• Посилання скопійовано

Вихідна допомога: розрахунок з 12 вересня

Як розраховувати вихідну допомогу з 12.09.2023, якщо вона визначена в розмірі середньої зарплати: за 2 чи 12 місяців?

З 12 вересня 2023 року до Порядку №1001 було внесено зміни, зокрема щодо розрахунку виплат за два місяці. Але тільки щодо матдопомоги. Решта виплат, що обчислюються з доходу за два місяці, включаючи і вихідну допомогу при звільненні, залишилися незмінними.

Тож середню заробітну плату (СЗП) для розрахунку вихідної допомоги при звільненні обчислюють виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, СЗП обчислюють виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. А якщо у працівника немає розрахункового періоду, СЗП обчислюють відповідно до абзаців 3 — 5 п. 4 Порядку №100 (п. 2 Порядку №100).

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, її обчислюють шляхом множення СЗП, розрахованої з двох місяців, на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 3 п. 8 Порядку №100).

Середньоденний заробіток визначають діленням нарахованої зарплати на фактично відпрацьовані дні за 2 місяці (зазвичай це місяці перед звільненням).

Середньомісячну кількість робочих днів визначають діленням на 2 кількості робочих днів за два місяці до звільнення працівника згідно з графіком роботи підприємства (абз. 4 п. 8 Порядку №100).

Виплати, які включаються до розрахунку СЗП, визначено п. 3 Порядку №100, а які не включаються, — п. 4 Порядку №100.

Приклад Працівника звільняють за скороченням з 10.10.2023. Зарплата за серпень та вересень — по 7 000,00 грн щомісяця, доплат і премій не було, відпрацьовано всі дні у розрахунковому періоді.

фактична зарплата за два місяці — 14 000,00 грн (7 000,00 грн + 7 000,00 грн);

фактична кількість відпрацьованих днів за попередні два місяці — 44 р. д. (23 р. д. + 21 р. д.);

середньоденна зарплата — 318,18 грн (14 000,00 грн : 44 р. д.);

Розмір вихідної допомоги — 6 999,96 грн ((318,18 грн х 44 р. д.) : 2). Якщо не округлювати середньоденну зарплату, результат дорівнюватиме точно 7 000,00 грн: (7 000 + 7 000) : 44 х 44 : 2 = 7 000 грн.

Згідно з п. 4 розділу І Переліку №11702, вихідна допомога входить до виплат, на які ЄСВ не нараховують, бо вона не є складовою зарплати (п. 3.8 Інструкції №53). Відповідно в додатку 1 не відображають.

1 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

2 Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 №1170.

3 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5.

А от ПДФО та ВЗ потрібно утримати, бо вихідну допомогу включають до оподатковуваного доходу як інші доходи (пп. 164.2.20 ПКУ). Отже, вихідну допомогу (без застосування ПСП, бо це не зарплата!) слід відобразити у додатку 4ДФ за ознакою доходу «127».

Нагадаємо: не допускаються відрахування з вихідної допомоги (ст. 129 КЗпП). Якщо працівник, якому виплачується вихідна допомога при звільненні, має заборгованість перед підприємством, то з такої суми утримання забороняються. Тож вона має бути виплачена рівно у тій сумі, в якій нарахована, після утримання з неї ПДФО та ВЗ.

Автор: Щербина Світлана

До змісту номеру