14.03.2024 року набрав чинності Закон від 23.02.2024 «Про лобіювання» №3606 (вводиться в дію з 01.01.2025), яким передбачається:
1) діяльність з лобіювання, яка провадиться з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання (суб’єкт правотворчої діяльності та/або суб’єкт правотворчої ініціативи) в комерційних інтересах бенефіціара (іноземна держава, фізична, юридична особа або група таких осіб) або у власних комерційних інтересах особи;
2) лобіювання здійснюється за укладеним договором про надання послуг (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) у сфері суспільних відносин;
3) предметом договору лобіювання може бути нормативно-правовий акт, щодо планування розроблення, розроблення та/або прийняття (видання) якого, внесення змін до якого, втрати чинності (скасування) яким (або утримання від таких дій) суб’єкт лобіювання здійснює вплив (спробу впливу) на суб’єкта правотворчої діяльності та/або ініціативи;
4) не є діяльністю з лобіювання, зокрема, діяльність суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій, діяльність адвокатів, а також вплив (спроба впливу) на суб’єктів владних повноважень з метою ухвалення або утримання від ухвалення ними правових актів, що не містять норм права;
5) ключовими принципами лобіювання є прозорість та підзвітність, для забезпечення яких запроваджується Реєстр прозорості з відображенням у ньому інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність (складається та подається кожного півріччя — до 31.07 звітного року та 31.01 року, наступного за звітним, включно);
Що дає Реєстр прозорості?
Реєстрація в Реєстрі прозорості є необхідною умовою для набуття особою статусу суб’єкта лобіювання. Вчинення адміністративного правопорушення може мати наслідком зупинення чи припинення статусу суб’єкта лобіювання з внесенням такої інформації до Реєстру, що безпосередньо впливатиме на виконання укладених договорів про надання послуг лобіювання.
Відомості, що містяться у Реєстрі прозорості, є загальнодоступними. Порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості визначається Положенням про Реєстр прозорості, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
6) моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання та ведення самого Реєстру прозорості здійснює НАЗК;
7) при поданні законопроєктів до ВРУ додатково поряд із пояснювальною запискою та іншою обов’язковою інформацією можуть бути додані й відомості про аналітичні матеріали суб’єктів лобіювання.
Важливо! Наразі лобіювання не регулюється законодавством у сфері державного фінмоніторингу. Водночас джерелом фінансування лобіювання не можуть бути кошти й інші засоби, отримані від юросіб, пов’язаних із державою-агресором, або від іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України, юросіб та інших організацій, які повністю фінансуються такою державою, зареєстровані або перебувають у такій державі, а також кошти державного й місцевих бюджетів.
Що ж таке лобіювання?
Закон №3606 не містить обмежень щодо виключного провадження діяльності з лобіювання, що вказує на можливість провадження такої діяльності поряд з іншими КВЕДами.
Водночас Закон прямо визначає вид договорів, предметом яких є послуги з лобіювання власного інтересу самого суб’єкта лобіювання або комерційного інтересу бенефіціара. На такі договори поширюються загальні положення про договори послуг (ст. 901 — 907 ЦКУ) з особливістю змісту таких договорів за ст. 9 Закону №3606.
Такі договори повинні мати на меті отримання комерційного інтересу у вигляді коштів чи іншого майна, особистих переваг, пільг, інших вигід матеріального чи нематеріального характеру, які особа отримає чи може отримати у межах провадження господарської діяльності завдяки ухваленню нормативно-правового акта, внесення змін до чинного або втрати чинності (скасування) нормативно-правового акта.
Отже, лобіювання — це саме законотворча діяльність в інтересах бізнесу. Лобіювання не є й не може бути частиною оскарження рішень, які ухвалюються контролюючими органами, що здійснюють повноваження у сфері контрольно-перевіряльної роботи, та не замінюють процедуру адміністративного оскарження.
Кому потрібне лобіювання?
Яскравим прикладом «лобіювання» є запровадження «Дія Сіті» — в інтересах групи юросіб, які надають послуги у галузі ІТ.
Утім, лобіювання може стосуватися й інших сфер життя, зокрема дозвільної системи чи ліцензійної діяльності як на період дії воєнного стану, так і на певний час після його припинення/скасування.
Лобіювання може здійснюватися і в інтересах іноземної держави, яка планує інвестувати кошти у певну галузь діяльності чи сферу життя України. Наприклад, спрощення отримання громадянства або отримання подвійного громадянства для громадян окремих держав.
Отже, фактично йдеться про співавторство суб’єктів лобіювання (їх бенефіціарів, бізнес-асоціацій, громадських та інших організацій тощо) у сфері законодавчої та правотворчої ініціативи.
Загалом подібних прикладів можна наводити багато, але головне — наскільки той чи інший документ буде підтриманий суб’єктами законодавчої ініціативи та ВРУ, від яких залежать і строки лобіювання.
Водночас це дає можливість бізнесу активно просувати різні законодавчі ініціативи для пошуку балансу між інтересами бізнесу, держави та суспільства. Тим більше що законодавчо дозволена і визначена діяльність із лобіювання певних інтересів надає можливість брати участь у всіх етапах обговорення законопроєкту, отримання експертних висновків щодо його впровадження, внесення правок тощо.
Відповідальність суб’єктів лобіювання
Проте якщо правила лобіювання порушувати, то провадити таку діяльність можуть і заборонити. З 01.01.2025 до адміністративних стягнень за ст. 24 КУпАП належить і заборона лобіювання.
Так, запроваджено відповідальність за незаконне здійснення лобіювання (ст. 188-46-1 КУпАП), зокрема особою, яка не отримала статусу суб’єкта лобіювання, або особою, статус суб’єкта лобіювання якої припинений або зупинений. Відповідальність за такі правопорушення — штраф від 850 грн до 1 700 грн, за повторне вчинення штраф сягатиме 3 400 — 8 500 грн. А от за здійснення лобіювання особою, яка при набутті статусу суб’єкта лобіювання не повідомила про наявність обставин, що унеможливлюють перебування такої особи суб’єктом лобіювання (ч. 4 ст. 10 Закону №3606) — штраф від 8 500 грн до 17 000 грн.
Інші порушення законодавства у галузі лобіювання передбачені у ст. 188-46-2 КУпАП, зокрема:
— неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб’єктом лобіювання до Реєстру прозорості — штраф від 850 до 1 700 грн застосовується до фізосіб та керівників юросіб, зареєстрованих як суб’єкти лобіювання;
— порушення встановлених законом обмежень щодо предмета лобіювання або здійснення лобіювання в комерційних інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром, чи на замовлення особи, яка не може бути клієнтом, або фінансування лобіювання за кошти (засоби), які не можуть бути джерелом фінансування лобіювання, — штраф від 17 000 грн до 34 000 грн застосовується до фізосіб та керівників юросіб, зареєстрованих як суб’єкти лобіювання.
Складати протоколи про адміністративні правопорушення за обома наведеними вище статтями мають право уповноважені посадові особи НАЗК. А ось розглядати справи та застосовувати стягнення будуть суди.
При цьому сама постанова суду про накладення адмінстягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання у триденний строк з дня набрання нею законної сили надсилається НАЗК для внесення до Реєстру прозорості запису про зупинення статусу суб’єкта лобіювання.