Генератор електроенергії та зарядна станція як об’єкти бухобліку
За УКТ ЗЕД генератори називаються електрогенераторними установками — це поєднання електричного генератора та первинного двигуна, зокрема двигуна внутрішнього згоряння. Тобто генераторна установка — це сам генератор та первинний двигун, які разом виступають як єдиний агрегат або як різні агрегати, але на спільному фундаменті.
За сферою застосування генератори поділяють на:
— портативні генератори невеликих габаритів і потужності (від 2 — 3 кВт до 10 — 20 кВт), їх можна переносити або перевозити;
— стаціонарні генератори, які встановлюються на фундаменті без можливості транспортування. Вони не обмежені за розміром і можуть мати велику потужність.
Зарядні станції теж бувають різні: портативні, сонячні та можуть мати різну потужність і вартість.
Генератори та зарядні станції призначені для використання протягом тривалого часу, тож у бухобліку це необоротний актив — ОЗ або МНМА. Залежно від вартісної межі МНМА, прийнятої у бухобліку та закріпленої в обліковій політиці, вони й класифікуватимуться як ОЗ або як МНМА. Кожне підприємство може встановити цю межу на власний розсуд без будь-яких обмежень щодо суми.
Якщо підприємство не коригує фінрезультату з метою бухобліку або не є платником податку на прибуток, воно може не зважати на податкову вартісну межу між ОЗ та МНМА в розмірі 20 тис. грн без ПДВ, установлену пп. 14.1.138 ПКУ, і встановлювати її виключно на власний розсуд. Але якщо підприємство коригує фінрезультат, то у податковому обліку ОЗ йому доведеться розмежовувати ОЗ та МНМА виходячи саме з податкової вартісної межі 20 тис. грн. Тому зазвичай такі підприємства і в бухобліку встановлюють таку саму межу, щоб уніфікувати бухгалтерський та податковий облік ОЗ та МНМА.
Як у бухобліку (п. 5 НП(С)БО 7), так і в податковому обліку (пп. 138.3.3 ПКУ) генератори та зарядні станції включають до 4-ї групи основних засобів «Машини та обладнання», в якій мінімально допустимі строки корисного використання для потреб коригування фінрезультату становлять 5 років, а в бухобліку строк обирають у разі визнання цього об’єкта активом (п. 23 НП(С)БО 7).
Генератори та зарядні станції, які визначені як ОЗ (не МНМА!), можуть підпадати під прискорену амортизацію. Зокрема, за нормами п. 43‑1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період із 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює двом рокам. Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, використовують незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.
Для цього генератори та зарядні станції обов’язково мають бути введені в експлуатацію платником податків у межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року та не бути у використанні, тобто прискорена амортизація — виключно для нових ОЗ. І їх потрібно використовувати у власній господарській діяльності та не можна продавати або надавати в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Генераторних пільг з ПДВ у 2024 році немає
До 1 липня 2023 генератори були звільнені від ПДВ на підставі п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, а тепер жодних «генераторних» пільг уже немає. Зарядні станції завжди були оподатковуваним товаром і не звільнялися від ПДВ.
Нагадаємо, що згідно з п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ було тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину (COVID-19), передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію та/або постачання на митній території України товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), згідно з Переліком №224 (від 20.03.2020). До цього Переліку №224 були включені і генератори. Карантин в Україні завершився 30 червня 2023 року. Отже, нині ця пільга не діє.
Проте операції з генераторами та зарядними станціями можуть звільнятися від ПДВ на інших підставах, загальних для будь-яких товарів. Наприклад, якщо генератори та зарядні станції будуть ввозитися та/або передаватися як благодійна, гуманітарна допомога, вони будуть звільнені від ПДВ на підставі пп. 197.1.15, п. 197.11 ПКУ.
Що таке стаціонарне джерело забруднення
Це може бути підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (пп. 14.1.230 ПКУ).
Електрогенератор, який працює на рідкому паливі, здійснює такі викиди і тому є стаціонарним джерелом забруднення. Зарядні станції таким джерелом не є, і тому цей розділ їх не стосується.
