за кредитом рахунків обліку відповідних активів та дебетом субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки», а їх одержання — зворотною кореспонденцією цих рахунків (Iнструкція №291).

Передача майна головним підприємством філії

Головне підприємство може наділяти філію майном (ОЗ, ТМЦ, кошти) (ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України). Таку передачу відображають за допомогою субрахунку 683 у кореспонденції з рахунками обліку цього майна.

Так консультують податківці!

Філія зобовʼязана стати на облік у органі ДПС, повідомляти про всі об’єкти оподаткування, що перебувають на її балансі, шляхом подання до органу ДПС повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

Передача ОЗ та ТМЦ

Передача ОЗ

При передачі ОЗ можна складати такі документи:

— наказ про передачу об’єкта ОЗ до філії;

— акт приймання-передачі за самостійно розробленою формою з урахуванням вимог ст. 9 Закону про бухоблік до первинних документів щодо обов’язкових реквізитів. Типова форма №ОЗ-1 втратила чинність, але її можна використовувати як власну форму, адаптовану до потреб підприємства. У будь-якому разі форма має бути затверджена підприємством — про це ми згадали вище. При внутрішньому переміщенні ОЗ між підрозділами акт потрібно оформити у двох примірниках: один — для головного підприємства, другий — для філії, яка приймає ОЗ;

— на підставі акта приймання-передачі інформацію щодо передачі фіксують в інвентарній картці ОЗ, що передається (типова форма №ОЗ-6 або самостійно розроблений документ). Таку картку, якщо її ведуть у паперовій формі, передають до філії.

Амортизацію переданого ОЗ нараховують у загальному порядку відповідно до НП(С)БО 7. Якщо філія виділена на окремий баланс, то у місяці вибуття головне підприємство востаннє нараховує амортизацію ОЗ, що передається філії. Філія нараховує амортизацію за отриманим від головного підприємства ОЗ з місяця, наступного за місяцем отримання ОЗ.

Якщо ж філія не виділена на окремий баланс, то операцію з передачі ОЗ відображають через використання додаткових субрахунків до рахунку 10, зокрема з ідентифікацією місця зберігання. Амортизацію за цим об’єктом й надалі нараховує головне підприємство.

Передача ТМЦ аналогічна до передачі ОЗ. Товари, запаси й інші матеріальні активи оформляють самостійно розробленими документами з урахуванням обов’язкових реквізитів. Для розроблення власної форми можна застосовувати накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) (типова ф. №М-11), які також складають у двох примірниках.

Приклад 1 Головне підприємство передає виділеній на окремий баланс філії автомобіль строком на 1 рік:

— первісна вартість — 540 000 грн;

— накопичений знос на дату передачі — 108 000 грн;

— залишкова (балансова) вартість ОЗ — 432 000 грн.

Філія прийняла автомобіль і через рік повернула головному підприємству. Знос, нарахований філією за цей рік, — 108 000 грн.

Також головне підприємство передало філії матеріали — 50 000 грн та МШП —12 000 грн.

Бухгалтерський облік дивимося у таблиці 1.

Таблиця 1

Операції з передачі ОЗ та ТМЦ головним підприємством філії та повернення ОЗ філією

Готівкові кошти у філії

Якщо філія провадитиме господарську діяльність, то головне підприємство може надати їй кошти у готівковій або безготівковій формі (філія може мати окремий банківський рахунок).

У разі безготівкового надання коштів головне підприємство формує платіжну інструкцію, наприклад, з таким призначенням платежу: «Поповнення коштів філії відповідно до Положення про філію, без ПДВ».

З безготівковими розрахунками все зрозуміло, а от із готівковими є нюанси.

Підприємства, відповідно до вимог Положення №148, зобов’язані розробити й затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі.

Для відокремлених підрозділів він установлюється і доводиться внутрішнім документом підприємства — наказом керівника головного підприємства (п. 12 Положення №148).

