Облік витрат на миття транспортних засобів

Що сказано в НП(С)БО 7

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) й одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включають до складу витрат (п. 15 НП(С)БО 7).

Цілком очевидно, що витрати з миття транспортних засобів підтримують об’єкти ОЗ (транспортні засоби) в робочому стані. Тому такі витрати включають до складу витрат. Зокрема, до складу витрат залежно від призначення ОЗ.

Наприклад, витрати на утримання ОЗ, в тому числі орендованих:

— загальновиробничого призначення відносять до загальновиробничих витрат (рах. 91) (пп. 15.4 НП(С)БО 16);

— загальногосподарського призначення — до складу адмінвитрат (рах. 92) (п. 18 НП(С)БО 16);

— пов’язаних зі збутом — до витрат на збут (рах. 93) (п. 19 НП(С)БО 16).

Про миття транспорту в нормативних документах

Щодо автомобільного транспорту думка про «підтримувальний» характер витрат із миття підтверджується нормою п. 3.5 Положення №102, де сказано, що прибирально-мийні роботи виконуються за потребою, але обов’язково перед технічним обслуговуванням чи ремонтом. Обробляють кузови автомобілів спеціального призначення відповідно до вимог та інструкцій на перевезення певного виду вантажів.

Транспортні засоби та/або контейнери, що використовуються для перевезення харчових продуктів, мають бути чистими, утримуватися у належному стані, що забезпечує захист харчових продуктів від забруднення (п. 1 ч. 1 ст. 44 Закону №771).

Вимоги до прибирання автомобільних транспортних засобів містять Правила №363:

— після вивантаження вантажу з контейнера вантажоодержувач повинен очистити контейнер від залишків вантажу, а у потрібних випадках провести промивку і дезінфекцію контейнера (п. 17.22);

— рухомий склад, що надається Перевізниками для перевезень фруктів, ягід, винограду і баштанних культур, має бути чистим, без зайвих запахів, а з бортовою платформою також забезпечений брезентом і вірьовками (пп. 19.4.3);

— дозволяється перевозити здорову деревину в автомобілях, на яких перед цим перевозився заражений грибками ліс, тільки за умови ретельного очищення кузова автомобіля від гамузу та сміття і дезінфекції його розчином антисептика, яку виконує Замовник (пп. 20.1.7);

— перевізники повинні надавати для перевезення медикаментів чисті автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою, забезпечені брезентом і вірьовками, чи автомобілі-фургони (пп. 24.2.6) тощо.

Натомість вимоги до прибирання пасажирських залізничних вагонів наведені в ДСП 7.7.2.015-99: до зовнішнього — у п. 2.3 , до внутрішнього — у п. 2.7.

Вимоги до зовнішнього прибирання пасажирських залізничних вагонів

Зовнішнє прибирання вагонів проводиться після кожного рейсу і включає в собі помивку кузова і ходових частин, миття шибок, перехідних площадок, очистку та миття сходинок, вологе протирання поручнів, що виконується вагономийними машинами із замкнутим циклом водопостачання в пунктах формування поїздів, а при відсутності миючих машин — спеціально виділеними для таких цілей працівниками.

Пункт 2.3 ДСП 7.7.2.015-99

Ми навели окремі витяги з нормативних документів щодо миття різних транспортних засобів, аби показати обов’язковий характер таких витрат.

Варіанти миття транспортних засобів

Підприємство може користуватися послугами мийки стороннього суб’єкта господарювання. Наприклад, щодня авто заїжджає на автомийку, водій сплачує готівкою чи карткою, відтак підприємство відшкодовує ці витрати працівникові у порядку використання коштів, використаних на господарські потреби.

Приклад 1 Водій авто, яке належить підприємству і використовується для адміністративних потреб, скористався послугами сторонньої автомийки, сплативши за послуги 200 грн, без ПДВ, і отримавши чек РРО. Водій відзвітував про понесені витрати, надавши авансовий звіт і долучивши чек РРО. Підприємство відшкодувало водієві кошти, перерахувавши на його банківський рахунок. Бухгалтерські проведення за даними прикладу 1 див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Бухоблік миття автомобіля на сторонній мийці

Підприємство може мати окремий цех, підрозділ, відділ, який займається миттям транспорту. У такому разі собівартість роботи такого підрозділу списують до складу витрат залежно від призначення ТЗ, які миються.

