Нещодавно податківці надали роз’яснення про застосування РРО у разі поштової торгівлі — див. «ДК» №34/2023, наш коментар — «ДК» №38/2023.
У наведеному у запитанні випадку ФОП уклав два договори — з ТОВ «Нова пошта» як з експедитором про поштове обслуговування та з ТОВ «Нова Пей» про переказ отриманих коштів. Через це у поштовому відділенні «Нової пошти» з покупцем взаємодіють дві різні юрособи:
— ТОВ «Нова пошта» видає йому посилку, але не приймає оплату;
— ТОВ «Нова пей» приймає оплату як кошти для зарахування на рахунок продавця, але не має стосунку до видачі посилки.
З цієї причини жодна з цих осіб не зобов’язана видавати покупцю фіскальний чек РРО, тому податківці покладають цей обов’язок на самого продавця. Ми вважаємо, що це неправильний підхід, про що ми також написали у вищезгаданій статті в «ДК» №34/2023. Але поки податківці не змінили своєї думки, її краще враховувати, щоб уникнути штрафів за незастосування РРО.
У випадках, коли покупець не забирає посилку на пошті або коли повертає її, податківці радять формувати чек на повернення товару на ту дату, яка зазначена у документах пошти про повернення посилки. Про це вони говорили на зустрічі з бізнесом 22 серпня 2023 року — наш звіт про цю зустріч читайте в «ДК» №35/2023.
Нині всі моделі РРО та ПРРО підтримують різні форми оплати, в тому числі готівкову і безготівкову. В описаному випадку чек готують під час формування посилки, без отримання будь-якої оплати, тож можна застосовувати якусь іншу форму оплати, наприклад «у кредит». Докладнішу інформацію з цього питання може надати сервісний центр РРО або провайдер ПРРО.
І якщо під час формування посилок обиратимуть форму оплати «в кредит», а при готівкових оплатах — «готівка», то сума готівки на місці розрахунків має дорівнювати обсягу операцій із формою оплати «готівка» в Х-звіті. Нагадаємо, що Х-звіт — це звіт, що показує кількість продажів і суми готівкового та безготівкового виторгу з моменту відкриття касової зміни на РРО. Друкувати його можна необмежену кількість разів, щоб звірити суму готівки у касі.
Податкові накладні можна формувати за двома варіантами.
Варіант 1: за даними видаткових накладних на дати формування посилок — як описано у запитанні. Тобто можна продовжувати прийняту практику, коли ПН складають на дату видаткової накладної. Як відомо, першою подією є дата відвантаження товарів (п. 187.1 ПКУ). Під відвантаженням податківці розуміють початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного зберігання у постачальника. Дата виникнення ПЗ у продавця не залежить від дати переходу права власності на товар (див. лист ДПСУ від 04.09.2020 №3698/ІПК/99-00-05-06-02-06). Тобто датою виникнення ПЗ з ПДВ вважають дату, на яку припадає початок передачі товару від постачальника покупцеві або організації, що здійснює доставку цього товару. В описаному випадку це дата передання посилки «Новій пошті».
Варіант 2: за щоденними підсумками, тобто за даними Z-звіту РРО за день на підставі п. 201.3 ПКУ. При цьому, якщо у Z-звіті вже є чеки, вкладені у посилки і на такі посилки вже були складені ПН за попереднім варіантом, ці чеки не включають до ПН за щоденними підсумками.
Загалом продавець може вільно обирати, в яку ПН він включатиме чеки, вкладені у посилки, — чи далі складати на них ПН за видатковими накладними, чи включати їх до ПН за щоденними підсумками операцій на підставі Z-звіту.
Насамкінець нагадаємо, що співпраця з Укрпоштою не потребує формування чеків РРО під час формування посилок, бо Укрпошта сама видає посилку й одночасно приймає за неї оплату, тому податківці погоджуються з тим, що продавець не повинен формувати чек РРО. Про це ми теж написали у згаданій вище статті в «ДК» №34/2023.