Отже, у п. 11 Положення №148 визначено:

— оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які провадять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами й веденням касової книги, є облік готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО;

— оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які провадять готівкові розрахунки із застосуванням ПРРО, РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є облік готівки на основі фіскальних звітних чеків для ПРРО/РРО та розрахункових квитанцій для КОРО.

Отже, якщо філія оприбутковує всі готівкові кошти лише з використанням ПРРО/РРО і не виплачує зарплату готівкою, не видає готівку на госппотреби тощо, то касову книгу філії можна не вести. В іншому випадку складання ПКО, ВКО та заповнення касової книги здійснюють у загальному порядку: філія складає касові ордери та веде касову книгу.

А підприємство зобов’язане розробити й затвердити внутрішнім документом (наказом, розпорядженням) порядок розрахунку ліміту каси підприємства та його відокремлених підрозділів (п. 50 Положення №148).

Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюють і доводять до їхнього відома внутрішнім документом головного підприємства: наказом керівника головного підприємства (абз. 3 п. 50 Положення №148). Для кожного відокремленого підрозділу передбачено окремий ліміт, залежно від режиму й специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів, установлених строків здавання готівки тощо.

Якщо ліміту каси не встановлено, він автоматично вважається нульовим.

Філії можуть здавати виручку, що перевищує встановлений ліміт (абз.1 п. 15 Положення №148):

— безпосередньо до каси головного підприємства;

— до банку чи небанківських фінустанов для її переказу та зарахування на банківські рахунки головного підприємства.

Приклад 2 Головне підприємство надало кошти філії на банківський рахунок — 500 000 грн. Під час діяльності філія отримала готівкову виручку із застосуванням РРО за даними Z-звітів — 120 000 грн та виручку на банківський рахунок — 60 000 грн.

Готівку в сумі 100 000 грн здано через службу інкасації для зарахування на поточний рахунок головного підприємства; 20 000 грн — здано до каси головного підприємства. Договір на інкасацію коштів уклало головне підприємство, тому воно сплатило 600 грн за послуги з інкасації та передало ці витрати на філію. Також філія переказала головному підприємству 50 000 грн.

Бухгалтерський облік дивимося у таблиці 2.

Таблиця 2

Операції з передачі коштів між головним підприємством та філією

Податок з доходів фізосіб, військовий збір та ЄСВ

ПДФО. Щодо сплати ПДФО є два варіанти: коли філія уповноважена на самостійну сплату і коли — ні.

Якщо філія уповноважена нараховувати (сплачувати) ПДФО з усіх доходів фізосіб, зокрема із зарплати працівників, то саме вона нараховує та сплачує ПФДО до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням (абз. 1 пп. 168.4.3 ПКУ). Також уповноважена філія самостійно формує та подає до ДПС додаток №4ДФ до єдиної звітності за своїм місцезнаходженням (абз. 1 пп. «б» п. 176.2 ПКУ).

Якщо філія не уповноважена нараховувати (сплачувати) ПДФО, то всі обов’язки податкового агента виконує головне підприємство за всіма операціями філії і подає додаток №4ДФ. Але й у цьому разі ПДФО однаково перераховують до місцевого бюджету за місцезнаходженням філії (абз. 2 пп. 168.4.3 ПКУ).

Нові субрахунки для обліку готівки!

Нагадаємо, що Мінфін наказом від 10.01.2024 №10 додав до рахунку 30 «Готівка» два нові субрахунки: 308 «Готівка в національній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО» та 309 «Готівка в іноземній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО», які призначені для окремого обліку готівки, отриманої із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Ці зміни діють з 23 лютого 2024 року. Тепер усю готівку, що перебуває та надходить у місцях проведення розрахунків із застосуванням РРО/ПРРО, обліковують окремо від готівки у касах, в яких ведуть касову книгу та застосовують касові ордери.

Військовий збір. Суми військового збору, нараховані уповноваженим відокремленим підрозділом, зокрема філією, перераховують до відповідного бюджету за місцезнаходженням (місцем реєстрації) такого відокремленого підрозділу. Якщо філія не уповноважена головним підприємством нараховувати й сплачувати військовий збір, то головне підприємство перераховує військовий збір як за себе, так і за філію до бюджету за своїм місцезнаходженням (місцем реєстрації). Саме таку позицію податківців викладено в ЗІР.

