Коротко зазначимо, що ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки передбачає надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін не більше як на 15 календарних днів на рік.
Щоб надати працівникові відпустку більшої тривалості, потрібно користуватися ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки, згідно з якою на період карантину перебування у відпустці без збереження заробітної плати не включається до загального терміну, встановленого частиною першою цієї статті. Проте за цією підставою відпустку без збереження зарплати можна було оформлювати з 12.03.2020 до 30.06.2023 включно — саме стільки тривав карантин.
З 01.07.2023 можна було продовжити надання працівниці відпустки без збереження зарплати на час воєнного стану, яка теж не обмежена терміном (ч. 3 ст. 12 Закону №2136). Взагалі відпустку без збереження зарплати за цією нормою можна надавати працівникам з 15.03.2022 та до дня припинення або скасування воєнного стану.
Тобто тут працівник має визначитися, якою нормою законодавства скористатися для оформлення відпустки без збереження зарплати, а роботодавець — видати на підставі заяви наказ про надання відпустки.
Звернімо увагу на частину ситуації, що розглядається, а саме де:
19.08.2023 — 30.08.2023 — відпустка без збереження зарплати;
з 31.08.2023 — звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП.
Тут працівниця звільняється 31 серпня, а відпустка без збереження зарплати триває до 30 серпня включно. Виходить, що 31 серпня працівниця мала не тільки отримати компенсацію за всі дні невикористаної відпустки та інші належні виплати при звільненні, згідно зі ст. 116 КЗпП, а й відпрацювати цей день та отримати зарплату. Проте можна домовитися і на цей день продовжити відпустку без збереження зарплати.
Читач запитав «ДК»
Ситуація:
23.10.2022 — у працівниці останній день відпустки для догляду за дитиною до 3-х років;
24.10.2022 — 21.11.2022 — відпустка за власний рахунок на підставі ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки;
16.11.2022 — 07.12.2022 — паперовий лікарняний (невиробнича травма) первинний;
07.12.2022 — 21.12.2022 — електронний лікарняний (невиробнича травма) первинний;
11.12.2022 — повідомлено про отримання статусу ВПО;
22.12.2022 — 20.01.2023 — електронний лікарняний (невиробнича травма) подовження;
23.01.2023 — електронний лікарняний (невиробнича травма) первинний + його подовження до 08.03.2023 включно;
16.03.2023 — отримано довідку МСЕК — інвалідність 2-ї групи;
09.03.2023 — 20.05.2023 — відпустка за власний рахунок на підставі ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки;
21.05.2023 — 18.08.2023 — відпустка за власний рахунок на підставі ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки;
19.08.2023 — 30.08.2023 — відпустка за власний рахунок на підставі ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки;
31.08.2023 — звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП.
1. Чи потрібно було повідомляти Фонд захисту осіб з інвалідністю про встановлення інвалідності працівниці, якщо на підприємстві 4 працівники?
2. Працівниця повідомила про паперовий та електронні листки тимчасової непрацездатності із запізненням. Лікарняні не оплачені ні коштом підприємства, ні коштом ФСС і ПФУ. Чи підлягають вони оплаті в цій ситуації?
Повідомлення Фонду захисту осіб з інвалідністю
Позаяк працівниця отримала групу інвалідності вже 2023 року, то роботодавцю інформувати Фонд захисту осіб з інвалідністю не потрібно. Усю необхідну інформацію Фонд дізнається від ПФУ, яку той отримує з поданої роботодавцем єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ, а саме:
— про створення підприємствами робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Позаяк працівниця після отримання інвалідності не стала до роботи, а перебувала у відпустці без збереження зарплати, повідомила про наявну в неї інвалідність під час звільнення, то створювати під неї робочого місця не було потреби, як відповідно і повідомляти ПФУ про новостворене робоче місце для особи з інвалідності;
— необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, які використовують найману працю, згідно з нормативом. Але наголосимо, що норматив працевлаштування осіб з інвалідністю починає працювати тоді, коли в середньому за рік на підприємстві працює хоча б 8 осіб.
Виплати за запізнілим лікарняним
Під час війни продовжено застосовування паперових листків непрацездатності. А про наявність е-лікарняних у працівника в Електронному реєстрі можуть дізнатися лише ті роботодавці, які зареєструвалися на порталі ПФУ.
Працівник, який дізнався, що лікуючий лікар сформував медичний висновок про тимчасову непрацездатність, мав повідомити про це роботодавця у будь-який доступний спосіб комунікації з ним.
І з огляду на ситуацію в країні та на те, що дуже багато працівників працюють дистанційно, працівник, який пішов на лікарняний та оформив паперовий листок непрацездатності, також мав повідомити роботодавця будь-яким засобом комунікації.
