Як повідомити, що ФОП помер?
Це можуть зробити родичі померлого. Розгляньмо варіанти подання заяви через «Дію» та через ЦНАП або нотаріуса.
Припинення ФОПа через «Дію». Відразу зауважимо, що через «Дію» подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника. Скласти заяву про припинення можна, зокрема, заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті.
Проте через Портал «Дія» можливе лише припинення ФОПа за власним рішенням — при цьому заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності формується в автоматичному режимі.
Якщо припинення відбувається у зв’язку зі смертю ФОПа, то спадкоємці, родичі тощо повинні звернутися до ЦНАПів або нотаріусів, які мають право на здійснення держреєстрації та мають доступ до ЄДР, з поданням копії свідоцтва про смерть фізособи.
Припинення ФОПа через ЦНАП або нотаріуса. Тут важливо пам’ятати про кілька моментів.
1. В ЄДР містяться, зокрема, відомості про смерть фізособи-підприємця (п. 22 ч. 3 ст. 9 Закону про держреєстрацію).
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону про держреєстрацію для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОПа потрібно подати такі документи:
— заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;
— копію свідоцтва про смерть фізичної особи — у разі держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця у зв’язку з її смертю. Відповідну копію свідоцтва про смерть не подають, якщо відомості про смерть фізособи містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
2. Знімають з обліку ФОПів як платників податків у контролюючих органах у порядку, встановленому у п. 11.18 Порядку №1588.
Підставою для зняття ФОПа з обліку у відповідному контролюючому органі є саме відомості з ЄДР про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОПа у разі його смерті.
Дата зняття з обліку підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.
Надалі дані про зняття з обліку ФОПа передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР із зазначенням дати й номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платника податків знято з обліку.
Аналогічні положення містяться у пп. 67.1.2 ПКУ, де передбачено, що підставами для зняття з обліку в контролюючих органах ФОПів є внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОПа, у т. ч. у зв’язку зі смертю.
3. Якщо спадкоємці не мають можливості звернутися до державного реєстратора, то на вимогу пп. 8 п. 11.18 Порядку №1588 зняти з обліку померлого ФОПа як платника податків можна і шляхом подання спадкоємцем безпосередньо до податкового органу копії свідоцтва про смерть фізособи, яка зареєстрована підприємцем, і стосовно такого підприємця до ЄДР не внесено запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності померлого ФОПа.
У такому разі контролюючий орган вже самостійно надсилає державному реєстратору копію свідоцтва про смерть ФОПа для вжиття заходів, визначених Законом про держреєстрацію.
Таким чином, припинити ФОПа у зв’язку зі смертю можна як через державного реєстратора, так і через сам податковий орган.
Як підтвердити смерть ФОПа його контрагентам?
Звісно, контрагентів такого ФОПа цікавить питання подальших договірних відносин, зокрема як бути, якщо ФОП отримав товар, проте не сплатив за нього коштів?
Так, якщо ФОП помер, то чи може контрагент-кредитор списати таку заборгованість і коли? І які будуть податкові наслідки?
Нагадаємо, що до безнадійної згідно з ознаками, встановленими пп. 14.1.11 ПКУ, може бути віднесено, зокрема, таку заборгованість, як прострочена заборгованість померлої фізособи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення.
Аналогічну норму прописано у пп. 101.2.2 ПКУ, де передбачено, що під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг фізособи, яка померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернене стягнення згідно із законом.
У бухобліку списанню з балансу підлягає та дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість, що вона не буде погашена. При цьому списують її за рахунок резерву сумнівних боргів, а в разі його недостатності (або відсутності) — на витрати періоду (субрахунок 944). Про створення та використання такого резерву ми докладно розповіли у статтях «Резерв сумнівних боргів: облік та оподаткування» в «ДК» №14/2019 і «Резерв сумнівних боргів щодо покупців із ТОТ» у «ДК» №3/2023.
«ДК» писав
В обліку створення резерву сумнівних боргів відображають за проведенням: Д-т 944 К-т 38, а списання безнадійної заборгованості за рахунок такого резерву – проведенням Д-т 38 К-т рахунку, на якому обліковують дебіторську заборгованість (36, 37 тощо). Якщо ж суми створеного резерву недостатньо для списання дебіторської заборгованості, то списання безнадійної дебіторської заборгованості відображають проведенням Д-т 944 К-т рахунку, на якому обліковують дебіторську заборгованість.