ЄСВ. Платниками єдиного внеску є філії, утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс та самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (п. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Якщо головне підприємство ухвалює рішення про виділення філії на окремий баланс та перехід до самостійного ведення її розрахунків із застрахованими особами, воно повідомляє про це в десятиденний строк з дня ухвалення такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу (п. 8 розд. ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску).

В іншому випадку, у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юрособи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник».

Податок на прибуток і ПДВ

Податок на прибуток. ПКУ не містить положень щодо окремого обліку та подання декларації з податку на прибуток для філій. Таким чином, не вважаються платниками податку на прибуток відокремлені підрозділи платника податку на прибуток без статусу юридичної особи (які до 01.01.2015 згідно з положеннями ПКУ могли бути самостійними платниками цього податку). Тож податок на прибуток розраховує та сплачує головне підприємство за всіма операціями — своїми й операціями філії.

ПДВ. Підпунктом 14.1.139 ПКУ визначено перелік осіб для потреб розділу V ПКУ. Філії у цьому переліку немає, натомість є юридична особа, створена відповідно до закону в будь-якій організаційно-правовій формі. Проте головне підприємство, за умови його реєстрації платником ПДВ, може делегувати право складання податкових накладних філії — неплатнику ПДВ, яка самостійно постачає товари/послуги та провадить розрахунки з постачальниками/споживачами (п. 1 Порядку заповнення податкової накладної від 31.12.2015 №1307). Для цього головне підприємство, платник ПДВ, присвоює філії окремий цифровий номер, про що письмово повідомляє контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

Повідомлення про делегування філії права складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 1 до Порядку №21) платники подають у разі наявності у них філій разом із декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом із декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів) (п. 9 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21).

Тепер щодо нюансів взаємодії головного підприємства та філії:

— у разі передачі ОЗ, ТМЦ головним підприємством філії чи навпаки об’єкта оподаткування ПДВ не буде. Адже у межах юрособи право власності не змінюється. Про це кажуть і податківці у консультації в ЗІР;

— філія, якій делеговано право складання податкових накладних, не має права скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена іншою філією (ЗІР). Це й зрозуміло, адже у податковій накладній, крім податкового номера головного підприємства, додатково зазначають числовий номер такої філії, і саме зазначена філія має коригувати складені нею ПН;

— ПН складається на дату виникнення податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ПКУ особою (головним підприємством чи філією), на яку припадає перша подія — оплата чи відвантаження.

Якщо право на складання ПН філії не делеговано, то головне підприємство самостійно складає та реєструє всі ПН і РК за господарськими операціями філії, зокрема операціями з використанням касових апаратів.

Так консультують податківці!

Платник ПДВ — головне підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано права складання податкових накладних, може ухвалити рішення щодо:

— складання окремих податкових накладних за щоденними підсумками операцій за показаннями кожного касового апарата структурного підрозділу (філії);

— складання однієї податкової накладної за щоденними підсумками операцій за показаннями всіх касових апаратів у структурних підрозділах (філіях).

Інші податки

Філія може бути окремим платником: рентної плати за спеціальне використання води (п. 255.1 ПКУ), рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (п. 256.1 ПКУ), туристичного збору (пп. «а» пп. 268.5.2 ПКУ), збору за місця для паркування транспортних засобів (пп. 268-1.1.1 ПКУ).

А от платником екологічного податку є головне підприємство, до складу якого входить філія, навіть за умови що саме вона здійснює викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів. Решту податків — акцизний податок, податок на майно — землю, нерухомість, автомобілі — сплачує головне підприємство як власник цього майна, філія не може подавати декларації з цього податку.Якщо головне підприємство не є платником єдиного податку, то воно й не може зареєструвати філію окремо від себе. Але якщо головне підприємство зареєстроване як платник єдиного податку, то всі правила спрощеної системи поширюються і на його філії.