На зустрічі обговорили, зокрема, застосування РРО у поштовій торгівлі, чи виникає розрахункова операція у момент формування посилки, як ФОПу придбати товар на іноземних маркетплейсах, чи можуть штрафувати за відсутність у чеку рядків 11 — 18.
Загалом щодо поштової торгівлі податківці дотримуються позиції, викладеної в роз’ясненні ДПСУ від 11.08.2023 (див. «ДК» №34/2023, коментар «ДК»).
Чому при пересиланні «Новою поштою» треба вкладати чек, а через «Укрпошту» — ні?
Тому що «Нова пошта» діє не одна, а в тандемі з фінансовою компанією «Нова Пей», яка є іншою юрособою і має іншу назву. «Нова пошта» називає себе експедитором, тобто тим, хто організовує та забезпечує перевезення. Це не тільки доставка посилки з точки А в точку Б, а ще й необхідні супутні послуги — див. ст. 1 Закону про ТЕД. «Нова пошта» тільки видає посилку отримувачу, а оплату за неї сама не приймає. Відповідно, «Нова пошта» не має підстав видавати отримувачу чек РРО. Оплату приймає фінансова компанія та видає про це квитанцію, що знову ж таки чеком не є.
ДПС звертає увагу, що стаття 8 Закону про захист прав споживачів вимагає видати покупцеві чек не пізніше передання йому товару. Тож позаяк ані «Нова пошта», ані її фінансова компанія чек покупцеві не видають, то це повинен зробити сам продавець. А позаяк продавець має справу з посилкою тільки до моменту її передання пошті, то він повинен вкласти чек у посилку під час її формування.
«Укрпошта» не перекладає обов’язку отримання оплати на іншу особу, а все робить сама: доставляє та видає посилки, приймає післяплату і надає отримувачу фіскальний чек, у якому ідентифіковано продавця, і тому сам продавець звільнений від обов’язку вкладати чек у посилку «Укрпошти».
Але все це ми докладно розглянули у згаданому коментарі до роз’яснення ДПС у «ДК» №34/2023.
«Нова пошта» й «Укрпошта» — це назви, які у всіх на слуху. Проте є ще й інші поштові оператори, які працюють за тією чи іншою схемою. І бізнесу потрібно усвідомлювати, з якою схемою він має справу в певному випадку і хто в цій схемі відповідальний за видачу чека РРО.
На зустрічі податківцям було поставлене запитання: чи щось змінилося в законодавстві останнім часом, що спричинило таку несподівану зміну ДПС у її позиції щодо торгівлі за допомогою «Нової пошти» та застосування РРО? Відповідь: ні, нових спеціальних норм у законодавстві не з’явилося, ДПС просто проаналізувала схеми роботи поштових операторів і з’ясувала, що вони у різних операторів різні. А тому й виникають різні обов’язки щодо видачі чека РРО.
Чи виникає розрахункова операція на момент формування посилки продавцем?
Якщо уважно прочитати визначення розрахункової операції в Законі про РРО, розуміємо, що формування посилки продавцем не вписується в це визначення, бо немає ані факту отримання грошей від покупця, ані факту передання йому товару. Продавець просто складає в коробку товар та надписує на ній адресу покупця. Ми теж розглянули це у згаданому коментарі до роз’яснення ДПС в «ДК» №34/2023.
ДПС вважає, що це вже є реалізація товару у покупця, — адже відповідно до ч. 2 ст. 664 ЦКУ обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здавання товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
На запитання, чи застосовується в цьому разі ч. 2 ст. 704 ЦКУ, згідно з якою договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві є виконаним з моменту вручення товару покупцеві (а не з моменту передання товару пошті!), було надано відповідь, що це стосується тільки того СГ, який сам виконує таку доставку. У цьому випадку доставляє пошта, а не сам продавець, тож обов’язок продавця буде виконаний у момент передання товару пошті. А от якби сам продавець доставляв покупцеві товар, — тоді так, для нього працює ст. 704 ЦКУ, і чек покупцеві треба надавати у момент вручення йому посилки.
І взагалі покупець у будь-якому разі повинен отримати чек згідно зі ст. 8 Закону про захист прав споживачів, тому продавець повинен такий чек надати, навіть якщо розрахункової операції на момент формування чека немає. Є факт продажу товару за гроші (тобто продавець формує посилку з метою продажу товару за гроші) — отже, десь тут має бути і чек, і немає значення, що гроші за цей товар ще не отримані.
А що робити, якщо відправили посилку з чеком, а покупець не забрав її?
На думку ДПС, у такому випадку вихід простий: сформувати чек на повернення товару. Підставою для цього будуть документи від пошти, які підтверджують факт повернення посилки. Встановлювати особу покупця при цьому не потрібно, адже немає факту повернення готівки. Нагадаємо, що встановити особу покупця та скласти акт про повернення коштів необхідно тільки тоді, коли продавець повертає покупцеві готівку та її сума перевищує 100 грн (п. 8 глави III Порядку №547).
Те, що формування таких чеків на повернення потребує певного часу і зусиль, податківців не турбує. Спочатку формуємо чеки на всі відправлені посилки, потім робимо сторнуючі чеки на ті посилки, що повернулися, — що в цьому складного?
А якщо надіслати покупцеві електронний чек?
З електронними чеками дещо простіше, тому що електронний чек можна сформувати і надіслати покупцеві дистанційно в момент отримання ним посилки на пошті, а не тоді, коли продавець формує посилку і ще не знає, чи буде її отримано. Загалом ДПС не проти такого сценарію, але наголошує, що надіслати чек потрібно не пізніше отримання товару покупцем.
