Додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці надається працівнику згідно зі ст. 74 КЗпП та ст. 7 Закону про відпустки.
Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. До розрахунку часу, що дає право працівникові на додаткову відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці не менше ніж половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад. В описаному випадку працівник має право на 7 к. д. додаткової відпустки.
Така щорічна додаткова відпустка надається понад щорічну основну відпустку. За бажанням працівника щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці можна надавати одночасно зі щорічною основною відпусткою.
Жодних відмінностей в обчисленні відпусткових для додаткової відпустки від щорічної основної відпустки Порядок №100 не містить.
Підрахунок набутих календарних днів відображають в особовій картці (форма №П-2) працівника окремо за кожною відпусткою.
Якщо працівник за своїм бажанням бере одночасно основну щорічну та додаткову відпустки, то розділяти їх під час обчислення відпусткових не потрібно. А в додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ їх відображатимуть також однією сумою за КТН «10» у графі 09.
Якщо ж працівник братиме окремо спочатку основну щорічну відпустку, потім вийде на роботу, а згодом візьме додаткову відпустку, то під час обчислення відпусткових їх потрібно розділити. Отже, у додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ кожну з цих відпусток буде відображено в місяці її нарахування за КТН «10» у графі 09.