Екологічний податок та дозвіл на викиди
Відповідно до п. 46 підрозд. 5 розд. XX ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів із дня його припинення або скасування, для потреб застосування розділу VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному в пп. 14.1.230 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.
В ІПК ДПСУ від 17.01.2024 №263/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК та від 20.05.2024 №2794/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК податківці звертають увагу на те, що у період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів із дня його припинення або скасування СГ, який використовує електрогенераторну установку, що класифікується за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, та не має інших об’єктів оподаткування екологічним податком, не подає декларацію з екологічного податку та відповідно його не сплачує.
І якщо електрогенератор був увезений за кодом 8502 УКТ ЗЕД, на нього також поширюється це звільнення — про це пишуть податківці в ІПК ДПСУ від 16.02.2024 №790/ІПК/99-00-04-01-03: якщо під час митного оформлення належну підприємству когенераційну установку на базі газового двигун-генератора було задекларовано за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, то на зазначене джерело забруднення поширюється дія норми п. 46 підрозд. 5 розділу ХХ ПКУ, і в підприємства не виникатимуть податкові зобов’язання з екологічного податку, а раніше задекларовані податкові зобов’язання підлягають коригуванню.
Позаяк електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, тимчасово не належать до стаціонарних джерел забруднення, на них не потрібно отримувати дозвіл на викиди, передбачений у Законі «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 №2707.
Відповідно до п. 1-2 розділу IX Закону №2707, тимчасово, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, дозволяється експлуатація генераторів, систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, крім випадків, якщо вони є невід’ємною частиною об’єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24 лютого 2022 року. Стосовно таких об’єктів податківці консультують, що суб’єктові господарювання не потрібно повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП про паливний генератор, який експлуатує за адресами розташування власних або орендованих приміщень юрособа, стосовно яких подано повідомлення за ф. №20-ОПП (див. консультацію ДПСУ в ЗІР, підкатегорія 116.11).
Нові пільги плануються для ТОТ
На сайті Мінекономіки 5 червня 2024 оприлюднено проєкт постанови КМУ, яким пропонується дозволити тим СГ, які провадять діяльність на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіях, на яких можливі бойові дії, та окупованих територіях, визначених наказом Мінреінтеграції, зберігати пальне для генераторів обсягом, що не перевищує 10 000 літрів на кожному об’єкті, забезпеченому генератором, без отримання дозвільних документів. Зберігання пального обсягом, що перевищує 10 000 літрів на кожному об’єкті, забезпеченому генератором, здійснюється на підставі безоплатного подання до територіальних органів ДПС декларації про провадження господарської діяльності зі зберігання пального.
Скільки пального можна зберігати біля генератора?
У ст. 18 Закону №481 визначено кілька тимчасових положень щодо зберігання пального для генераторів. А саме: на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
— СГ має право зберігати пальне для генератора обсягом до 2 000 літрів на кожному об’єкті, забезпеченому генератором, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
— зберігати пальне для генератора обсягом понад 2 000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений генератором, можна тільки на підставі безоплатного подання до територіальних органів ДПС декларації про провадження господарської діяльності зі зберігання пального.
У цій декларації зазначають відомості про:
— СГ-юрособу — організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юрособи або його уповноваженого представника;
— СГ-ФОПа — прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), РНОКПП або серія (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України), місце проживання, контактний номер телефону, адреса електронної пошти);
— загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація може бути подана у довільній формі за вибором СГ нарочним, поштою або в електронному вигляді, у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправляння електрогенераторної установки обсягом понад 2 000 літрів на кожному об’єкті, забезпеченому електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів ДПС. Якщо у період дії воєнного стану на території України та протягом 30-денного строку з дня його припинення або скасування контролюючий орган виявить факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2 000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена ст. 17 Закону №481 за здійснення зберігання пального без ліцензії. За зберігання пального без наявності ліцензії передбачено штраф у сумі 500 000 грн.
Чи можна пальним для генератора заправити автомобіль?
