Якщо певний об’єкт ОЗ уключає частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу, та іншу частину, що є операційною нерухомістю, і ці частини можуть бути продані окремо (або окремо надані в оренду за договором про фінансову оренду), то ці частини відображають як окремі інвентарні об’єкти (п. 6 НП(С)БО 32). Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, об’єкт основних засобів визнають інвестиційною нерухомістю за умови її використання переважно з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу.
За наявності ознак, за яких об’єкт основних засобів може бути віднесений і до операційної нерухомості, і до інвестиційної нерухомості, підприємство розробляє критерії щодо їх розмежування.
Тобто поділ на дві частини слід відображати тоді, коли є можливість продати ці частини окремо. Це уможливлюється на дату держреєстрації. Тому, на наш погляд, поділ слід відобразити на дату держреєстрації.
Оформити поділ можна актом часткової ліквідації ОЗ чи актом поділу ОЗ на частини, форму якого підприємство розробляє самостійно.
Якщо підприємство нараховує амортизацію на об’єкт, який виміряються за документами у кв. м, на наш погляд, первісну вартість і амортизацію за загальним правилом потрібно розподілити пропорційно до площі нерухомості. Хоча на практиці може бути застосований й інший принцип поділу. Наприклад, можна провести оцінку кожної частини, тоді розподіл провадять пропорційно до оцінки кожної частини. Детальніше про особливості поділу (розукомплектації ОЗ) ми писали в статті «Розкомплектація ОЗ: як показати в обліку», «ДК» №11/2021.
Приклад На балансі підприємства у складі ОЗ значиться об’єкт нежитлової нерухомості площею 209,9 кв. м, первісною вартістю 1 000 000 грн, нарахованим зносом — 300 000 грн. Об’єкт поділено на дві частини: 154,9 кв. м і 55 кв. м. Підприємство вирішило розподілити первісну вартість і суму нарахованого зносу пропорційно до площі кожної частини.
Отже, первісна вартість першої частини — 737 970,46 грн (154,9 : 209,9 х 1 000 000); другої — 262 029,54 грн (1 000 000 - 737 970,46).
Нарахований знос першої частини — 221 391,14 грн (154,9 : 209,9 х 300 000). Другої — 78 608,86 грн (300 000 - 221 391,14).
Бухгалтерський облік поділу наведемо у таблиці.
Додаткові умови прикладу: до поділу нерухомість обліковували на субрахунку 103 «Будинки та споруди». За умовами поділу першу частину використовуватимуть для надання в оренду, тож її слід перевести до складу інвестиційної нерухомості (субрахунок 100), а друга частина призначена для продажу, тому її слід списати до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, — відобразити на субрахунку 286.
Таблиця
Бухгалтерський облік поділу об’єкта нерухомості
| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | ||
| Оприбуткування нового об’єкта ОЗ — інвестиційної нерухомості | |||
| Переведено першу частину до складу інвестиційної нерухомості* | 100 | 103 | 737 970,46 |
| Переведення об’єкта ОЗ — нежитлового приміщення до необоротних активів, які утримуються для продажу | |||
| У частині нарахованого зносу | 131 | 103 | 78 608,86 |
| У частині залишкової вартості (262 029,54 - 78 608,86) | 286 | 103 | 183 420,68 |
| * Знос цієї частини й надалі обліковують на субрахунку 131, тобто буде зроблено проведення Д-т 131/Нежитлова будівля К-т 131/Інвестиційна нерухомість на суму такого зносу. | |||