Приклад 2 Автопідприємство має на балансі підрозділ, який займається миттям автомобілів. Витрати такого підрозділу обліковують на рахунку 91, а наприкінці місяця розподіляють на виробничу собівартість автопослуг, наданих протягом місяця. Витрати такого підрозділу протягом місяця становлять 60 000 грн (вартість використаної води, мийних засобів, амортизація обладнання, зарплата з нарахуваннями працівника). Бухгалтерські проведення за даними прикладу 2 див. у таблиці 2.

Таблиця 2

Бухоблік миття автомобілів у власному мийному цеху АТП

Ще варіант — підприємство закуповує мінімийку, яка коштує кілька тисяч гривень — дві, п’ять, десять, п’ятнадцять тощо. З погляду бухгалтерського обліку обладнання мінімийки відносять до ОЗ чи МНМА. Мінімийкою користується водій транспортного засобу, який самостійно виконує миття.

Для миття транспортних засобів можуть закуповувати шампуні, інші засоби для чищення.

Амортизація мінімийки, вартість засобів для чищення списують до складу витрат залежно від призначення транспортних засобів, які миються.

Приклад 3 Підприємство придбало мінімийку вартістю 6 000 грн, у т. ч. ПДВ — 1 000 грн. Мінімийка зарахована до складу МНМА, згідно з обліковою політикою нарахована амортизація 100%. Мінімийку використовуватимуть для миття автомобілів, які розвозитимуть продукцію підприємства покупцям. Таким чином, амортизація та інші витрати з миття відносять до витрат на збут. Водночас підприємство закупило засоби для миття на суму 18 000 грн, у т. ч. ПДВ — 3 000 грн. Протягом місяця використано засобів на 4 000 грн.

Бухгалтерські проведення за даними прикладу 3 див. у таблиці 3.

Таблиця 3

Бухоблік миття автомобіля з допомогою спеціально придбаної мінімийки

Оподаткування

Податок на прибуток

У бухобліку, як зазначено вище, вартість витрат з миття, прибирання ТЗ списують до складу витрат, зменшуючи таким чином фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Податкові різниці для таких витрат не передбачені.

Податок на додану вартість

Наприклад, в ІПК ГУ ДФС у Житомирській області від 08.02.2019 №450/ІПК/06-30-12-01-19 зазначалося, що платник ПДВ у загальному порядку має право відобразити податковий кредит щодо отриманих послуг із проведення прибирально-мийних робіт автотранспорту. Звісно, за умови що такі послуги придбаваються з ПДВ. Але якщо ці послуги призначені для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є госпдіяльністю платника податку, потрібно нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Далі в цій ІПК податкова служба висновує: якщо вартість зазначених послуг включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визнають такими, що призначаються для використання/використані в госпдіяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 ПКУ, не здійснюють.

Таке формулювання звучить досить двозначно. Про яке включення до вартості товарів/послуг ідеться, незрозуміло. Та й на підставі якої норми ПКУ зроблено такий висновок?

Наприклад, якщо припустити, що включення до вартості товарів/послуг — це включення до собівартості таких товарів/послуг, то до такої собівартості не включаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати тощо. Невже це означає, що всі подібні витрати є негосподарськими і на всі ці витрати, які придбані з ПДВ, потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ?

Звісно, що ні. Всі зазначені витрати здебільшого пов’язані з госпдіяльністю платника ПДВ. Якщо ж якісь із них справді не пов’язані з господарською діяльністю платника податку, на них доведеться нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Наприклад, платник ПДВ має на балансі автотранспорт, який розвозить благодійну допомогу. Такий автотранспорт використовується у діяльності, не пов’язаній з госпдіяльністю. Тому, на наш погляд, на послуги з миття такого авто, придбані з ПДВ, слід нарахувати компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Нормативна база

• Закон №771 — Закон України від 23.12.1997 №771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
• Положення №102 — Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.1998 №102.
• Правила №363 — Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.1997 №363.