На практиці буває так, що СГ придбав пальне для генератора, але потім стало зрозуміло, що придбано занадто багато пального і є ризик того, що воно не буде використане повністю на роботу генератора. Тоді виникають думки про те, що цим пальним можна заправити автомобілі, які СГ використовує у своїй діяльності.
Але зробити це можна тільки після отримання ліцензії на зберігання пального для власних потреб. Без ліцензії можна зберігати лише пальне, призначене для заправляння генератора, та й то тимчасово. Якщо ж пальне буде переспрямовано для інших потреб, зокрема для заправляння автомобілів, то наведена пільга на такі випадки не поширюється і на таке зберігання треба отримати ліцензію.
Облік витрат на роботу генераторів та зарядних станцій
Паливо для генератора придбавають так само, як і для автомобіля, зокрема його можна придбавати на АЗС за різними схемами.
Законодавство не встановлює обов’язку розробляти норми витрат палива та мастильних матеріалів для генератора, тож це можна зробити з власної ініціативи. Інформацію про витрати палива можна взяти з документації на генератор або визначити норму витрати палива шляхом хронометражу та вимірювання. В останньому випадку результати такого вимірювання фіксують в акті, який складає комісія, що здійснила хронометраж та вимірювання. Списання фактично використаного палива можна оформити актом списання пального на роботу генератора виходячи з часу його роботи та норми витрат палива. Можна також складати зведений первинний документ на тиждень чи на місяць.
Облік палива для роботи генератора можна здійснювати за такою схемою:
Д-т 203/склад К-т 372 або 631 — придбання палива для генератора через підзвітну особу або безпосередньо у постачальника;
Д-т 641/ПДВ К-т 372 або 631 — податковий кредит за наявності чека на суму до 240 грн з ПДВ (за день) або зареєстрованої ПН на будь-яку суму;
Д-т 203/генератор К-т 203/склад — заправлення генератора паливом;
Д-т 23, 91, 92, 93, 949 К-т 203/генератор — списання використаного палива згідно з актом списання палива.
Чи треба подавати ф. №20-ОПП?
Чи потрібно СГ подавати повідомлення за ф. №20-ОПП з інформацією про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються у приміщеннях (власних або орендованих), про які вже подавалось повідомлення за формою №20-ОПП?
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі — Порядок №1588). Об’єктами оподаткування й об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Під час надання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП (далі — повідомлення за ф. №20-ОПП) застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування, відповідно до норм розд. VIII Порядку №1588. Отже, якщо юрособа перебуває на обліку у контролюючому органі за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням приміщення (власного або орендованого), про яке вже подавалося повідомлення за ф. №20-ОПП, застосовується принцип укрупнення інформації про об’єкт оподаткування. Таким чином, суб’єкту господарювання повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юрособи, стосовно яких подавалося повідомлення за ф. №20-ОПП, не потрібно.
ЗІР, підкатегорія 116.11
Зарядна станція палива не потребує, проте її потрібно заряджати від електромережі. Звісно, таке заряджання збільшує витрати електроенергії. На практиці може бути складно відокремити кількість електроенергії, витраченої на заряджання станції, і тоді немає сенсу змінювати порядок обліку електроенергії, прийнятий на підприємстві.
Наприклад, підприємство має в одній будівлі офіс та магазин з одним спільним лічильником електроенергії. За результатами підрахунку потужності електроприладів в офісі та магазині було умовно прийнято, що офіс витрачає в середньому 60% електроенергії, а магазин — 40%, і таким чином розподілялися витрати на електроенергію між 92 та 93 рахунком.
Було вирішено для офісу придбати генератор, а для магазину — зарядну станцію і змінити пропорцію розподілу електроенергії між офісом та магазином на 55% і 45% відповідно. Але, якщо для підприємства це не істотно, порядку розподілу електроенергії можна не змінювати.
Витрати на роботу генератора та зарядної станції (паливо, електроенергія, ремонт тощо) зменшують фінрезультат за загальними правилами бухобліку. Коригувань фінрезультату для цієї ситуації не передбачено.