Особливості визнання доходів у бухгалтерському обліку
У бухгалтерському обліку на кожну дату балансу підприємство має визнавати доходи і витрати від виконаних робіт. Докладно про це ми написали в «ДК» №19/2024.
Таким чином, з погляду бухгалтерського обліку на кожну дату балансу, незалежно від того, складало підприємство акти виконаних робіт чи ні, воно зобов’язане визнавати доходи і списувати витрати.
Дата балансу — це дата, на яку складено баланс підприємства (п. 3 НП(С)БО 6). Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.
Тобто, якщо в наведеній ситуації підприємство складає фінзвітність поквартально, воно у будь-якому разі, незалежно від того, складалися акти чи ні, має визнавати доходи станом на 30.06.2024, 30.09.2024 і на дату повного закриття робіт актом (01.12.2024).
Але всі записи у бухгалтерському обліку роблять на підставі первинних документів. Тож і визнання доходів та списання витрат має підтверджуватися первинним документом. Наприклад, це може бути бухгалтерська довідка чи внутрішній акт тощо.
Якщо ж підприємство в описаній ситуації складає фінзвітність лише раз на рік, воно має відобразити доходи і витрати від виконаних робіт тільки на дату складання акта (01.12.2024).
На яку дату виникає ПЗ з ПДВ при виконанні робіт?
Датою виникнення ПЗ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п. 187.1 ПКУ):
а) дата отримання коштів від покупця/замовника;
б) для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Тож якщо протягом виконання договору підприємство спершу отримує кошти, то на дату отримання коштів, як дату першої події, нараховується ПЗ з ПДВ.
Якщо ж підприємство отримає кошти вже після підписання акта, то датою виникнення ПЗ з ПДВ буде дата складання (оформлення) такого акта. За умовами запитання акт складають наприкінці виконання всіх робіт. Тож саме у цей момент і нараховують ПЗ з ПДВ.
Причому якщо підприємство складає фінзвітність щоквартально і визнаватиме у бухгалтерському обліку доходи від виконаних робіт і списуватиме витрати також на кінець кожного кварталу, а акт із замовником складатиме тільки після виконання всіх робіт, то, на наш погляд, немає підстав для нарахування ПЗ з ПДВ на кожну дату балансу, якщо немає складеного акта із замовником, тому що на такі дати балансу документ про постачання послуг не оформляли.
Але думка податкової служби з цього питання нам невідома. Наприклад, податкова служба може трактувати норму п. 187.1 ПКУ таким чином, що документ, який засвідчує постачання послуг, — це будь-який первинний документ, складений підприємством, навіть бухгалтерська довідка або внутрішній акт, складені для визнання доходу та витрат за часткою виконаних робіт, а не обов’язково двосторонній акт, підписаний із замовником.
Тож для уникнення непорозумінь може бути доречно отримати індивідуальну податкову консультацію.
Чи зобов’язане підприємство складати акти виконаних робіт щомісяця?
В описаній ситуації йдеться про договір підряду. Регулюються такі договори нормами ст. 837 — 864 ЦКУ.
Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦКУ).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦКУ).
Замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦКУ).
Якщо договором підряду не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково (ч. 1 ст. 854 ЦКУ).
Тобто за нормами ЦКУ приймання-передача робіт здійснюється відповідно до договору підряду. Це означає: якщо сторони встановили у договорі процес приймання-передачі і складання акта наприкінці виконання всіх робіт, то саме так і має бути.
Жодним нормативним документом не встановлено, що акт має складатися щомісяця чи в інший строк.
На наш погляд, якщо підприємство складає фінзвітність поквартально, то для уникнення непорозумінь із податковою службою може бути доречно складати акти із замовником хоча б на кінець кожного кварталу, щоб на таку дату нараховувати і ПЗ з ПДВ.