Ще важливе застереження: за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати допомога по тимчасовій непрацездатності не надається (п. 6 ч. 1 ст. 16 Закону №1105).
Консультує Держпраці
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу п’ятого частини другої статті 22 Закону у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 23 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Отже, Законом передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати.
Таким чином, якщо період хвороби повністю припадає на час відпустки без збереження заробітної плати, незалежно від підстав надання такої відпустки — допомога по тимчасовій непрацездатності за цей період не надається. Якщо листок непрацездатності припадає у тому числі й на період, коли працівник уже повинен вийти з відпустки на роботу, то пропущені через хворобу дні оплачують на загальних підставах. Відлік перших 5 днів тимчасової непрацездатності починається з першого дня хвороби працівника. Оплата лікарняного листка чи то за рахунок роботодавця, чи за рахунок Фонду соціального страхування України (з шостого дня непрацездатності) здійснюється за дні хвороби, які припадають на період, коли працівник повинен був вийти на роботу.
Роз’яснення Західного міжрегіонального управління Держпраці від 23.06.2020
Якщо ж тимчасова непрацездатність продовжується після закінчення такої відпустки, то допомогу надають починаючи з дня, коли застрахована особа повинна була стати до роботи.
Тобто відлік перших 5 днів тимчасової непрацездатності починається з першого дня хвороби працівника. Оплата лікарняного листка коштом роботодавця або коштом ФСС/ПФУ (з шостого дня непрацездатності) здійснюється за дні хвороби, які припадають на період, коли працівник повинен був вийти на роботу.
Також якщо відпустка без збереження закінчилася, а працівник продовжує хворіти, то дні хвороби оплачуються на загальних підставах.
З огляду на ситуацію, де:
— 24.10.2022 — 21.11.2022 — відпустка за власний рахунок;
— 16.11.2022 — 07.12.2022 — паперовий лікарняний (невиробнича травма) первинний;
— 07.12.2022 — 21.12.2022 — е-лікарняний (невиробнича травма) первинний;
— 22.12.2022 — 20.01.2023 — е-лікарняний (невиробнича травма) подовження;
— 23.01.2023 — е-лікарняний (невиробнича травма) первинний + його подовження до 08.03.2023 включно, виходить таке:
із цієї частини ситуації, де з 24.10.2022 починається відпустка без збереження зарплати та закінчується 21.11.2022 і не продовжується, а з 16.11.2022 починається лікарняний, то дні з 16.11.2022 по 21.11.2022, які збіглися з відпусткою, не оплачуються.
Увага! При цьому, попри те що оплаті підлягатимуть дні лікарняного не з першого числа, початок та відлік днів лікарняного не змінюються.
Отже, 16.11.2022 — 20.11.2022 — це перші п’ять днів лікарняного, які оплачує підприємство власним коштом, а позаяк вони збіглися з відпусткою без збереження, — оплаті не підлягають. Далі, починаючи з 21.11.2022 до 07.12.2022 — мав тоді ще оплатити ФСС починаючи з шостого дня, проте тут є один день, а саме 21.11.2022, який збігається з відпусткою без збереження, тож оплаті Фондом не підлягає, а ось за решту днів підприємство мало отримати фінансування для працівника.
Наступний лікарняний з 07.12.2022 і подальші мали бути оплачені у звичайному порядку та профінансовані з ФСС або ПФУ, аж до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності.
З огляду на тривалу хворобу працівника (16.11.2022 — 08.03.2023) і на той факт, що працівник не повідомив про відкритий паперовий та електронний лікарняні чи то, може, роботодавець випустив з уваги, працівник має право на їх оплату.
Про відновлення працездатності в цьому випадку не йдеться, адже працівниці встановили інвалідність, проте, на нашу думку, рахувати слід з наступного дня після останнього дня останнього листка непрацездатності (тобто від 09.03.2023). А отже, на звернення про оплату таких листків непрацездатності був строк до 09.09.2023.
Проте в цьому періоді є ще один первинний лікарняний з 23.01.2023 з продовженням його до 08.09.2023. І вже в цьому лікарняному перші п’ять днів підлягають оплаті роботодавцем.
Тут важливо пам’ятати, що страхові виплати здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності працівника (ч. 5 ст. 24 Закону №1105).
Працівниця повідомила про них до 31.08.2023, тож, аби отримати фінансування, роботодавець мав звернутися до ПФУ за оплатою цих листків непрацездатності (за весь період з 22.11.2022 до 08.03.2023) до 09.09.2023.
Тому, на жаль, фінансування лікарняних від ПФУ працівниці не отримати, бо минув строк звернення за призначенням цієї виплати.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.1996 №504/96‑ВР «Про відпустки».
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».