Крім того, незалежно від джерела списання суму списаної дебіторської заборгованості слід ще відобразити за дебетом позабалансового субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Її слід обліковувати на цьому субрахунку не менше ніж три роки з дати списання. І в момент закінчення цього строку або в момент повернення боргу покупцем щодо раніше списаного боргу потрібно буде відобразити ці суми за кредитом субрахунку 071. Така необхідність випливає із невірогідності повернення списаного боргу протягом строку давності.
«ДК» №14/2019
Отже, коли ми кажемо про заборгованість померлого ФОПа перед кредиторами, то:
1) така заборгованість має бути у межах строків позовної давності (з урахуванням вимог ЦКУ та договору) на момент смерті;
2) кредитору варто перевірити, чи немає у померлого ФОПа спадкового майна.
Звісно, така перевірка, про яку ми згадали, — це не лише отримання свідоцтва про смерть. Хоча і цей документ контрагенти отримують нечасто. Переважно інформацію про смерть ФОПа кредитори дізнаються з відкритих даних ЄДР чи за даними податкових органів (в електронному кабінеті).
Утім, саме у свідоцтві про право на спадщину, як правило, зазначено перелік майна, яке було успадковане та яке може бути джерелом розрахунків за боргами померлого ФОПа. Адже до складу спадщини входять усі права й обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
За загальним правилом, зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним із його особою й у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою (ст. 608 ЦКУ) і такі зобов’язання не входять до складу спадщини (п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦКУ).
Але на той випадок, коли кредитор не мав змоги вчасно дізнатися про смерть ФОПа, норми ЦКУ вказують на його дії щодо визнання заборгованості такого ФОПа безнадійною з дотриманням відповідних строків звернення до спадкоємців.
Який строк для пред’явлення вимог кредиторами?
Приписи ст. 1281 ЦКУ передбачають такий порядок дії кредитора та спадкоємців, а саме:
1) спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Важливо! Обов’язок погасити борг поширюється на спадкоємця тільки у межах отриманого спадкового майна;
2) кредитор має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Важливо! Дата одержання свідоцтва про право на спадщину — це офіційно отримане поштове відправлення з повідомленням про вручення;
3) якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Важливо! Закон не встановлює, на нашу думку, обов’язкової вимоги щодо розшуку кредитором спадкодавців чи вчинення інших дій, які б вказували на спробу кредитора дізнатися про відкриття спадщини чи отримання свідоцтва про право на спадщину. Але це не виключає права кредитора у будь-який спосіб дізнатися про одну із зазначених дій (відкриття спадщини чи отримання свідоцтва);
4) кредитор, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені вище, позбавляється права такої вимоги.
Нагадаємо, що у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений ЦКУ, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Втім, згадані вище шість місяців для пред’явлення вимог кредитором спадкоємцям не зупинені ані на період дії карантину, ані на період дії воєнного стану.
Річ у тім, що обов’язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора застосовується у разі дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦКУ щодо строків пред’явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (не можуть бути продовжені за жодних підстав. — Ред.), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Пропустив строк — все
...суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки кредитор спадкодавця... був обізнаний про смерть позичальника ... та у визначений статтею 1281 ЦКУ строк не пред’явив до спадкоємця позичальника, який прийняв спадщину, вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором, що позбавляє кредитора права такої вимоги за основним і, як наслідок, додатковим зобов’язаннями, а також є підставою для припинення таких зобов’язань.
Постанова ВС від 02.02.2023 у справі №569/2672/21
Таким чином, установлені ст. 1281 ЦКУ строки — це строки, у межах яких кредитор, провадячи власні активні дії, може реалізувати своє право вимоги до спадкоємців, а не є строком позовної давності.
Поняття «строк пред’явлення кредитором вимог до спадкоємців» не є тотожним поняттю «позовна давність». Ці строки є різними. Закінчення першого має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його права вимагати сплатити борг), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Закінчення строків пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов’язаннями, а також припинення таких зобов’язань.
Натомість закінчення позовної давності не унеможливлює наявності у кредитора права вимоги у майбутньому.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588.