Проте, якщо вдуматися, то і тут є проблема: як продавцеві своєчасно дізнатися про те, що покупець ось у цей момент отримує посилку на пошті, щоб надіслати йому чек не пізніше отримання товару, як того вимагає Закон про захист прав споживачів? Пошта таких сигналів у реальному часі не подає, а покупець не зобов’язаний повідомляти продавця про те, що він зараз на пошті отримує посилку. Тож це питання наразі залишається без відповіді.
Чи може ФОП отримувати готівку від фінансової компанії ТОВ «Нова Пей»?
А саме: йдеться про післяплату за видані покупцям посилки, яку зібрала фінкомпанія «Нова Пей». Чи може ФОП отримувати такі суми у готівковій формі від фінкомпанії?
ДПС говорить, що ні, не може. При цьому податківці посилаються на вимоги Нацбанку, який забороняє такі операції. Наразі нам не вдалося знайти першоджерело цієї інформації у Нацбанку, а від себе додамо таке.
По-перше, ТОВ «Нова Пей» надає послугу для бізнесу «Зарахування післяплати на рахунок», яка взагалі не передбачає видачу суб’єктові господарювання післяплати готівкою. Для приватних осіб є інша послуга «Післяплата», яка передбачає виплату післяплати готівкою або на рахунок приватної фізособи. Але це буде договір фінкомпанії не з ФОПом, а з фізособою. І отримана готівка за таким договором буде доходом не ФОПа, а фізособи.
По-друге, Положення №148 не забороняє готівкові розрахунки між СГ, якими є ФОП-продавець та ТОВ «Нова Пей», але встановлює обмеження на них у сумі 10 000 грн на день (п. 6 Положення №148). Ймовірно, щоб уникнути такого обмеження, фінансові компанії та поштові оператори не практикують виплату післяплати готівкою суб’єктам господарювання.
Чи обов’язково зазначати в чеку рядки 11 — 18?
Під час зустрічі пролунало й таке запитання: чи обов’язково зазначати в чеку рядки 11 — 18 та чи є відсутність цих рядків у чеку приводом для невизнання чека і накладання штрафів на суб’єкта господарювання?
ДПС відповідає, що рядки 11 — 18 фіскального чека заповнюють лише у разі застосування під час проведення розрахунків із використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій (п. 4 розділу ІІ Положення №13).
Відповідно, якщо такого використання не було, то й рядки 11 — 18 не можуть бути заповнені, а їх відсутність не є порушенням Положення №13.
Як ФОПам придбавати товари на закордонних сайтах — маркетплейсах?
Є такий зручний для ФОПів спосіб придбання імпортних товарів, як придбання їх на закордонних маркетплейсах. На практиці ФОПи придбавають товари на маркетплейсах як фізособи, а не як суб’єкти господарювання, при цьому товар можна оплатити платіжною карткою — особистою чи ФОПівською, іноземному продавцеві це байдуже.
Відповідно, і документи на товар (інвойс тощо) будуть виписані не на ФОПа, а на фізособу. ДПС вважає це принциповим і каже, що в такому разі товар придбавав не ФОП, а фізособа для особистих потреб. У принципі, податківці допускають торгівлю такими товарами у межах підприємницької діяльності ФОПа, тобто ФОПу можна придбати товари на закордонних маркетплейсах, оформити документи на себе як на фізособу й отримати поштове відправлення з-за кордону. Звісно, що воно буде оподатковане ПДВ та митом відповідно до вимог ПКУ та МКУ. Але при цьому товари, придбані у такий спосіб, податківці вважають придбаними без належних документів.
Є виняток: як наполягають податківці, якщо це складнопобутові товари, ювелірні вироби, лікарські засоби і товари медичного призначення, то ці групи товарів не можна придбавати без вхідних документів, складених саме на ФОПа. Як отримати такі документи, — це справа самого ФОПа: або вимагати їх від продавця на маркетплейсі, або ввозити товари через митницю як стандартний імпорт з усіма опціями: складанням саме ФОПом імпортної митної декларації, сплатою митних платежів, валютними розрахунками з постачальником та валютним наглядом банку (останній буде, якщо вартість товару становить понад 400 000 грн).
Проте вже тепер зрозуміло, що такий підхід не зробить життя ФОПа простішим. Тиск від контролерів при цьому посилюється, а який результат від нього, — не очевидно. Якщо документ від постачальника вже є і в ньому зазначено прізвище, ім’я, по батькові фізособи-покупця, а також іншу інформацію, яка уможливлює його ідентифікацію, то як може відсутність уточнення, що це фізособа-підприємець, зробити такий документ «недоречним»? Адже фізособа та сама, суб’єкт права власності той самий, придбаний товар належить цій самій людині. ФОП — це не окремий суб’єкт, це тільки реєстрація підприємницької діяльності фізособи, яка відповідає за всіма своїми зобов’язаннями всім своїм майном.
Проте на сьогодні саме такими є вимоги податківців. Тож ФОПи, які не бажають мати проблем під час наступних перевірок, мають взяти ці вимоги до уваги: або дотримуватися їх, або готуватися оскаржувати наслідки перевірок у судах.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV.
- Закон про ТЕД — Закон України від 01.07.2004 №1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність».
- Закон про захист прав споживачів — Закон України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Порядок №13 — Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджений наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13.
- Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547.
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148.